про повернення позовної заяви
02.10.2017 Справа № 904/8691/17
Суддя Рудь І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
до ОСОБА_2, м. Дніпро
третя особа - Дніпропетровська міська рада, м. Дніпро
про усунення перешкод в користуванні майном
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу визначено обов'язок суду витребувати документи і матеріали, які є необхідними для вирішення спору.
Позовна заява № б/н від 21.09.2017р. підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Позивачем при зверненні до господарського суду з позовною заявою порушено вимоги п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу, відповідно до якого позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за їх наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб).
Всупереч зазначеним вимогам у позовній заяві зазначене неповне найменування відповідача та не вказаний його ідентифікаційний код.
Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов тощо.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч зазначеним вимогам, позивачем надано до позовної заяви копії документів, що не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, оскільки не засвідчені належним чином відповідно до викладених вище вимог.
Водночас, позивачем не подано належних доказів надсилання відповідачу та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів, як це передбачено ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Вимогами п. 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
За змістом зазначеного пункту правил, для здійснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису, останній має містити поіменний перелік предметів.
Надані позивачем описи вкладень до цінних листів від 28.09.2017р. не відповідають вказаним вимогам, оскільки в графі "найменування предметів" містять інформацію про направлення позовної заяви з додатками, проте не містять поіменного переліку направлених відповідачу та третій особі документів.
Згідно з п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, господарський суд зазначає, що належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107.
Проте, позивачем до позовної заяви не надано фіскальні чеки (розрахункові документи) відділення поштового зв'язку на підтвердження направлення на адресу відповідача та третьої особи позовної заяви згідно наданих описів вкладення від 28.09.2017р.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Відповідно до п. п. 2, 3, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Виходячи з викладеного позовна заява з доданими матеріалами підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись п. п. 2, 3, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток на 25 арк., в тому числі квитанція № 7 від 21.09.2017р. про сплату судового збору.
Суддя І.А. Рудь