79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" вересня 2017 р. Справа № 5015/118/11
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Желік М.Б.
Суддів Костів Т.С.
Марко Р.І.
розглянувши апеляційні скарги Товарної біржі "Наша" б/н, б/д, Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» б/н від 05.07.2017 року, Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» б/н від 10.07.2017 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.06.2017 року
у справі № 5015/118/11
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", с. Коростів Сколівського району Львівської області,
за участю представників:
від ТБ "Наша": Філатов Л.В.,
від ТзОВ "Львівські зааводи автомобілебудування": Ганайлюк Б.А.,
від ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ": Сєргеєва О.І.,
від ПП "Фірма "Галич-Кабель": Гаврилюк О.Р.
від ТзОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач": ліквідатор Генташ О.А.
від прокурора: Макогон Ю.І.,
арбітражний керуючий: Козій В.Ю.
Учасникам процесу роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.
У судовому засіданні 27.09.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.06.2017 року у справі № 5015/118/11 (суддя Чорній Л.З.) заяву ПАТ «ВНК Розточчя СТ» про визнання недійсним договору №4-13 від 06.05.14 р. про проведення аукціону задоволено частково (п.1).
Пункт 4.10 договору №4-13 від 06.05.14 р. про проведення аукціону, яким визначено, що організатор аукціону має право отримати додаткову винагороду у випадках коли ціна продажу майна на аукціоні більше початкової ціни майна на 50%. В такому випадку додаткова винагорода складає 10% від суми перевищення початкової ціни (сума перевищення початкової ціни вираховується шляхом віднімання початкової ціни від ціни продажу) визнано недійсним (п.2).
Зобов'язано організатора торгів Товарну Біржу «НАША» перерахувати замовнику ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» додаткову винагороду, яка склала 10% від суми перевищення початкової ціни (сума перевищення початкової ціни вираховується шляхом віднімання початкової ціни від ціни продажу), отриману на виконання п.4.10 договору №4-13 від 06.05.14 р. про проведення аукціону (п.3).
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено (п.4).
Клопотання ТзОВ «ЛЗА» за вх.№2283/17 від 24.05.17 р. про виправлення описки в ухвалі суду від 10.05.17 р. задоволено частково, а саме зазначивши найменування заявника ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» замість ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», в решті відмовлено (п.5).
У задоволенні скарги ТзОВ «ЛЗА» вх.№2472/17 від 07.06.2017р. на дії ліквідатора Козія В.Ю. відмовлено (п.6).
Розгляд справи відкладено на 30.08.17 року (п.7).
Зобов'язано ліквідатора надати звіт про виконану роботу, повідомити усіх наявних кредиторів про час та місце розгляду справи, надати суду протокол засідання комітету кредиторів щодо оцінки діяльності ліквідатора (п.8).
Зобов'язано ФОП ОСОБА_10 надати докази виконання договору №0201.1/16 від 01.02.2017р., укладеним з ліквідатором Хомишиним І.Г., явка в судове засідання обов'язкова (п.9).
Зобов'язано ліквідатора ТзОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» Генташ О.А. надати суду техдокументацію ТзОВ «УК ЛА» передану СПД ОСОБА_10 (п.10).
Копію ухвали направити ліквідатору, арб.кер. Хомишину І.М., СПД ОСОБА_10, ТБ «НАША», ліквідатору Генташ О.А. (п.11).
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 14.06.2017 року у справі № 5015/118/11, Товарна біржа "Наша" подала апеляційну скаргу б/н, б/д (вх.№01-05/2887/17 від 22.06.2017 року). Апелянт зазначає, що рішення про часткове задоволення скарги ПрАТ «ВНК Розточчя», прийняте судом 14.06.2017 року, а саме скасування п.4.10 договору №4-13, є таким, що суперечить ст.ст.70, 50, 51, 52, 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.203, 901, 902, 903 ЦК України, ст.ст.10, 57, 58, 60 ЦПК України, ст.3 Закону України «Про товарну біржу». Відтак, просить скасувати ухвалу від 14.06.2017 року в частині скасування п.4.10 договору №4-13 від 06.05.2014 року про проведення аукціону, укладеного між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» та Товарна біржа «Наша».
