04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" вересня 2017 р. Справа№ 927/846/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Іоннікової І.А.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання - Вага В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області
на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017
у справі № 927/846/16 (суддя Кушнір І.В.)
за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації
до Приватного акціонерного товариства "Чернігіврибгосп"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області; 2. Державне агентство рибного господарства України;
3. Державне підприємство "УКРРИБА"
про припинення права користування земельною ділянкою
за участю представників:
від прокуратури: Оліфір А.В.,
від позивача: не з'явились,
від відповідача: Пільганчук В.В.,
від третіх осіб: не з'явились.
У вересні 2016 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до ПрАТ "Чернігіврибгосп", в якому просить припинити ПрАТ "Чернігіврибгосп" право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 535,5 га на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 001356 від 07.04.1997, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 110.
В обґрунтування позовних вимог прокурор, посилаючись на норми ЗК України від 18.12.1990, ЗК України від 25.10.2001, ЦК УРСР, ВК України, Закону України "Про підприємства в Україні", Закону України "Про аквакультуру" та Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", зазначив, що відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою площею 535,5 га згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 001356 від 07.04.1997, не зважаючи на те, що посвідчене цим державним актом право постійного користування земельною ділянкою, було надане припиненому Чернігівському обласному об'єднанню сільськогосподарського рибного господарства "Чернігіврибгосп" і не могло перейти до відповідача в порядку правонаступництва, оскільки таке право припинилося при реорганізації шляхом перетворення підприємства. Окрім того, за твердженнями прокурора, спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду і на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, що перебуває в державній власності, що також виключає можливість користування нею ПрАТ "Чернігіврибгосп".
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 34, 36, 43 ГПК України та норм матеріального права. Скаржник зазначає, що ПрАТ "Чернігіврибгосп" створено шляхом приватизації державного підприємства, право постійного користування земельною ділянкою приватним суб'єктом господарювання припинилось відповідно до ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного майна". Також скаржник зазначає, що на спірній земельній ділянці розташовані гідротехнічні споруди, власником яких є держава.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі № 927/846/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.06.2017.
09.06.2017 від Чернігівської обласної державної адміністрації надійшли пояснення по справі.
12.06.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшли заперечення ПрАТ "Чернігіврибгосп" на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у зв'язку з участю головуючого судді Хрипуна О.О. у підготовці голів та заступників голів апеляційних судів, яка проводилася Національною школою суддів України 19.06.2017 - 21.06.2017, розгляд справи № 927/846/16 призначено на 05.07.2017.
23.06.2017 до Київського апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області надійшли пояснення по справі.
30.06.2017 представником ПрАТ "Чернігіврибгосп" заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи № 927/846/16 постанову Вищого господарського суду України від 25.05.2017 по аналогічній справі № 927/845/16.
05.07.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Державного агентства рибного господарства України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі № 927/846/16 відкладено на 25.07.2017.
20.07.2017 до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло доповнення до заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.07.2017, у зв'язку із перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 справу № 927/846/16 за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі № 927/846/16 прийнято до провадження новим складом колегії та ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.
В судовому засіданні 25.07.2017 скаржником подано письмові пояснення з урахуванням доводів представника відповідача при розгляді апеляційної скарги з приводу наявних на спірній земельній ділянці гідротехнічних споруд та майна переданого на праві повного господарського відання ДП "Укрриба".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі № 927/846/16 відкладено на 12.09.2017.
08.08.2017 до Київського апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області надійшли пояснення по справі з клопотанням розглянути справу без участі його представника.
28.08.2017 ПрАТ "Чернігіврибгосп" подано до Київського апеляційного господарського суду доповнення до заперечення на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі № 927/846/16 відкладено на 26.09.2017.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Хрипуна О.О. 26.09.2017 у відпустці, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі № 927/846/16 призначено на 27.09.2017.
26.09.2017 до Київського апеляційного господарського суду від Державного агентства рибного господарства України надійшло клопотання розглянути справу без участі його представника.
