18 вересня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/389/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Козак В.Ю.,
представника позивача Венгренюка С.В.,
представника відповідача1 Олар В.Г.,
представника відповідача2 Василик І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про стягнення пені, -
В поданому до суду адміністративному позові Підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" (позивач), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.09.2017 року, просить стягнути з Державного бюджету України пеню в розмірі 68813,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.09.2016 року №824/62/16-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 року, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці форми "В 1", яким було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування на загальну суму 213448,00 грн.
Крім цього, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.04.2016 року №824/2357/15-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №824/2357/15-а від 30.06.2016 року, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці форми "В1", яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування на загальну суму 467869,00 грн.
Проте, після набрання законної сили вказаними судовими рішеннями, відповідачі не виконали своєчасно вимоги Податкового кодексу України. Так, суму бюджетної заборгованості відповідачі відшкодували на розрахунковий рахунок позивача лише в березні 2017 року та без нарахування і сплати пені за несвоєчасність здійснення бюджетного відшкодування згідно п. 200.23. ст. 200 ПК України, за період з дати завершення судового оскарження та набрання законної сили постановами суду по 22.03.2017 року.
На думку позивача, нормами Податкового кодексу України закріплено зобов'язання Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області після закінчення судового оскарження подати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про відшкодування сум податку протягом п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного судового рішення.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №824/2357/15-а від 30.06.2016 року відповідач-1 отримав 12.07.2016 року. Таким чином, граничний термін перерахування суми бюджетного відшкодування 467869,00 грн з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платнику є 26.07.2016 року. Оскільки відповідач-1 не подав своєчасно вказаного висновку і не було перераховано суми бюджетного відшкодування, то з 27.07.2016 року до 22.03.2017 року сума 467869,00 грн рахувалася в статусі заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що згідно п. 200.23. ст. 200 ПК України, дає право позивачу за вказаний період нараховувати пеню на суму заборгованості бюджету та стягнути її. Таким чином, за період прострочення заборгованості бюджету по сумі 467869,00 грн з 27.07.2016 року по 22.03.2017 року сума пені становить 60658,89 грн.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 року по справі №824/62/16-а відповідач-1 отримав 15.12.2016 року. Таким чином, граничний термін перерахування суми бюджетного відшкодування 213448,00 грн з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платнику є 29.12.2016 року. Оскільки відповідач-1 не подав своєчасно вказаного висновку і не було перераховано суми бюджетного відшкодування, то з 30.12.2016 року до 22.03.2017 року сума 213448,00 грн рахувалася в статусі заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що згідно п. 200.23. ст. 200 ПК України, дає право позивачу за вказаний період нараховувати пеню на суму заборгованості бюджету та стягнути її. Таким чином, за період прострочення заборгованості бюджету по сумі 213448,00 грн з 30.12.2016 року по 22.03.2017 року сума пені становить 8154,29 грн.
Відповідач-1, не погоджуючись із позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що пункт 200.15. статті 200 Податкового кодексу України ставить дії податкового органу щодо надання висновку органу держказначейства в залежність від закінчення процедури судового оскарження, а не від набрання законної сили рішенням суду.
Податковий орган не погоджуючись з рішеннями Вінницького апеляційного адміністративного суду подав касаційні скарги до Вищого адміністративного суду України у справах №824/62/16-а та №824/2357/15-а. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 15.04.2017 року №824/62/16-а та від 20.09.2016 року №824/2357/15-а відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області. Таким чином, процедура судового оскарження по вказаним справам триває в суді касаційної інстанції, а суми ПДВ, які є предметом оскарження, на даний час залишаються неузгодженими.
Також відповідач-1 зазначав, що позивач не звертався після ухвалення рішень судом апеляційної інстанцій із відповідною заявою до Чернівецького окружного адміністративного суду щодо отримання виконавчого листа по рішенню у справах на які посилається у позові. У зв'язку із вказаним, на думку представника відповідача-1, до розгляду Вищим адміністративним судом вищезазначених касаційних скарг податкового органу неможливо було закінчити процедуру судового оскарження, яка передбачена п.200.15. ст.200 Податкового кодексу України, а отже і вчинити певні дії.