Згідно з автоматизованим розподілом справ КП "Документообіг господарських судів", 22.06.2017 року справу за № 5015/118/11 розподілено до розгляду головуючому судді Желіку М.Б., а членами колегії визначено суддів Марка Р.І. та Орищин Г.В.
Ухвалою суду від 26.06.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.07.2017 року. 12.07.2017 року розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із тимчасовою відсутністю члена колегії - судді Орищин Г.В. (перебування у відпустці) та з урахуванням положень абз. 3 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016 року, про що винесено відповідну ухвалу від 13.07.2017 року, якою розгляд справи призначено на 26.07.2017 року.
06.07.2017 року Товарна біржа «Наша» подала уточнення до апеляційної скарги, відповідно до яких просить скасувати п.2 та п.3 ухвали від 14.06.2017 року в частині скасування п.4.10 договору №4-13 від 06.05.2014 року про проведення аукціону, укладеного між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» та Товарна біржа «Наша».
Крім цього, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 14.06.2017 року у справі № 5015/118/11, апеляційні скарги подали Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» (вх.№01-05/3380/17 від 18.07.2017 року) та Приватне акціонерне товариство «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» (вх.№01-05/3381/17 від 18.07.2017 року).
Апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» не погоджується з висновками суду про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора, з твердженнями суду про передчасність подання скарги; зазначає, що не можуть бути прийняті як вагомі жодна із наданих ліквідатором Козієм В.Ю. підстав відсторонення Генташ О.А від виконання обов'язків ліквідатора ТзОВ «ТВП «ЛА»; стверджує, що ліквідатор затягує ліквідаційну процедуру, не скликав жодного засідання комітету кредиторів, не надав комітету кредиторів жодного звіту про свою діяльність, порушує права учасників ТзОВ «УК «ЛА» на захист власних інтересів, без відповідних консультацій приймає рішення із розпорядження активами боржника, несе видатки ліквідаційної процедури, не погоджуючи розмір та джерела їх фінансування. Відтак, просить скасувати ухвалу від 14.06.2017 року в частині відмови у задоволенні скарги ТзОВ «ЛЗА» вх.№2472/17 від 07.06.2017р. на дії ліквідатора Козія В.Ю. (п.6 ухвали) та в частині зобов'язати комітет кредиторів щодо оцінки діяльності ліквідатора (відповідна частина п.6 ухвали); розглянути скаргу на дії ліквідатора Козія В.Ю. по суті та прийняти нове рішення: припинити повноваження ліквідатора Козій В.Ю. у зв'язку із неналежним виконанням обов'язків, визначених ч.ч.1,2 п.5, п.6,7 ст.3-1, п.11 ст.30, призначити у справу №5015/118/11 нового ліквідатора, застосувавши автоматизовану систему призначення ліквідатора з врахуванням складності справи.
Апелянт Приватне акціонерне товариство «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» не погоджується з висновками суду про часткове задоволення заяви про проведення аукціону та зазначає, що в договорі №4-13 від 06.05.2014 року про проведення аукціону не визначено початкової вартості, що є прямим і грубим порушенням ст.57 закону; договір є тристороннім, а не двостороннім; положення договору не відповідають вимогам законодавства щодо термінів проведення повторних і других повторних торгів; положення п.4.9 договору не відповідають вимогам чинного законодавства. Відтак, просить скасувати частково ухвалу від 14.06.2017 року (п.1, п.4) в частині відмови ПАТ «ВНК Розточчя СТ» у задоволенні решти вимог по заяві про визнання недійсним договору №4-13 від 06.05.2014 року про проведення аукціону; прийняти постанову, якою повністю задоволити заяву ПАТ «ВНК Розточчя СТ» про визнання недійсним договору №4-13 від 06.05.2014 року, визнати недійсними пп.2.1.12, 2.1.13 п.2, п.4.9 договору №4-13 від 06.05.2014 року, укладеного між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» та Товарною біржою «Наша», застосувати наслідки недійсності та зобов'язати Товарну біржу «Наша» та ФОП ОСОБА_14 повернути боржнику ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» неправомірно утримані кошти згідно протоколів біржового комітету №№5-074; 5-075; 5-076 і кошти гарантійного внеску згідно протоколів біржового комітету №№ 5-094 і П/5-094.
