"27" вересня 2017 р.Справа № 916/611/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лавриненко Л.В.
суддів: Лашина В.В., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання - Безпалюку А.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.05.2017 р.
по справі № 916/611/17
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса
до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" м. Одеса
про визнання необґрунтованою та скасування вимоги,-
за участю представників сторін:
від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - за довір.
від Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" м. Одеса: Шаманська К.І. - за довір.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 р. у складі колегії суддів: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Філінюка І.Г., Лашина В.В. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 24.05.2017 р. по справі № 916/611/17.
В зв'язку з перебуванням судді учасника - колегії Лашина В.В. у відпустці в період з 28.07.2017 р. по 28.08.2017 р. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.08.2017 р. № 784 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, визначено суддю-учасника колегії - Величко Т.А.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 24.05.2017 р. по справі № 916/611/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Філінюка І.Г., Величко Т.А.
У зв'язку з перебуванням судді учасника - колегії Величко Т.А. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 26.09.2017 р. № 1139 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, визначено суддю учасника - колегії Лашина В.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 24.05.2017 р. по справі № 916/611/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Лашина В.В., Філінюка І.Г.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційна скарга розглянута в межах строку, вставленого частиною 1 ст. 102 ГПК України.
В березні 2017 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" м. Одеса про визнання необґрунтованою та скасування акту - вимоги від 05.12.2016 р. щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ в частині:
- "1) заменить доучетный автоматический выключатель номиналом з Ін=125А на автоматический выключатель номиналом з Ін = 100 А…"
- "2) заменить доучетный автоматический выключатель номиналом з Ін=40А на автоматический выключатель номиналом з Ін = 32 А…" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго".
18.05.2017 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про зміну предмету позову, а саме позивач просив суд скасувати Акт - вимогу відповідача, щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ від 05 грудня 2016 року (номер бланка 064444) та скасувати попередження відповідача від 07.02.2017 р. № 110/03-582/1 про припинення постачання електроенергії за невиконання акту - вимоги від 05.12.2016 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.05.2017 р. відмовлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 м. Одеса у задоволенні клопотання про зміну предмету позову на підставі п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
За результатами розгляду позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса від 13.03.2017 р. № 649/17 Господарським судом Одеської області 24.05.2017 р. прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту, оскільки в даному випадку права позивача не порушені.
Не погодившись з наведеним судовим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Одеса звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Також в поданій апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні заяви про зміну предмету позову, що призвело до неповного розгляду справи.
Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" м. Одеса в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2011 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Одеса та Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" м. Одеса укладено договір про постачання електричної енергії № 9526.
Відповідно до умов наведеного договору Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" м. Одеса продає електричну енергію фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 м. Одеса для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Одеса оплачує Публічному акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" м. Одеса вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За умовами цього договору та додатків до нього, в тому числі акту від 25.08.2011 р. № 2826 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності та однолінійних схем, енергозабезпечення енергоустановки офісу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 90, здійснюється основним та резервним фондом, з дозволеною потужністю відповідно 59 кВт та 20кВт.
Відповідно до технічних паспортів 3-фазних розрахункових вимірювальних комплексів, складених відповідачем перед укладення договору від 15.09.2011 р. визначені дооблікові пристрої з допустимим номінальним струмом, а саме:
- згідно технічного паспорта № 025611 3 - фазного розрахункового вимірювального комплексу від 18.08.2011 р. на основному вводі дозволеною потужністю 59 кВт використовується дообліковий пристрій - автоматичний вимикач - номінальним струмом 125 А.
- згідно технічного паспорта № 025610 3 - фазного розрахункового вимірювального комплексу від 18.08.2011 р. на резервному вводі дозволеною потужністю 20 кВт використовується дообліковий пристрій - автоматичний вимикач - номінальним струмом 40 А.
05.12.2016 р. співробітниками Центрального РЕМ складено акт - вимогу щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ.
