"25" вересня 2017 р.Справа № 923/516/17
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: В.В.Лашина
Суддів: К.В. Богатиря
І.Г. Філінюка
При секретарі А.В. Безпалюку
За участю представників учасників провадження:
Від ПАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" - Миловський С.В.
Від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Колеснікова Є.В.
Розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства проектно - будівельна фірма "Херсонбуд"
на ухвалу Господарського суду Херсонської області
від 11.07.2017 р.
по справі № 923/516/17
за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"
до боржника Публічного акціонерного товариства проектно - будівельна фірма "Херсонбуд"
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 13.09.2017р. оголошувалась перерва до 25.09.2017р
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.06.2017р. прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" (далі ПАТ «Херсонбуд») на підставі ст.ст.10-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду від 11.07.2017 порушено провадження про банкрутство Публічного акціонерного товариства проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" , визнано грошові вимоги ініціюючого в сумі 2136700 грн. 00 коп., з яких 1863700,00 грн. основного боргу, 273000,00 грн. - пені, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Боднарук Василя Васильовича.
Будучи незгодними з зазначеною ухвалою, ПАТ «Херсонбуд» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в порушенні справи про банкрутство посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник, зокрема, зазначає що суд помилково ототожнив мирову угоду з судовим рішенням та дійшов висновку що вказана угода, додана до заяви, підтверджує безспірні вимоги заявника. Крім того, скаржник стверджує, що на момент порушення провадження про банкрутство, ПАТ «Херсонбуд» виконано частину грошових зобов'язань. Крім того, судом безпідставно повернуто апеляційну скаргу на ухвалу про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4-1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, за приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство, грошові вимоги кредитора повинні мати безспірний характер.
Положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом "встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.
Згідно зі ст. 16 Закону про банкрутство завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності правових підстав для порушення справи про банкрутство. Якщо справа порушується за заявою кредитора (кредиторів), господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Підставою для порушення провадження у справі про банкрутство є встановлення факту неплатоспроможності боржника. Частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство чітко встановлені ознаки неплатоспроможності боржника, а саме: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Зазначена стаття також визначає критерії, що підтверджують безспірний характер вимог кредитора, а саме: безспірними є грошові вимоги, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приймаючи оскаржувану ухвалу та порушуючи провадження про банкрутство, господарський суд виходив з того, що заявником доведено неплатоспроможність боржника і його неспроможність на протязі більше трьох місяців задовольнити грошові вимоги кредитора, безспірний розмір яких сукупно становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та дають підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника і застосування по відношенню до боржника судових процедур банкрутства, оскільки погашення боргу можливе не інакше як через відновлення платоспроможності боржника.
Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про порушення провадження про банкрутство, Банк зазначає що боржник має заборгованість перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в загальній сумі 2 136 700 грн. 00 коп., що підтверджується ухвалою господарського суду про затвердження мирової угоди від 01.03.2017 та постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2014.
Доказів виконання вказаної вище мирової угоди боржником матеріали справи не містять. Більш того, відповідно до інформаційної довідки про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, станом на 21.06.2017р. заборгованість боржником не погашено.
Сукупний строк перебування наказу господарського суду у справі на стадії виконавчого провадження становить більше трьох місяців.
Таким чином грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 1863700,00 грн. основного боргу є безспірними, не задоволені боржником протягом більше трьох місяців у виконавчому провадженні та перевищують 300 мінімальних заробітних плат. У зв'язку з чим такі вимоги відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство є підставою для порушення справи про банкрутство.
Твердження скаржника що ухвала про затвердження мирової угоди не є судовим рішенням та не може підтверджувати безспірність вимог, судовою колегією не приймаються, оскільки судове рішення, це процесуальний документ, постановлений судом під час розгляду судової справи на будь-якій стадії судового процесу (ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ, окрема думка судді тощо).
Згідно п.3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 , якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою.
В даному випадку, затверджена господарським судом Херсонської області 01.03.2012 р. мирова угода відповідає вимогам ст. 18 закону України "Про виконавче провадження", містить зобов'язання вчинити певні дії, а в разі невиконання їх зобов'язання сплатити грошові кошти, крім того, ухвалою від 04.07.2013р. у справі №5024/1621/2011 судом було доповнено ухвалу від 01.03.2012р. у вказаній справі, зазначивши реквізити сторін.
При цьому твердження скаржника що боржником у виконавчому провадженні вказано ПАТ проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" тоді як відповідно до ухвали господарського суду зазначено відкрите акціонерне товариство проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", спростовуються матеріалами справи, а саме статутом Публічного акціонерного товариства проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", згідно з рішенням Загальних зборів тип відкрите акціонерне товариство проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" змінено на публічне акціонерне товариство проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" .
Колегією суддів не приймаються посилання ПАТ проектно - будівельна фірма "Херсонбуд" на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.08.2013, якою начебто встановлено виконання умов мирової угоди на суму 472 082,40 грн., оскільки, в цій же ухвалі господарським судом зазначено, що оскільки містяться суперечливі дані відносно вартості виконаних робіт, суд їх не приймає до уваги.
Безпідставними вважає колегія суддів доводи скаржника щодо порушення господарським судом норм права у зв'язку з поверненням апеляційної скарги на ухвалу про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки вказана ухвала відносить до переліку ухвал які не підлягають оскарженню та, згідно з ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для порушення провадження про банкрутство ПАТ проектно - будівельна фірма "Херсонбуд".
Посилання скаржника в апеляційній інстанції на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №5024/1621/2011, якою скасовано постанову Суворовського РВ ДВС у м. Херсоні про відкриття виконавчого провадження № 41774116 від 03.02.2014, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки постанова апеляційного суду винесена після прийняття оскаржуваної ухвали, та на момент розгляду справи в суді першої інстанції постанова Суворовського РВ ДВС у м. Херсоні про відкриття виконавчого провадження № 41774116 від 03.02.2014 була чинна. Вказаана ж обставина може слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для її скасування не вбачається
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства проектно - будівельна фірма "Херсонбуд" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 р. по справі № 923/516/17 - без змін.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя К.В. Богатир
Суддя І.Г. Філінюк