Згідно з автоматизованим розподілом справ КП "Документообіг господарських судів", 18.07.2017 року апеляційні скарги у справі за № 5015/118/11 розподілено до розгляду раніше визначеному складу суду: головуючому судді Желіку М.Б., членам колегії суддям Марко Р.І. та Орищин Г.В.
Ухвалами суду від 19.07.2017 року призначено вказані апеляційні скарги до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товарної біржі «Наша на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.06.2017 року у судовому засіданні на 26.07.2017 року. Розгляд апеляційних скарг неодноразово відкладався з підстав, наведених відповідних ухвалах суду від 26.07.2017 року, від 09.08.2017 року, 11.09.2017 року, від 25.09.2017 року. Ухвалою суду від 09.08.2017 року строк розгляду апеляційних скарг було продовжено на п'ятнадцять днів. 06.09.2017 року на підставі розпорядження керівника апарату суду №443 проведено автоматизовану зміну складу колегії суддів (у зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Орищин Г.В.). Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2017 року суддю Орищин Г.В. замінено на суддю Костів Т.С.
06.07.2017 року через канцелярію суду представником ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" подано відзив на апеляційну скаргу Товарної біржі «Наша», відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а апеляційну скаргу без змін; 26.07.2017 року подано відзив на апеляційну скаргу ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування", відповідно до якого просив задоволити апеляційну скаргу; подано клопотання про вихід за межі позовних вимог та апеляційної скарги, відповідно до якого просить прийняти постанову, якою визнати недійсним договір №4-13 повністю і застосувати наслідки недійсності правочину; доповнення до своєї апеляційної скарги, відповідно до яких просить вийти за межі позовних вимог та вимог апеляційної скарги, а саме визнати недійсним договір №4-13 повністю і застосувати наслідки недійсності правочину; 06.09.2017 року подано додаткові пояснення, відповідно до яких просить прийняти постанову про визнання недійсним договору №4-13 повністю та застосування наслідків недійсності правочину.
12.07.2017 року від ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» ліквідатора Козій В.Ю. надійшли пояснення щодо апеляційних скарг, відповідно до яких зазначає про необгрунованість скарги на його дії.
02.08.2017 року представником ПрАТ «ВНК Розточчя» подано докази надіслання доповнень до апеляційної скарги іншим учасникам у справі про банкрутство.
03.08.2017 року генеральним директором ТБ «Наша» надано відзив на доповнення до апеляційної скарги ПрАТ «ВНК Розточчя», відповідно до якого просив відхилити розгляд таких доповнень як такі, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
08.08.2017 року апелянтом ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» подано додаткові пояснення, відповідно до яких просить задоволити у повному обсязі вимоги його апеляційної скарги та усунути ліквідатора Козія В.Ю. від виконання обов'язків ліквідатора; 31.08.2017 року подано додаткові відзиви на апеляційну скаргу ПрАТ «ВНК Розточчя», в якому зазначено про підтримання вказаної апеляційної скарги у повному обсязі.
08.08.2017 року від ПП «Фірма «Галич-Кабель» надійшов відзив, відповідно до якого просить у задоволенні апеляційних скарги відмовити повністю, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
У судовому засіданні 25.09.2017 року представник Товарної біржі "Наша" підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, проти вимог апеляційної скарги ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" заперечив. Представник ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та поданих раніше клопотань, а також підтримав вимоги апеляційної скарги ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування". Апелянт ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування" підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, а також вимоги апеляційної скарги ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ". Від інших учасників процесу заяв, клопотань, пояснень не надходило.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
У провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".