Крім того, відповідач-1 зазначає, що позивачем не визначено облікові ставки Національного банку України протягом строку дії пені та на день її погашення. А облікові ставки Національного банку України протягом дії пені та на день погашення були різні.
Відповідач-2, не погоджуючись із позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що Головне управління казначейства забезпечує стягнення коштів з державного бюджету за висновками фіскальних органів або за рішенням суду. Відповідач-2 стверджує, що він є окремою юридичною особою, самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, ніяких порушень прав та законних інтересів відносно позивача не допускав.
Відповідно до норм чинного законодавства, відшкодування податку на додану вартість та/або пені з держаного бюджету здійснюється органами Державної казначейської служби України на підставі висновків податкового органу або за рішенням суду. Оскільки від органів фіскальної служби жодних документів, щодо здійснення відшкодування пені позивачу за оспорюваний у суді період до Головного управління казначейства не надходили, на думку представника відповідача-2, правових підстав для такого відшкодування немає.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.
Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
02.09.2016 року Чернівецьким окружним адміністративним судом винесено постанову №824/62/16-а (а.с. 11-18), якою постановлено:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях прийняті на підставі акту перевірки №1691/15-04/35158255 від 21.12.2015 року (по декларації за жовтень 2015р): №0000151504 від 11.01.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39312,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 19656,00 грн - форми "В1"; №0000141504 від 11.01.2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17035,00 грн - форми "В4".
3. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях прийняті на підставі акту перевірки №61/15-04/35158255 від 20.01.2016 року (по декларації за листопад 2015р): №0000961504 від 02.02.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 18353,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9176,50 грн - форми "Р"; № 0000941504 від 02.02.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 103548,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 51774,00 грн - форми "В1".
4. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях прийняті на підставі акту перевірки №205/15-04/35158255 від 19.02.2016 року (по декларації за грудень 2015р): №0002381504 від 09.03.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 38917,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 19458,50 грн - форми "В1"; № 0002391504 від 09.03.2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 79620,00 грн - форми "В4".
5. Скасувати податкові повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ прийнятні на підставі акту перевірки №475/24-12-12-04/35158255 від 19.04.2016 року (по декларації за лютий 2016 року): №0003061204 від 05.05.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31671,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 15835,50 грн - форми "В1"; № 0003081204 від 05.05.2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 106908,00 грн - форми "В4";
6. Зобов'язати Чернівецьку об'єднану Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області виконати вимоги п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України щодо надання органу казначейства, у строки визначені Кодексом, висновки щодо відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 213448,00 грн (39312,00 грн по декларації за жовтень 2015 року, 103548,00 грн по декларації за листопад 2015 року, 38917,00 грн по декларації за грудень 2015 року, 31671,00 грн по декларації за лютий 2016 року).
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 року №824/62/16-а апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.09.2016 року №824/62/16-а, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 213448,00 грн - без змін (а.с.19-26).
Копію ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/62/16-а Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області отримала 15.12.2016 року за вхідним номером №6182/9, що підтверджується супровідним листом від 09.12.2016 року №824/62/16-а/15393/2016 (а.с.177).
Крім того, 26.04.2016 року Чернівецьким окружним адміністративним судом винесено постанову №824/2357/15-а (а.с. 51-56), якою постановлено:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0016411504 від 10.09.2015 року.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0016421504 від 10.09.2015 року.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0016431504 від 10.09.2015 р.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0017591504 від 24.09.2015 року.
6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0017671504 від25.09.2015 р.
7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0017801504 від 29.09.2015 року.
8. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0018511504 від 08.10.2015 року.
9. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0018521504 від 08.10.2015 року.
10. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0019891504 від 05.11.2015 року.
11. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0019881504 від 05.11.2015 року.
12. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0022031504 від 07.12.2015 року.
13. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області № 0022041504 від 07.12.2015 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року №824/2357/15-а апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.04.2016 року №824/2357/15-а, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 467869,00 грн - без змін (а.с.57-61).
