04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" вересня 2017 р. Справа №910/9884/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Корсакової Г.В.
Гончарова С.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 в справі №910/9884/17
За позовом Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажлюкс"
2)Приватного підприємства "Ремтехбуд"
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза"
про стягнення 414 420,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №910/9884/17 в задоволенні позову Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажлюкс" про стягнення 405 971,00 грн. - відмовлено; в задоволенні позову Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до Приватного підприємства "Ремтехбуд" про стягнення 8 449,00 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржник (Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажлюкс" та Приватного підприємства "Ремтехбуд" про стягнення суми у розмірі 405 971,00 грн. та 8 449,00 грн. відповідно.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2017, справу №910/9884/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Гончаров С.А.
Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 в справі №910/9884/17, дійшла висновку про повернення такої на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
Відповідно до ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Судом встановлено, що скаржником до апеляційної скарги не подано доказів надсилання копії скарги і доданих до неї документів третій особі-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та третій особі-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза", яких було залучено до участі у розгляді справи у якості третіх осіб ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2017.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 Господарського процесуального кодексу України). Тому якщо до апеляційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом (пункт 2 частини першої статті 97).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії.
Отже, оскільки Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації не подано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів третім особам-1 та -2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню Управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з доданими до неї матеріалами.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення апелянта з апеляційною скаргою), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015)", Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
П.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600,00 грн.
19.06.2017 (згідно відбитку штемпеля на позовній заяві, яка подана до суду першої інстанції) Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до місцевого господарського суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 414 420,00 грн., тобто з вимогою майнового характеру, яка оплачена судовим збором в сумі 6 216,30 грн., що складає 1,5% ціни позову згідно чинної на момент подачі позову редакції п.п.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Отже, за подання до Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 в справі №910/9884/17, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 6 837,93 грн. (6 216,30 грн. х 110% = 6 837,93 грн.).
Проте, до поданої апеляційної скарги скаржником (Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації) не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржника не віднесено до кола осбі, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення апелянта з апеляційною скаргою).
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі заявив клопотання, у якому просив відстрочити, або розстрочити, або зменшити розмір судового збору, або звільнити від його сплати судового збору за апеляційне оскарження вищенаведеного рішення. Клопотання мотивоване тим, що у відповідному бюджеті, яким фінансується Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації не заплановані видатки на сплату судового збору, а також відсутні інші джерела фінансування для його сплати.
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.
Відповідно до п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Колегія суддів зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на розстрочення від сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин та поданих доказів.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
При цьому, оскільки ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).
Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників.
Крім того, обставини відстрочення сплати судового збору мають бути доведені належними доказами.
Скаржник вказує, що у відповідному бюджеті яким фінансується скаржник (апелянт) не заплановані видатки на сплату судового збору, а також відсутні інші джерела фінансування для сплати судового збору, а відтак скаржник не має можливості здійснити оплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції дослідивши подане апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору, встановив, що жодних доказів того, що у відповідному бюджеті яким фінансується скаржник (апелянт) відсутні кошти для сплати судового збору апелянтом в порядку ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подано.
Таким чином, скаржником не подано апеляційному суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували неможливість сплати судового збору, як не подано і доказів тяжкого фінансового становища, а також інших доказів, за допомогою яких можна б було встановити відсутність коштів для сплати судового збору, а також перевірити наявність обставин щодо підстав відстрочення, або розстрочення, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом взагалі не подано доказів, що підтверджують винятковість випадку розстрочення судового збору.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на недоведеність Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації обставин відстрочення сплати судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору за наведених апелянтом обставин - судом апеляційної інстанції відхиляється.
При цьому, суд звертає увагу апелянта на те, що вимоги процесуального закону не обмежують апелянта у повторному заявлені клопотання про розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню Київським апеляційним господарським судом на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга на підставі ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України може бути поданою повторно (з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги).
Керуючись статтею 86, п.п. 2, 3 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 в справі №910/9884/17 (з доданими матеріалами) - повернути без розгляду.
2.Матеріали справи №910/9884/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
3.Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Г.В. Корсакова
С.А. Гончаров