Постановою господарського суду від 15.07.2011р. ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
21.04.2017 року ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» подало заяву про визнання недійсним договору №4-13 від 06.05.2014р. про проведення аукціону, відповідно до якої просить визнати недійсними (нікчемними) положення пп. 2.1.12, 2.1.13, 4.9, 4.10, 7.1 договору № 4-13 від 06 травня 2014 року та застосувати наслідки недійсності: зобов'язати Товарну біржу «Наша» та ФОП ОСОБА_14 повернути боржнику неправомірно утримані кошти виручки згідно з протоколами біржового комітету №№ 5-074; 5-075; 5-076 і кошти гарантійного внеску згідно з протоколами біржового комітету №№ 5-094 і П/5-094.
Відповідна заява обгрунтовується тим, що договір, який за своєю суттю має бути двостороннім, відповідно до п.1.1.; 1.3. 4.9. та 9 «реквізити сторін» укладено між трьома сторонами: ТОВ «УК Львівський автонавантажувач» (замовник аукціону), Товарна біржа «Наша» в особі Генерального директора ОСОБА_15 та членом аукціонного комітету ФОП ОСОБА_14, що суперечить вимогам ч.6 ст.49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону; та ухвалі суду від 26.03.2014 року, якою задоволено клопотання ліквідатора Хомишина І.Г. №82-5015/118/12 від 17.03.2014 року та визнано учасником провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» організатора аукціону Товарну біржу «Наша». Також заявник зазначає про невідповідність законодавству положень договору стосовно термінів проведення повторних і других повторних торгів (п.2.1.12 та п.2.1.13 договору), про невідповідність положень договору (п.1.3) стосовно розміру винагороди організатора торгів та порядку використання коштів виручки нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про невідповідність законодавству і про нікчемність ч.2 п.4.9 договору.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.
Статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено вимоги до договору про проведення аукціону. Так, за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.
До договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом.
Після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає.
Згідно з договором №4-13 від 06.05.2014р. про проведення аукціону такий укладений між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Хомишина І.Г. (замовник) та Товарною біржею «Наша» в особі Філатова Л.В. (організатор).
У порядку та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а організатор зобов'язується провести аукціони з продажу майна боржника ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», а замовник зобов'язується сплатити організатору обумовлену цим договором винагороду. Підготовкою та організацією аукціону займається структурний підрозділ ТБ «Наша» - аукціонний комітет, в особі членів аукціонного комітету (п.1.1).
Проте, заявник вважає, що з п.1.3, п.4.9 вбачається укладення договору між трьома сторонами: ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» - замовник аукціону, Товарна біржа «Наша» в особі Філатова Л.В. - організатор, член аукціонного комітету ФОП ОСОБА_14
Винагорода організатора за цим договором становить 4% від вартості реалізації майна (лоту). Винагорода утримується з коштів, отриманих від за майно або оплачується на поточний рахунок організатора. Винагорода розподіляється наступним чином: 0,5 % утримує товарна біржа, 3,5% перераховується на поточний рахунок члена аукціонного комітета ФОП ОСОБА_14 (п.1.3).
Гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без визначення переможця (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону, що розміщується на веб-сайті), а також переможцю аукціону, якщо він не виконав обов'язку щодо сплати ціни відповідно до протоколу аукціону. У разі відмови або ухилення переможця торгів від підписання договору купівлі-продажу майна протягом п'яти днів з дня отримання цього договору, гарантійний внесок йому не повертається. В даних випадках гарантійний внесок утримується організатором аукціону в рахунок оплати за організацію та проведення аукціону, та розподіляється наступним чином: 20% утримує товарна біржа, 80% перераховується на поточний рахунок члена аукціонного комітету ФОП ОСОБА_14 (п.4.9).
Суд зазначає, що згідно з Положенням про аукціонний комітет, затверджений головою біржового комітету від 05.01.2015 року, аукціонний комітет є підрозділом Товарної біржі «Наша», створений для підготовки, проведення аукціонів, оформлення результатів аукціонів відкритих торгів у процедурі виконання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в інших випадках, передбачених законодавством, або за бажанням замовників. Аукціон проводить аукціонний комітет, створений відповідно до ст.3, ст.12 Закону України «Про товарну біржу», ст.4 Статуту біржі та у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У склад аукціонного комітету входять члени та працівники біржі, які приймають участь у підготовці та проведенні аукціону.