Копію ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/2357/15-а Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області отримала 12.07.2016 року за вхідним номером №2830/9, що підтверджується супровідним листом від 07.07.2016 року №824/2357/15-а/8181/2016 (а.с.171).
Згідно з виписками, суми бюджетної заборгованості було відшкодовано на розрахунковий рахунок позивача 22.03.2017 року, 29.03.2017 року та 31.03.2017 року, без врахування пені за несвоєчасне здійснення бюджетного відшкодування (а.с. 49, 50, 98, 99).
У зв'язку із вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Державного бюджету України пені в розмірі 68813,18 грн.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно п.200.10. ст.200 ПК України (в редакції, чинній до 01 січня 2017 року) платники податку отримують бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Згідно п.200.15. ст.200 ПК України (в редакції, чинній до 01 січня 2017 року) у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Відповідно до п.п.60.1.4. п.60.1. ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно п.60.5. ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення, складеного за результатами камеральної перевірки, виникає зобов'язання з бюджетного відшкодування, та відповідно, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом.
Пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення контролюючими органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
Варто також зазначити, що з моменту виникнення у платника бюджетної заборгованості настає й протиправна бездіяльність податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, що утворює матеріально-правовий аспект порушеного права платника, наслідки якої підлягають усуненню в судовому порядку.
Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.
Отже, відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, пеня починає нараховуватися з моменту, коли бюджетне відшкодування набуває статусу заборгованості. З урахуванням вимог п.п.200.13, 200.15 ст.200 ПК України - це наступний день, після сплину встановлених податковим законодавством строків на направлення контролюючим органом висновку та перерахування органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банку, що його обслуговує.
Разом з тим, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Податковим кодексом України не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 03 червня 2014 року №21-131а14 та наведена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України - постанові від 17 листопада 2014 року №К/800/38736/14, ухвалі від 23 вересня 2014 року №К/800/36094/14.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України для нарахування пені застосовується ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені, а не в продовж усього терміну дії пені, як це зазначили представники податкового органу.
Рішенням Правління Національного банку України від 23.06.2016 року №88-рш "Про розмір облікової ставки Національного банку України" установлено з 24.06.2016 року облікову ставку в розмірі 16,5 % річних. Рішенням Правління Національного банку України від 08.12.2016 року №475-рш "Про розмір облікової ставки Національного банку України" установлено з 09 грудня 2016 року облікову ставку в розмірі 14 % річних.
Для обчислення суми пені, яка підлягає стягненню суд застосовує розрахунок:
сума погашення боргу х кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання : 100% х облікова ставка Національного банку України х 120% облікової ставки НБУ / кількість днів у календарному році.
Отже, з моменту отримання відповідачем-1 ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/2357/15-а від 30.06.2016 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях №0016411504 від 10.09.2015 року, №0016421504 від 10.09.2015 року, №0016431504 від 10.09.2015 року, №0017591504 від 24.09.2015 року, №0017671504 від 25.09.2015 року, №0017801504 від 29.09.2015 року, №0018511504 від 08.10.2015 року, №0018521504 від 08.10.2015 року, №0019891504 від 05.11.2015 року, №0019881504 від 05.11.2015 року, №0022031504 від 07.12.2015 року, №0022041504 від 07.12.2015 року вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/2357/15-а від 30.06.2016 року податковим органом отримано 12.07.2016 року.
Таким чином, зобов'язання з бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях за березень 2015 року, травень 2015 року, липень 2015 року, червень 2015 року, серпень 2015 року та вересень 2015 року на загальну суму 467869,00 грн виникло з 12.07.2016 року. Отже, граничний термін перерахування суми бюджетного відшкодування 467869,00 грн з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача є 26.07.2016 року (з урахуванням +5 робочих днів для подання висновку податковим органом та +5 операційних днів для перерахування коштів органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів).
Як встановлено з матеріалів справи, податковим органом не було подано своєчасно вказаний висновок і не було перераховано суми бюджетного відшкодування, а тому, в період з 27.07.2016 року по 22.03.2017 року (день фактичного відшкодування), сума 467869,00 грн рахувалась в статусі заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що згідно п.200.23 ст.200 ПК України, дає право позивачу за вказаний період, який становив 239 днів, нараховувати пеню на суму заборгованості бюджету та стягувати її.