Приписами зазначеного акту - вимоги позивача зобов'язано замінити автоматичні вимикачі на основному та резервному вводах з Ін. 125 А на 100 А та з 40 А на 32 А відповідно.
В результаті вказаних дій з боку Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" м. Одеса, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Одеса звернувся з позовом до суду за захистом свого порушеного права та просить визнати необґрунтованим та скасувати акт - вимогу від 05.12.2016 р. щодо дотримання договірних умов стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що такий предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного права та зазначає настепне.
Зокрема ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;
- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно - господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч. 1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, в:
- недотриманні сторонами в момент вчинення правочину вимог закону (ст.215 ЦК України);
- поширення про особу недостовірної інформації (ст.277 ЦК України);
- розкриття таємниці про стан здоров'я особи (ст.286 ЦК);
- неповага до гідності та честі особи (ст.297 ЦК України );
- протиправне позбавлення права власності чи його обмеження (ст.321 ЦК);
- безпідставне заволодіння особою майном іншої особи-власника (ст.387 ЦК України);
- створення власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України);
- неправомірне використання твору без згоди автора (ст.443 ЦК України);
- невиконання чи неналежне виконання умов зобов'язання (ст.610 ЦК України);
- безпідставна одностороння відмова від договору (ст.651 ЦК України);
- продаж товару неналежної якості (ст.678 ЦК України);
- втрата (нестача) чи пошкодження речі (ст.951 ЦК України);
-спричинення фізичній чи юридичній особі майнової чи немайнової (моральної) шкоди (ст.ст.1166-1167 ЦК України).
Обраний позивачем по даній справі спосіб захисту порушеного права не відповідає наведеним правовим нормам.
При цьому, будь-які інші нормативні акти, що передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання необґрунтованим та скасування акту - вимоги щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ також відсутні.
Не встановлено такого способу захисту й договором між учасниками спірних правовідносин.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 02.06.2009 р. по справі 3-1971к09 предметом позову може бути матеріально - правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
При цьому, не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
Як вбачається зі змісту акту - вимоги від 05.12.2016 р., останній не носить обов'язкового характеру та не є актом в розумінні ст. 20 Господарського кодексу України, а отже не може бути оскаржений в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Одеса позовні вимоги, фактично є вимогами про встановлення факту, який не тягне за собою захисту або поновлення порушеного права чи інтересу, оскільки в даному випадку, сам факт складання спірного акту не є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача можливе лише у випадку відключення від постачання електричної енергії.
З огляду на викладені обставини, невідповідність способу захисту порушеного права чинному законодавству є підставою для відмови у задоволені позовних вимог, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.
Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено останньому у задоволенні заяви про зміну предмету позову, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як зазначалося вище, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Одеса звернувся з позовом до Господарського суду Одеської області про визнання необґрунтованими та скасування акту - вимоги щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ а саме в частині:
1) заменить доучетный автоматический выключатель номиналом з Ін=125А на автоматический выключатель номиналом з Ін=100А…"
2) заменить доучетный автоматический выключатель номиналом з Ін=40А на автоматический выключатель номиналом з Ін=32А…".
Відповідно до заяви про зміну предмета позову, позивач просить суд скасувати акт-вимогу Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" м. Одеса щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків, ПКЕЕ, ПУЕ від 05.12.2016 р. та скасувати попередження Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" м. Одеса від 07.02.2017 р. № 110/03-582/1 про припинення постачання електроенергії за невиконання акту-вимоги, щодо приведення розрахункових засобів
Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 "ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т. п.
Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що так як предметом розгляду справи є вимоги немайнового характеру, то, враховуючи факт подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, Господарський суд Одеської області правомірно не прийняв до розгляду заяву фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Одеса про зміну предмета позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 85, 91, 93, 99, 101-105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.05.2017 р. по справі № 916/611/17 - залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 03.10.2017 р.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді В.В. Лашин
І.Г. Філінюк