Відтак, колегія суддів погоджується з твердженнями місцевого суду, що аукціонний комітет не є третьою стороною договору, а лише займається підготовкою та проведенням аукціону, що не суперечить законодавству, у зв'язку з чим заперечення апелянта в цій частині є безпідставними.
Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.65 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.
Разом з тим договором сторони визначили, що якщо інше не передбачено в додаткових угодах до цього договору або заявці, у разі оголошення аукціону таким що не відбувся або закінчення аукціону без визначення переможця протягом десяти місяців (у разі продажу нерухомого майна - дванадцяти місяців) організатор зобов'язаний оголосити проведення повторного аукціону (пп.2.1.12 п.2); якщо інше не передбачено в додаткових угодах до цього договору або заявці, у разі оголошення аукціону таким що не відбувся або закінчення аукціону без визначення переможця - протягом десяти місяців оголосити про проведення другого повторно аукціону (пп.2.1.13 п.2).
Суд звертає увагу, що наведеними вище положеннями закону не заборонено в договорі визначати інший строк проведення повторного та другого повторного аукціону, тому заперечення апелянта в цій частині є безпідставними. Також суд погоджується із твердженнями суду першої інстанції, що договір № 4-13 від 06.05.2014р. про проведення аукціону укладений на виконання Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для реалізації майна боржника в межах процедури банкрутства, відповідно припинення процедури банкрутства боржника автоматично означає припинення дії договору, тому встановлення в договорі можливих, збільшених, термінів проведення повторних та других повторних торгів не суперечать чинному законодавству.
Заявник вважає незаконним положення абз.2 п.4.9 договору, яким передбачено порядок сплати вартості майна та винагороди організатора. Так, гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без визначення переможця (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону, що розміщується на веб-сайті), а також переможцю аукціону, якщо він не виконав обов'язку щодо сплати ціни відповідно до протоколу аукціону. У разі відмови або ухилення переможця торгів від підписання договору купівлі-продажу майна протягом п'яти днів з дня отримання цього договору, гарантійний внесок йому не повертається. В даних випадках гарантійний внесок утримується організатором аукціону в рахунок оплати за організацію та проведення аукціону, та розподіляється наступним чином: 20% утримує товарна біржа, 80% перераховується на поточний рахунок члена аукціонного комітету ФОП ОСОБА_14
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч.1-3 ст.70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" гарантійні внески учасників підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою - третьою цієї статті. Гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зараховується до ціни, що підлягає сплаті. Гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без визначення переможця (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону, що розміщується на веб-сайті), а також переможцю аукціону, якщо він не виконав обов'язку щодо сплати ціни відповідно до вимог цього Закону.
Ч.1 ст.55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що аукціон визнається таким, що не відбувся, зокрема, у разі несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі відмови або ухилення переможця торгів від підписання договору купівлі-продажу майна протягом п'яти днів з дня отримання цього договору гарантійний внесок йому не повертається і замовник аукціону має право запропонувати укласти договір купівлі-продажу майна учасникові торгів, яким запропонована найбільш висока ціна порівняно з ціною майна, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів.
З наведеного вбачається, що Законом не встановлено чіткого порядку використання неповернутих гарантійних внесків. У договорі сторони погодили відповідний порядок використання гарантійного внеску. Тому положення п.4.9 договору не суперечать вимогам законодавства, заперечення заявника є недоведеними та необгрунтованими, а у суду відсутні підстави визнавати вказаний пункт договору недійсним.
Заявник просив також визнати недійсним п.4.10 договору, оскільки вважає невідповідними закону положення договору стосовно розміру винагороди організатора торгів та порядку використання коштів виручки нормам спеціального Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та конкурсним пропозиціям претендента.
Так, п.1.3 передбачено, що винагорода організатора за цим договором становить 4% від вартості реалізації майна (лоту). Винагорода утримується з коштів, отриманих від за майно або оплачується на поточний рахунок організатора. Винагорода розподіляється наступним чином: 0,5 % утримує товарна біржа, 3,5% перераховується на поточний рахунок члена аукціонного комітету ФОП ОСОБА_14
П.4.10 передбачено, що організатор має право отримати додаткову винагороду у випадках, коли ціна продажу майна на аукціоні більша початкової ціни майна на 50%. У такому випадку додаткова винагорода складає 10% від суми перевищення початкової ціни (сума перевищення початкової ціни вираховується шляхом віднімання початкової ціни від ціни продажу).
Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами:
проведення аукціону;
продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги (ч.ч.1,2 ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, сплата такої додаткової винагороди торгівельній організації призводить до зменшення ліквідаційної маси підприємства-банкрута, що в свою чергу тягне за собою і зменшення обсягу погашених в майбутньому кредиторських вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, а також враховує наступне.
Як передбачено ч.ч.1,5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За загальним правилом статті 217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання. Якщо недійсна частина правочину виконана будь-якою із сторін, господарський суд визначає наслідки такої недійсності залежно від підстави, з якої вона визнана недійсною.
Враховуючи наведене, п.4.10 договору, а саме положення про те, що організатор має право отримати додаткову винагороду у випадках, коли ціна продажу майна на аукціоні більша початкової ціни майна на 50%, у такому випадку додаткова винагорода складає 10% від суми перевищення початкової ціни, суд правомірно визнав недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.217 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як зазначено в протоколі №5-074 проведення аукціону від 03.09.2015 року, а саме в п.7.2, відповідно до п.4.10 договору №4-13 від 06.05.14 р. про проведення аукціону, організатором аукціону утримується додаткова винагорода в розмірі 10% від суми перевищення початкової ціни у сумі 146 361,00 грн. Сума послуг утримується з коштів, отриманих за майно. Аналогічні положення викладені в п.7.2 протоколів №5-075 (159 715,00 грн.) та №5-076 (107 481,00 грн.).
Визнаючи недійсним п.4.10 договору, місцевий суд правомірно ухвалив зобов'язати організатора торгів Товарну Біржу «НАША» (79000, м. Львів, вул. Зелена, 251; код ЄДРПОУ 32484157) перерахувати замовнику ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» (Львівська область, Сколівський район, с. Коростів; код ЄДРПОУ 31148163) додаткову винагороду, яка склала 10% від суми перевищення початкової ціни (сума перевищення початкової ціни вираховується шляхом віднімання початкової ціни від ціни продажу), отриману на виконання п.4.10 договору №4-13 від 06.05.14 р. про проведення аукціону.
Стосовно поданого апелянтом ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" до суду апеляційної інстанції клопотання про вихід за межі позовних вимог та апеляційної скарги шляхом прийняття постанови, якою визнати недійсним договір №4-13 повністю і застосувати наслідки недійсності правочину, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», звертаючись до суду першої інстанції із заявою, просило визнати недійсними (нікчемними) положення пп. 2.1.12, 2.1.13, 4.9, 4.10 договору № 4-13 від 06 травня 2014 року та застосувати наслідки недійсності: зобов'язати Товарну біржу «Наша» та ФОП ОСОБА_14 повернути боржнику неправомірно утримані кошти виручки згідно з протоколами біржового комітету №№ 5-074; 5-075; 5-076 і кошти гарантійного внеску згідно з протоколами біржового комітету №№ 5-094 і П/5-094. Тобто предметом апеляційного оскарження є ухвала, винесена за результатами розгляду заяви про визнання недійсними окремих пунктів договору, а не цілого договору. Відтак, клопотання ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про вихід за межі позовних вимог та апеляційної скарги, а також доповнення до апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Оскаржуваною ухвалою також відмовлено у задоволенні скарги ТзОВ «ЛЗА» вх.№2472/17 від 07.06.2017р. на дії ліквідатора Козія В.Ю.
07.06.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» звернулось до суду зі скаргою на дії ліквідатора, відповідно до якої просить заслухати пояснення ліквідатора стосовно дійсних мотивів провести заміну ліквідатора ТзОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» арбітражного керуючого Генташ О.А. та ті завдання у проведенні ліквідаційної процедури мав би виконати новий ліквідатор; прийняти рішення про відповідність арбітражного керуючого Козій В.Ю. посаді ліквідатора ТзОВ «УК»ЛА» з тих підстав, що ліквідатор Козій В.Ю. систематично ігнорує право особи, уповноваженої представляти інтереси банкрута, на участь в роботі ліквідаційної комісії та участь із правом дорадчого голосу у роботі комітету кредиторів у тому числі на отримання пояснень дій ліквідатора по управлінню/розпорядженню активами боржника.