Отже, внаслідок 239 денної затримки у виплаті позивачу бюджетного відшкодування, а саме з 27.07.2016 року по 22.03.2017 року (день фактичного відшкодування), у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені в порядку п.200.23 ст.200 ПК України на рівні 120% облікової ставки НБУ. Облікова ставка НБУ за вказаний вище період становить 16,5% річних.
З урахуванням зазначеного, розрахунок пені за період 27.07.2016 року по 22.03.2017 року року виглядає наступним чином: 467869,00 грн * 239 (днів) * 16,5% (річні) * 1,2 / 365 (днів у році) = 60658,89 грн.
Також, з моменту отримання відповідачем-1 ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/62/16-а від 01.12.2016 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях: №0000151504 від 11.01.2016 року, №0000141504 від 11.01.2016 року, №0000961504 від 02.02.2016 року, №0000941504 від 02.02.2016 року, №0002381504 від 09.03.2016 року, №0002391504 від 09.03.2016 року, №0003061204 від 05.05.2016 року №0003081204 від 05.05.2016 року, вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/62/16-а від 01.12.2016 року податковим органом отримано 15.12.2016 року.
Таким чином, зобов'язання з бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях за жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року та лютий 2016 року на загальну суму 213448,00 грн виникло з 15.12.2016 року. Отже, граничний термін перерахування суми бюджетного відшкодування 213448,00 грн з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача є 29.12.2016 року (з урахуванням +5 робочих днів для подання висновку податковим органом та +5 операційних днів для перерахування коштів органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів).
Як встановлено з матеріалів справи, податковим органом не було подано своєчасно вказаний висновок і не було перераховано суми бюджетного відшкодування, а тому, в період з 30.12.2016 року по 22.03.2017 року (день фактичного відшкодування), сума 213448,00 грн рахувалась в статусі заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що згідно п.200.23 ст.200 ПК України, дає право позивачу за вказаний період, який становив 83 дні, нараховувати пеню на суму заборгованості бюджету та стягувати її.
Отже, внаслідок 83 денної затримки у виплаті позивачу бюджетного відшкодування, а саме з 30.12.2016 року по 22.03.2017 року (день фактичного відшкодування), у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені в порядку п.200.23 ст.200 ПК України на рівні 120% облікової ставки НБУ. Облікова ставка НБУ за вказаний вище період становить 14,0 % річних.
З урахуванням зазначеного, розрахунок пені за період з 30.12.2012 року по 22.03.2017 року виглядає наступним чином: 213448,00 грн * 86 (днів) * 14% (річні) * 1,2 / 365 (днів у році) = 8154,29 грн.
Загальна сума пені, яка підлягає відшкодуванню Підприємству "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" становить 68813,18 грн, оскільки фактично відшкодування з податку на додану вартість відбулось у березні 2017 року, що свідчить про те, що відповідачами не були дотримані строки, визначені п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено протиправну бездіяльність відповідача щодо своєчасного направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області висновків із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, відтак вимоги щодо стягнення пені є правомірними, адміністративний позов підтверджено належними та допустимими доказами, а отже його належить задовольнити в повному обсязі.
Таким чином, відповідач діяв всупереч вимог ст.19 Конституції України та ч. 3 ст.2 КАС України. Суд вважає, що такими діями порушено права позивача, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем за звернення з позовною заявою до суду, було сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
При цьому, суд звертає увагу на те, що саме неподання Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області до органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зумовило неотримання позивачем суми бюджетного відшкодування у встановлені ПК України строки, у зв'язку з чим, суд вважає, що сума судового збору повинна бути стягнута саме з податкового органу, з вини якого виник спір у цій справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" пеню в розмірі 68813 (шістдесят вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн 18 коп.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" (код ЄДРПОУ 35158255) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп., сплачений ним відповідно до платіжного доручення №4203 від 14.06.2017 року.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови. Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.О. Григораш
Постанова в повному обсязі складена 25 вересня 2017 р., 23-24.09.2017 року - вихідні дні).