пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
28.09.2017 справа № 908/518/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Склярук О.І., Сгара Е.В. , Дучал Н.М. ,
секретар судового засідання за участю представників сторін: від прокуратури: від позивача 1: від позивача 2: від відповідача 1: від відповідача 2: Бондаренко К.Ю. не з'явився, Ватула А.Я. за дов., не з'явився, Нікогосян Л.В. за дов., не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя,
на рішення Господарського суду Запорізької області
від04.07.2017
у справі№ 908/518/17 (суддя Топчій О.А.)
за позовомЗаступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1.Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, м. Дніпро, 2.Державної установи "Дружелюбівський виправний центр № 1", с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області,
до1.Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів", м. Запоріжжя,
провизнання недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельну ділянку
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 р. по справі №908/518/17 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2578/15-16сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою". Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 № 8-3767/15-16сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 32,8416 га кадастровий номер 2321581400:02:002:0021 в постійне користування". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 32,8416 га (кадастровий номер 2321581400:02:002:0021) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів. Здійснено розподіл судових витрат.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/518/17 в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 р. №8-2578/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 р. №8-3767/15-16- СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування», та припинити провадження в цій частині.
Заступник прокурора Запорізької області направив відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про правомірне відхилення судом першої інстанції клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя про припинення провадження у справі.
Другий позивач надав через канцелярію суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2017 р. зобов'язано Заступника прокурора Запорізької області, Державну установу "Дружелюбівський виправний центр № 1", с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів", м. Запоріжжя надати суду письмові пояснення та докази, що підтверджують факт передачі ( або відсутності такої передачі) другому відповідачу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2321581400:02:002:0021 площею 32,8416 га, з письмовим визначенням наявності (чи відсутності) фактичного користування такою земельною ділянкою другим відповідачем на дату пред'явлення позову у цій справі та прийняття судового рішення по цій справі.
На виконання вимоги ухвали від 14.08.2017р. від Заступника прокурора Запорізької області надійшли письмові пояснення, посилається, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис про реєстрацію права оренди підприємства на земельну ділянку (кадастровий номер 2321581400:02:002:0021) внесено 11.10.2016р., що посвідчується відповідною інформаційною довідкою. Таким чином, саме з 11.10.2016р. ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» приступило до використання спірної земельної ділянки та отримало всі повноваження землекористувача, визначені ст.95 Земельного кодексу України, в тому числі самостійно господарювати на землі, мати право власності на посіви та насадження сільськогосподарських культур, на вироблену продукцію, тощо.
Перший позивач надіслав письмові пояснення, просить рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2017р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Другий позивач надав через канцелярію суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.
Перший відповідач 18.09.2017 р. надіслав пояснення, що діючим законодавством не передбачено укладання акту приймання-передачі під час надання земельної ділянки у постійне користування. При передачі в користування другому відповідачу земельної ділянки, яка є предметом розгляду даної судової справи, акт приймання-передачі у постійне користування не складався.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.09.2017 р. № 1666 було призначено повторний автоматизований розподіл справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 15.09.2017 р. визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М, Мартюхіна Н.О.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 27.09.2017 за № 1748 у зв»язку із перебуванням судді Мартюхіної Н.О. у відпустці справу передано на повторний автоматизований розподіл. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2017 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., судді Сгара Е.В., Дучал Н.М.
В судових засіданнях прокурор, представник першого позивача по справі проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги, викладеу у апеляційні скарзі та просив її задовольнити
Представники другого позивача та другого відповідача в судове засідання не з»явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не була визнана обов»язковою.
Враховуючи вище викладене та приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає за можливим розглянути справу за відсутністю інших представників
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін судова колегія зазначає наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом на території с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області з 1988 року по 29.11.1999 функціонувала установа ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвинкому( на теперішній час - державна установа "Дружелюбівський виправний центр № 1" ).
На підставі рішення Вільнянської районної ради від 11.04.1991 № 58, установі ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому 24.01.1997 видано державний Акт серії І-ЗП № 001312 на право постійного користування 2788 га землі (в межах згідно з планом землекористування) для ведення сільського господарства. Цей державний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 710 (т. 1, а.с. 60-61).
Вказаним державним актом посвідчено отримання установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому у постійне користування земельної ділянки загальною площею 2788 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29.11.1999 № 165 установу ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому перейменовано в Дружелюбівську виправну колонію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№ 1). (т.1, а.с. 62).
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 21.11.2004 № 219 Дружелюбівську виправну колонію (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр (№1). (т. 1, а.с. 63-65).
Наказом Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011 № 480 Дружелюбівський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1). (т.1, а.с. 66).
Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/128/5 Державну установу "Дружелюбівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" перейменовано у державну установу "Дружелюбівський виправний центр (№1)" та затверджено Положення (т. 1, а.с. 67-71).