07.06.2017 року скаржником подано додаткові пояснення та зазначено, що технічна документація, надана ліквідатором 06.06.2017 року, виготовлена недбало, не проведено аналіз можливості виділу приміщень, наявні ознаки умислу нанесення збитку боржника в інтересах ПП «Фірми «Галич-Кабель».
13.06.2017 року ліквідатором Козій В.Ю. надано суду звіт про здійснення ліквідаційної процедури ТзОВ «УК «ЛА» з 11.05.2017 року по 13.06.2017 року.
14.06.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» надало суду додаткові пояснення до скарги на дії ліквідатора Козія В.Ю. та зазначає, що ліквідатор Козій В.Ю. протидіє укладенню мирової угоди у справі №33/30, що нанесе збитки активам ТзОВ «УК «ЛА» на суму щонайменше 15 млн. грн., а у справ №33/29 - 10 млн. грн. Тому просить зобов'язати ліквідатора відкликати підпис свого представника під протоколом КК ТзОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» від 04.05.2017 року та відкликати підпис під заявою в суд від 22.05.2017 року; прийняти рішення стосовно подальшого виконання арбітражним керуючим Козій В.Ю. обов'язків ліквідатора ТзОВ «УК»ЛА», а у випадку прийняття судом рішення припинити повноваження ліквідатора у зв'язку із систематичним нанесенням шкоди банкруту, призначити нового ліквідатора, використавши систему автоматизованого розподілу.
Відповідно до ч.ч.5-8 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий зобов'язаний:
здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;
вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів;
аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках;
в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.
При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).
Недотримання арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.
Суд звертає увагу, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.33 ГПК України).
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження грубого порушення ліквідатором своїх обов'язків у даній справі скаржником не надано належних документальних доказів. Інші підстави скарг зводяться до обставин інших справ - про банкрутство ТзОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» та про банкрутство ЗАТ «Автонавантажувач» та грунтуються на припущеннях скаржника. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає передчасними, недоведеними та безпідставними вимоги скарги та додаткових пояснень до скарги на дії ліквідатора Козія В.Ю.
Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» в апеляційній скарзі зазначив інші підстави для задоволення скарги на дії ліквідатора Козія В.Ю., ніж були зазначені в скарзі та доповненнях до неї в суді першої інстанції. Зокрема, стверджує, що ліквідатор затягує ліквідаційну процедуру, не скликав жодного засідання комітету кредиторів, не надав комітету кредиторів жодного звіту про свою діяльність, порушує права учасників ТзОВ «УК «ЛА» на захист власних інтересів, без відповідних консультацій приймає рішення із розпорядження активами боржника, несе видатки ліквідаційної процедури, не погоджуючи розмір та джерела їх фінансування. Крім підстав, в апеляційній скарзі заявлено також й інші вимоги скарги, а саме - прийняти нове рішення та припинити повноваження ліквідатора Козій В.Ю. у зв'язку із неналежним виконанням обов'язків, визначених ч.ч.1,2 п.5, п.6,7 ст.3-1, п.11 ст.30, призначити у справу №5015/118/11 нового ліквідатора, застосувавши автоматизовану систему призначення ліквідатора з врахуванням складності справи. Наведене не може бути взяте до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки згідно з ч.3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам відповідає. У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду Львівської області від 14.06.2017 року не підлягає скасуванню, а вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню.
Сплачений за подання апеляційних скарг судовий збір залишається за скаржниками.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товарної біржі "Наша" б/н, б/д залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» б/н від 05.07.2017 року залишити без задоволення
3. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» б/н від 10.07.2017 року залишити без задоволення
4. Ухвалу господарського суду Львівської області від 14.06.2017 року у справі №5015/118/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 02.10.2017 року.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Костів Т.С.
суддя Марко Р.І.