В судове засідання 27.09.2017 представники позивача та третіх осіб не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Беручи до уваги суть спору та матеріали справи та встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників зазначених осіб.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Мньовської сільської Ради Чернігівського району Чернігівської області від 06.02.1997 № 11 Чернігівському обласному об'єднанню сільськогосподарського рибного господарства "Чернігіврибгосп" було надано у постійне користування земельну ділянку площею 535,5 га, для ведення Мньовського рибного господарства, що підтверджується Держаним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 001356 від 07.04.1997, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 110.
21.10.1997 Державним комітетом рибного господарства України видано наказ № 27, яким назву Чернігівського обласного об'єднання сільськогосподарського рибного господарства "Чернігіврибгосп" змінено на Чернігівське обласне державне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство "Чернігіврибгосп".
28.12.1998 Регіональним відділенням ФДМУ затверджено план приватизації державного підприємства "Чернігіврибгосп", створено ВАТ "Чернігіврибгосп" шляхом перетворення Чернігівського державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства "Чернігіврибгосп" у ВАТ, затверджено статут вищезазначеного ВАТ, про що видано наказ № 1028 "Про створення ВАТ "Чернігіврибгосп".
Всього за наказом Регіонального відділення ФДМУ від 28.12.1998 № 1028 до статутного фонду ВАТ "Чернігіврибгосп" було передано 23 об'єкти нерухомого майна по Мньовському рибцеху, що розташовані на спірній земельній ділянці та зареєстровані за адресою с. Рудня, вул. Київська, 10 Чернігівського району Чернігівської області. Право власності на ці об'єкти підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.01.2009.
У розділі 3 плану приватизації передбачено перелік об'єктів і майна, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Чернігіврибгосп" та залишилися на балансі суб'єкта господарювання без права на його відчуження (відокремлення, передачі) на користь інших (третіх) осіб, з подальшим використанням цього майна в безперервному технологічному процесі сільськогосподарського виробництва.
06.05.2003 спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України "Про передачу гідротехнічних споруд" № 126/752 передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства; наказано забезпечити Регіональним відділенням Фонду державного майна України приймання-передачу майна на баланс ДП "УКРРИБА" у порядку, встановленому "Положенням про порядок передачі об'єктів державної власності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482, в місячний термін з дня підписання цього наказу (пункти 1, 2 наказу). Додатком до вищевказаного наказу є перелік господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, серед яких зазначено і ВАТ "Чернігіврибгосп", майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс державного підприємства "УКРРИБА".
30.06.2003 комісією, створеною відповідно до наказу Державного департаменту рибного господарства від 20.06.2003 № 135, за участю представників Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України, Регіонального відділення ФДМУ, державного підприємства "УКРРИБА", ВАТ "Чернігіврибгосп" складено акти приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Чернігіврибгосп" з балансу останнього на баланс державного підприємства "УКРРИБА". Відповідно до вищевказаних актів до складу об'єкта передачі входять гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно (далі - гідротехнічні споруди), що не увійшло до статутного фонду господарського товариства ВАТ "Чернігіврибгосп" та передаються на баланс державного підприємства "УКРРИБА", перелік яких наведено у додатку № 1, що є невід'ємною частиною акту.
27.07.2003 Державним департаментом рибного господарства було затверджено акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Чернігіврибгосп" на баланс державного підприємства "УКРРИБА" та закріплено зазначене в акті майно на праві повного господарського відання, про що видано наказ № 203.
06.04.2011 на виконання положень Закону України "Про акціонерні товариства" змінено найменування ВАТ "Чернігіврибгосп" на ПрАТ "Чернігіврибгосп" та зареєстровано нову редакцію статуту.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до ст. 27 ЗК України від 18.12.1990 право користування земельною ділянкою припиняється у разі припинення діяльності підприємства, а тому перетворення Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства "Чернігіврибгосп" у ВАТ "Чернігіврибгосп" в розумінні чинного на той час ЦК УРСР та Закону України "Про підприємства в Україні" є юридичним фактом, що тягне за собою припинення його права на користування земельною ділянкою.
Таким чином спірні правовідносини виникли у період 1997 - 1998 років під час дії ЗК України від 18.12.1990 (з подальшими змінами та доповненнями), ЦК УРСР, Закону України "Про підприємства в Україні".
Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право (правовстановлюючими документами) і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 535,5 га був виданий Чернігівському обласному об'єднанню сільськогосподарського рибного господарства "Чернігіврибгосп" в установленому законом порядку на підставі рішення Пакульської сільської ради народних депутатів від 06.02.1997 № 11. Державний акт серії ЧН № 001356 від 07.04.1997 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 110, на цей час в судовому порядку недійсним не визнано та не скасовано, як і рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого він видавався.
Згідно із ч. 1 ст. 23 ЗК України від 18.12.1990 право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до приписів ст. 27 ЗК України від 18.12.1990, право користування земельною ділянкою припиняється, у разі:
1) добровільної відмови від земельної ділянки;
2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;
3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;
4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди;
5) нераціонального використання земельної ділянки;
6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;
7) використання землі не за цільовим призначенням;
8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб;
9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частини третьої цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.
Стаття 37 ЦК УРСР встановлювала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Тобто перетворення підприємства або зміна його організаційно-правової форми не тягло за собою його припинення, оскільки не було реорганізацією або ліквідацією в розумінні ст. 37 ЦК УРСР.
Відповідно до ч. 7 ст. 34 чинного на той час Закону України "Про підприємства в Україні" при перетворені одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства.
Крім того, ЗК України від 18.12.1990 не містив обмежень щодо кола підприємств, установ, організацій певної форми власності та/або статусу, в постійному користуванні яких можуть перебувати земельні ділянки, а от припинення їх діяльності було підставою для проведення відповідною радою припинення права користування землею.
Матеріали справи не свідчать, що відповідним органом місцевого самоврядування було прийняте рішення про припинення права користування спірною земельною ділянкою, яка була надана Чернігівському обласному об'єднанню сільськогосподарського рибного господарства "Чернігіврибгосп" у зв'язку з припиненням діяльності державного підприємства, а також про вилучення земельної ділянки з користування цього підприємства та його правонаступників з метою надання в оренду іншій особі.
Визначення підприємств, які набувають права постійного землекористування було дано нормою ст. 92 ЗК України від 25.10.2001 відповідно до частини другої якої право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. При цьому, питання припинення права користування земельною ділянкою аналогічно врегульовано положеннями ч. 1 ст. 141 ЗК України від 25.10.2001, відповідно до якої підставами припинення такого права є, зокрема добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
Аналіз зазначених норм земельного законодавства дає підстави для висновку, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 в адміністративній справі за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до Фороської селищної ради.
Оскільки відповідача створено до введення в дію нового ЗК України від 25.10.2001 у суду відсутні правові підстави вважати, що він не є правонаступником колишнього Чернігівського обласного об'єднання сільськогосподарського рибного господарства "Чернігіврибгосп" та Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства "Чернігіврибгосп" щодо володіння земельною ділянкою на праві постійного користування.
Таку ж правову позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові від 25.05.2017 у справі № 927/845/16.
Висновок про правонаступництво відповідача щодо прав на земельну ділянку підтверджуються також постановою господарського суду Чернігівської області від 04.05.2006 у справі № 9/71, якою було задоволено адміністративний позов ВАТ "Чернігіврибгосп" до Чернігівського районного відділу земельних ресурсів Чернігівського обласного головного управління земельних ресурсів і Чернігівської районної державної адміністрації про зобов'язання останніх внести відомості щодо реорганізації (перетворення) Чернігівського обласного об'єднання сільськогосподарського рибного господарства "Чернігіврибгосп" у ВАТ "Чернігіврибгосп" в державні акти на право постійного користування землею, у тому числі державний акт серії ЧН № 001356 від 07.04.1997.
Щодо посилання в обґрунтування позовних вимог на те, що оскільки частина нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, не увійшла до статутного фонду відповідача та залишилась у державній власності у сфері управління органів Фонду державного майна України (з 2003 року перейшло на праві повного господарського відання до ДП "УКРРИБА"), і право користування спірною земельною ділянкою перейшло до вказаних осіб в силу відповідних положень ЗК України, то припинилось право постійного користування спірною земельною ділянкою у ПрАТ "Чернігіврибгосп", посвідчене Державним актом серії ЧН № 001356 від 07.04.1997.