Наказом Міністерства юстиції України від 16.02.2017 № 433/5 затверджено Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (т. 1, а.с. 72-76).
Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 25.11.2003 № 630 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії №1" Дружелюбівській виправній колонії №1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель загальною площею 2718 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради (т.1, а.с. 77).
Розпорядженням першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації від 27.10.2005 № 765 "Про затвердження технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської ВК №1": затверджено технічну документацію по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 загальною площею 2552,0047 га, з них: сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, в т.ч. ріллі 2095,9430 га розташовані на території Дружелюбівської сільської ради (п. 1). Надано у постійне користування Дружелюбівській виправній колонії № 1 земельну ділянку загальною площею 2552,0047 га, з них сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, в т.ч. ріллі 2095,9430 га для функціонування виправної колонії (п. 2). Зобов'язано Дружелюбівську ВК №1 у 2-місячний термін після прийняття даного розпорядження замовити виготовлення державного акта на право постійного користування землею та зареєструвати його у встановленому законом порядку (п. 3) (т. 1, а.с. 78-80).
Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 12.08.2016 № 8-2578/15-16 СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким надано дозвіл відповідачу-2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. (т. 1, а.с. 57)
Орієнтовний розмір земельної ділянки 33,0000 га. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01).
Відповідачем-1 видано наказ від 10.10.2016 № 8-3767/15-16 СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування", яким затверджено розроблений проект землеустрою та передано у постійне користування відповідача-2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 32,8416 га (кадастровий № 2321581400:02:002:0021) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту. (т. 1, а.с. 58).
Таким чином, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 32,8416 га (кадастровий номер2321581400:02:002:0021) на момент її передачі відповідачем-1 у постійне користування відповідача-2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997 перебувала у постійному користуванні позивача-2.
У зв'язку з чим, Заступник прокурора Запорізької області звернувся до суду з позовною заявою, вважає, що накази від 12.08.2016 № 8-2578/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 10.10.2016 № 8-3767/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування" видано з порушенням вимог земельного законодавства, перевищенням повноважень, у зв'язку з чим, підлягають визнанню судом недійсними та скасуванню, просить зобов'язати відповідача 2 повернути земельну ділянку площею 32,8416 га (кадастровий номер 2321581400:02:002:0021) на користь позивача 2.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено повністю.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2578/15-16сг та від 10.10.2016 № 8-3767/15-16сг видано з порушенням вимог ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим визнав їх недійсними. Крім того, за висновком суду, позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 32,8416 га (кадастровий № 2321581400:02:002:0021) обґрунтовані та доведені, отже підлягають задоволенню.
Проте, судова колегія не повністю погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 122 Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.
Таким чином, органом, уповноваженим державою розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області станом на час виникнення спірних правовідносин є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області ( відповідач 1).
Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
З огляду на викладене, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та ст. 19 Конституції України, відповідач 1 зміг би розпорядитись спірною земельною ділянкою виключно після припинення у встановленому чинним законодавством порядку права постійного користування позивача 2 на неї.
Водночас, матеріали даної справи свідчать, що право постійного користування позивача 2 на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку на момент видання відповідачем 1 спірних наказів припинено не було. Земельна ділянка у користувача не вилучалась та знаходилася в постійному користуванні.
Доказів зворотного матеріали справи не містять та сторонами у процесі розгляду справи не надано.
Факт перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні 2-го позивача підтверджується матеріалами технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського айону Запорізької області.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2578/15-16 СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 10.10.2016 № 8-3767/15-16 СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування" суперечать ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та порушують право постійного користування землею позивачем 2.
Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно із частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У відповідності до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, з огляду на той факт, що спірна земельна ділянка на момент винесення оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області знаходилась на праві постійного користування у позивача 2, накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2578/15-16 СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 10.10.2016 № 8-3767/15-16 СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування" порушують права Державної установи «Дружелюбівський виправний центр(№1)» щодо володіння земельною ділянкою, у зв'язку із чим підлягають визнанню недійсними та скасуванню, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 32,8416 га (кадастровий № 2321581400:02:002:0021), то під час задоволення цих вимог місцевий господарський суд не врахував наступне.
У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Частиною 2 ст. 95 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 32,8416 га (кадастровий № 2321581400:02:002:0021).( т.1, а.с.199-200)
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до змісту позовних вимог, в даному випадку, предметом спору є відновлення права позивача 2 на земельну ділянку шляхом скасування наказів, зобов'язання повернення її законному користувачу.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.
