04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" вересня 2017 р. Справа№ 910/6283/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Колесников І.Г. - довіреність №7 від 03.01.2017р.
від відповідача: Когут А.Ю. - довіреність № 82 від 19.09.2016р.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017р.
у справі № 910/6283/17 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний бак "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича
про зобов'язання вчинити дії
В судовому засіданні 20.09.2017р. відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В квітні 2017р. Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк"Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича про зобов'язання відновити стан спеціального рахунку ДП "АВІАКОН" №2604.2.001.097579 відкритого в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", який існував до його закриття, на підтвердження чого надати Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" виписку по даному рахунку на суму 58609,48 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2017р. у справі №910/6283/17 у позові відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 46 Конституції України та ч. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Апелянт вважає, що у правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем, щодо правомірності закриття спеціального рахунку та вчинення дій щодо спрямування зарахованих на нього коштів на задоволення вимог кредиторів слід керуватися Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 06.07.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А, Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжувався, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, на 20.09.2017р.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.09.2017р. підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення з підстав, викладених у відзиві, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (далі - Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" Конотопське відділення був укладений договір (далі - Банк) банківського рахунку юридичної особи (рахунок для зарахування страхових коштів) від 16.01.2012р. №26042001097579 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
01.04.2016р. Конотопська міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснила фінансування матеріального забезпечення для своїх працівників за заявкою від 18.03.2016р. в сумі 58609,48 грн.
Позивач звернувся з листом від 04.05.2016р. №1965 до уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" Костенка І.І., з проханням здійснити видачу коштів в розмірі 58609,48 грн. через касу Конотопського відділення ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК".
На запит від 28.12.2016р. №5672 відповідачем було повідомлено, що сума 58609,48 грн. 27.09.2016р. була списана зі спеціального рахунку ДП "АВІАКОН" по обліку страхових коштів №2604.2.001.097579 та зарахована на рахунок №2909.4.001.097579 (7 черга). Спеціальний рахунок ДП "АВІАКОН" в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" МФО 300670 по обліку страхових коштів №2604.2.001.097579 (980) було закрито 11.10.2016р.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відмовляючи у задоволенні позову про зобов'язання відновити стан спеціального рахунку ДП "АВІАКОН" №2604.2.001.097579, відкритого в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", який існував до його закриття, місцевий господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016р. №46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016р. №913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з 06.06.2016р. по 05.06.2018р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), Костенку І.І.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно пункту 5-4 статті 2 зазначеного Закону під поняттям "кредитор" розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Відтак, виходячи з аналізу вищенаведених положень та положень статті 509 ЦК України, місцевим господарським судом було зроблено висновок, що позивач є кредитором банку.
Після початку процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом, порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Уповноваженої особи із заявою про визнання кредиторських вимог, яка була акцептована до 7 черги задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, на думку господарського суду, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку, з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст. 52 цього Закону.
Проте апеляційний господарський суд, виходячи із предмету спору та наявних обставин справи, не погоджується з такими висновками місцевого суду виходячи з наступного.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідно до законодавства України визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян, щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охороно життя та здоров'я.
Відповідно до частини 2 статті 34 даного Закону України, страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.
Як встановлено судом, поточний рахунок у Банку позивачем було відкрито та виконання чинної на той час ст. 21 вищевказаного Закону.
Згідно п. 1.1 договору банківського рахунку №26042001097579 від 16.01.2012р., укладеного між позивачем та відповідачем, банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків клієнтам у національній та іноземних валютах, регулюються інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. № 492 (далі-Інструкція).
Згідно з пунктом 1.8 глави 1 Інструкції до поточних рахунків належать рахунки зі спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбаченими законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Особливості правового режиму використання окремого рахунку, визначені Законом, передбачаються в договорі банківського рахунку.
Порядок відкриття поточного рахунку юридичній або фізичній особі-підприємцю встановлено главами 3 і 4 Інструкції.
Отже, відповідно до Закону банк відкриває страхувальнику-роботодавцю окремий рахунок у порядку, встановленому вищевказаними главами Інструкції.
Враховуючи вищевикладене, банк відкрив позивачу окремий рахунок у порядку, встановленому вищенаведеними нормами Інструкції, а тому банк не мав права закривати цей рахунок у зв'язку з наявністю прямої заборони на це, встановленої частиною 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
На підставі вищевикладеного, місцевим господарським було зроблено хибний висновок про застосування до даних правовідносин положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та відмови у задоволенні позову в частині відновлення стану спеціального рахунку ДП "АВІАКОН" №2604.2.001.097579, відкритого в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", який існував до його закриття.
Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017р. з викладених у ній підстав, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017р. у справі №910/6283/17 підлягає скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017р. у справі №910/6283/17 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017р. у справі №910/6283/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яки позов задовольнити.
4. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» (код ЄДРПОУ 19364259, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 8-а) Костенка Ігоря Івановича відновити стан спеціального рахунку ДП "АВІАКОН" №2604.2.001.097579, відкритого в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", який існував до його закриття, на підтвердження чого надати Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" виписку по даному рахунку.
5. Матеріали справи №910/6283/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді С.А. Гончаров
А.І. Тищенко