Відповідно до ст. 30 ЗК України від 18.12.1990 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 7 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог ст. 23 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до Положення про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68, одним із засобів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482.
Як підтверджено матеріалами справи, частина нерухомого майна дійсно не увійшла до статутного капіталу відповідача при перетворенні з ДП "Чернігіврибгосп". Ця частина майна залишилась у державній власності та в 1998 році була передана у користування відповідачу, а у 2003 році дане нерухоме майно було передано ДП "УКРРИБА" на праві повного господарського відання згідно з наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від № 203 "Про затвердження акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Чернігіврибгосп" на баланс ДП "УКРРИБА".
Отже, переходу права власності на гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду відповідача, не відбулось. Дані споруди як до моменту приватизації відповідача, так і після нього, залишаються об'єктом державної власності.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на спірній земельній ділянці, крім майна, яке не увійшло до статутного фонду при приватизації, знаходяться будівлі, споруди, інше майно, які передані до статутного фонду ВАТ "Чернігіврибгосп" та розташовані на території Мньовського рибцеху (Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рудня) і право власності на які підтверджується зокрема свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Пакульської сільської ради 21.01.2009.
Крім того з експлікації земель в межах плану ВАТ "Чернігіврибгосп" - додаток до розпорядження Чернігівської райдержадміністрації від 12.09.2003 № 554 вбачається, що в межах спірної земельної ділянки площею 535,5 га під гідротехнічними спорудами знаходиться лише 22,7 га.
Таким чином, знаходження на спірній земельній ділянці гідротехнічних споруд, які перебувають у розпорядженні Державного агентства рибного господарства, може свідчити про необхідність поділу спірної земельної ділянки, а не про припинення права постійного користування позивача всією наданою йому у користування земельною ділянкою.
Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 16.03.2016 у справі № 916/2808/15.
Посилання прокурора на те, що держава в особі уповноважених органів позбавлена можливості реалізувати своє право власності, визначене статтею 317 ЦК України, на об'єкти нерухомого майна (гідротехнічні споруди), які знаходяться на спірній земельній ділянці не приймаються судом до уваги, оскільки жодного доказу, який би підтверджував, яким чином і чому ці органи позбавлені можливості реалізувати своє право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірній земельній ділянці, як і доказів звернення прокурора чи однієї з третіх осіб у даній справі, до компетенції саме яких відноситься розпорядження та відання цими об'єктами, з позовом про усунення порушень, що перешкоджають реалізації права власності саме на ці об'єкти нерухомості, що знаходяться на спірній земельній ділянці, суду не представлено.
Водночас, за умови чинності державного акту серії ЧН № 001356 від 07.04.1997, доводи прокурора про неправомірність використання відповідачем спірної земельної ділянки у зв'язку з знаходженням на ній нерухомого майна, що перебуває у державній власності, не можуть слугувати підставою для припинення права постійного користування відповідачем. Дані посилання прокурора не узгоджуються з предметом та підставами заявленого позову, оскільки визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії ЧН № 001356 від 07.04.1997 не є предметом спору у даній справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.05.2017 у справі № 927/845/16).
Твердження прокурора стосовно того, що набуття у користування водних об'єктів можливо одночасно із набуттям прав на земельну ділянку, на якій такі розміщено, на конкурсних засадах відповідно до законодавства, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки спірна земельна ділянка не було надана відповідачу в порядку відведення, а вказане право користування перейшло до відповідача як правонаступника державного підприємства, в порядку його перетворення.
Повертаючись до обраного прокурором способу захисту інтересів держави, колегія суддів зазначає наступне.
Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені ч. 3 ст. 152 ЗК України. Захист прав громадян та юридичних осіб (в тому числі і юридичної особи, до повноважень якої віднесено розпорядження земельною ділянкою державної власності, чи юридичної особи, в повному господарському віданні якої перебуває нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці) на земельні ділянки може здійснюється і шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.
У судовому порядку здійснюється примусове припинення прав на земельну ділянку з підстав, визначених ст. 143 ЗК України:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Інших підстав для припинення права на земельну ділянку в судовому порядку Земельний кодекс України не наводить.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі № 927/846/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі № 927/846/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді І.А. Іоннікова
І.М. Скрипка