Справа № 33/796/2131/2017 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Дідик М.В.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
22 вересня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
та його захисника Мельника Ф.В.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката Мельника Ф.В. на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Як зазначено у постанові, 17.06.2017 року о 00 год. 03 хв. водій ОСОБА_4 в м. Києві по вул. Ломоносова 54. керував автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер», тобто порушив вимоги п. 2.9а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, захисник ОСОБА_4 - адвокат Мельник Ф.В. подав апеляційну скаргу з уточненнями, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст. 245 КУпАП та не розглянув справу всебічно, повно та об'єктивно, що порушило права ОСОБА_4 на справедливий суд.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, що позбавило ОСОБА_6 можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Суд недотримався положень ст. 277 - 2 КУпАП та не викликав ОСОБА_4 у встановленому порядку в судове засідання. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_4 отримував повістку про виклик в судове засідання на 25.07.2017 року.
Крім того, ОСОБА_4 не має ніякого відношення до місця проживання, зазначеного протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 090726 від 17.06.2017 року. У вище зазначеному протоколі вказано, що місце проживання зазначено АДРЕСА_1. Однак фактично місце реєстрації Закарпатська область, смт. Межигір'я, вул. Ольги Кобилянської, 8/1, п/б.
Працівники поліції при складанні протоколу не зазначили в ньому дійсне місце проживання ОСОБА_4, тим самим ввели в оману суд та порушили вимоги ст. 276 КУпАП.
Захисник також вказує, що зазначенні в постанові суду фактичні обставини справи не підтверджуються зібраними по справі доказами та відомостями, зокрема час вчинення правопорушення, зазначений в протоколі та в постанові суду різниться. Фактично суд визнав винним ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, яке не було зафіксоване працівниками поліції. Отже, постанова суду не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки не відображає опис обставин установлених при розгляді справи.
Крім того, працівниками поліції внесено додаткові відомості до протоколу серії БД № 0907726, складеного 17 червня 2017 року, після його оформлення. Так, відповідно до другого екземпляру (дублікат), що був наданий ОСОБА_4 після складання, в ньому в графі «частинна статті», де зазначається номер частини статті КУпАП, яка була порушена особою, відсутній запис. А в протоколі, що був наданий до суду для розгляді в графі «частина статті», де зазначається номер частини статті КУпАП вже зазначена частина 1 ст. 130 КУпАП. Дані екземпляри протоколів складаються одночасно шляхом прямого перекопіювання.
Отже, працівниками поліції 17.06.2017 року ОСОБА_4 було повідомлено про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, без зазначенням частини. Після цього, другий екземпляр протоколу серії БД № 0907726, без участі особи, що притягується до відповідальності, свідків, що зазначенні в протоколі та розписались, невідома особа внесла зміни, а саме поставила цифру один в графу, де зазначається частина, тим самим вчинила службове підроблення.
Таким чином, протокол серії БД № 0907726, який був предметом розгляду Голосіївського районного суду м. Києва і на підставі якого винесена постанова про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності був складений з порушенням вимог ст. 254, 256 КУпАП і є недопустимим доказом.
Як убачається з відеозаписів, відзнятих інспекторами патрульної поліції лейтенантом поліції Гондюк Р.1І. та Івченком A.B. при оформленні адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_6 17.06.2017 року, автомобіль НОМЕР_2, не зупиняли працівники поліції (відсутня робота світових маячків та звукових сигналів), а автомобіль зупинився самостійно, припаркувавшись. Коли працівники поліції підійшли до автомобіля, за кермом останнього нікого не було. В подальшому працівники поліції стали вимагати від осіб, що знаходились в автомобілі вийти під приводом вчинення якогось правопорушення, про яке вони не повідомляли. Після цього повідомили пасажира, що знаходиться на передньому пасажирському сидінні, що вони бачили як він швидко пересів з водійського місця поки вони підходили. В цей момент камера фіксує, як ОСОБА_4 виходить з автомобіля заднього пасажирського місця ліворуч. Після цього починається обшук осіб, що були в автомобілі та самого ОСОБА_6 Працівник поліції приходить в притул до ОСОБА_4, обшукує його, розмовляє і не виявляє ніякого запаху з порожнини рота, почервоніння обличчя особи. Отже підстав у працівників поліції на той момент вважати, що ОСОБА_4 мав ознаки алкогольного сп'яніння немає. Після цього камеру вимикають і вона нічого не фіксує.
Також працівники поліції не допитали осіб, що були в автомобілі «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент складання протоколу, а саме гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_11.
Крім того, захисник вказує на факт застосування працівниками поліції технічного засобу Alcotest 6810, що не пройшов технічного обслуговування відповідно до керівництва по експлуатації. На чеку, що містить інформацію про наявність алкоголю у видихаємому повітрі зазначено, що останнє калібрування проводилось 25.11.2016 року. Відповідно до керівництва по експлуатації калібрування необхідно проводити кожні 6 місяців. Між датою 25.11.2016 рік та 17.06.2017 року пройшло більше шести місяців. Отже можна вважати, що результати тесту на стан алкогольного сп'яніння не відповідають дійсності з причин використання технічно не справного засобу.
У справі відсутні допустимі докази, па підставі яких суд міг прийняти рішення про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч 1 ст. 130 КУпАП, а отже постанова суду підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника Мельника Ф.В., які підтримали апеляційну скаргу з уточненнями та просили її задовольнити, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, допитавши свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Працівниками поліції та судом в порушення вказаних вимог закону неправильно встановлені фактичні обставини справи та дорожня обстановка, що призвело до невірної оцінки доказів по справі та дій ОСОБА_4 і безпідставного визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не керував автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 при апеляційному розгляді справи, які повідомили, що за кермом вказаного автомобіля був ОСОБА_10, а також відеозаписами події з нагрудних знаків патрульних поліцейських.
Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, будь-які сумніви щодо винуватості особи у вчиненні правопорушення належить тлумачити на користь особи у відповідності зі ст. 62 Конституції України.
За таких обставин в діях ОСОБА_4 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 - адвоката Мельника Ф.В. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП неповно та необ'єктивно дослідив обставини справи, не дав належну оцінку зібраним у справі доказам, що призвело до прийняття незаконної та необґрунтованої постанови у справі, яка підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_4 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката Мельника Ф.В. задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.А. Маліновський