Враховуючи, що вчинити дії стосовно повернення земельної ділянки законному землекористувачу, особа має тоді, коли існують об'єктивні перешкоди поверненню, пов'язані з певним використанням ділянки. Належних доказів існування обставин, які унеможливлювали б використання позивачем 2 спірної земельної ділянки, прокурором не надано. Фактичні дані, з яких би вбачалось порушення відповідачем 2 прав позивача 2 щодо користування земельною ділянкою, в матеріалах справи відсутні.
В той же час, як зазначалось вище, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 32,8416 га (кадастровий номер2321581400:02:002:0021) перебуває у постійному користуванні позивача 2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997р.
В матеріалах справи відсутні належні докази у розумінні ст.34 ГПК України, які б свідчили про факт вибуття з володіння позивача 2 земельної ділянки площею 32,8416 га (кадастровий № 2321581400:02:002:0021) та фактичне користування ТОВ "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів".
Доказів зворотного матеріали справи не містять та сторонами у процесі розгляду справи не надано.
Таким чином, вимоги прокурора в частині зобов'язання повернути земельну ділянку відповідачем 2 позивачу 2 фактично зводяться до необхідності відновлення державної реєстрації права на земельну ділянку за позивачем 2 та скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку за відповідачем 2.
З матеріалів справи вбачається, що другий відповідач жодним чином не чинив перешкод другому позивачу в користуванні вищевказаною земельною ділянкою.
Так, другий відповідач звернувся до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно з заявою про реєстрацію припинення права користування. Однак отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав у зв»язку з зареєстрованим обтяженням прав на нерухоме майно. Після надання звернення від 11.10.2016 р. до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області другий відповідач дізнався про порушення кримінального провадження за № 12016080210001547 щодо посадових осіб ГУ Держгеокадастр та накладення арешту на земельну ділянку ухвалою від 12.11.2016 по справі 314/7204/16-К слідчим суддею Вільнянського районного суду Запорізької області у відповідності до якого був накладений тимчасовий арешт на 29 земельних ділянок загальною площею 1927,95 га у томі числі й на спірну земельну ділянку. У зв»язку з чим до зняття арешта вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки, у тому числі провести перереєстрацію права користування з відповідача 2 неможливо до зняття арешту. З метою здійснити перереєстрацію права користування земельною ділянкою 27.02.2017 другий відповідач звернувся самостійно до Вільнянського районного суду Запорізької області з клопотанням про повне скасування арешту накладеного ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.11.2016 по справі № 314/7204/16-К Однак до сьогоднішнього часу клопотання по суті не розглянуто.
Враховуючи наведене, підстави для задоволення вимоги щодо зобов»зяння другого відповідача повернути спірну земельну ділянку - відсутні.
Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків викладених у рішенні місцевого господарського суду , обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
В даному випадку, місцевим господарським судом, під час розгляду справи не було враховано усі обставини справи, зокрема, що спірна земельна ділянка не знаходилася у другого відповідача, а тому в рішення по справі в частині задоволення позовних вимог щодо повернення земельної ділянки підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині - про відмову у задоволені позовних вимог.
При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що Державна установа Дружелюбівський виправний центр № 1 як законний користувач спірної земельної ділянки, не позбавлена права звернутися до державного реєстратора із заявою про скасування державної реєстрації права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів» враховуючи визнання недійсними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій , який слугував підставою для внесення відповідного запису до реєстру.
Згідно приписів частини 2 статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача 1 з доводів, що вкладена в ній, залишається без задоволення, в той же час рішення підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 32,8416 га (кадастровий номер 2321581400:02:002:0021) з огляду на повноваження апеляційної інстанції, визначені в частині 2 статті 101 ГПК України.
Що стосується твердження заявника апеляційної скарги ( Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області), що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, то судова колегія зазначає наступне.
Згідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до п.п.4.2.,4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв»язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов»язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв»язку з відсутністю предмета спору ( пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України) зокрема, у випадку припинення існування предмета спору ( наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу, тощо), якщо між сторонами у зв»язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень тобто актів ненормативного характеру, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання ( стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК України.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливо в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Пунктом 4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 15.05.2017р. № 8-2363/15-17-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» вважається такими, що втратили чинність накази Головного управління Держгеокадастру у запорізькій області від 12.08.2016 р. № 8-2578/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 10.10.2016 № 8-3767/15-16Сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування».
Але, це не свідчить про те, що між сторонами врегульовано питання щодо предмета спору.
За таких обставин, доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції протиправно не було застосовано п. 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 яка передбачає можливість місцевого органу виконавчої влади відмінити свій попередній розпорядчий документ шляхом визнання його таким, що втратив чинність, не має значення під час вирішення спору в даній справі, оскільки суд повинен надати оцінку діям державного органу, вчиненим останнім на момент прийняття оскаржуваних наказів.
З огляду на вищезазначене, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 р. у справі №908/518/17 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 р. у справі №908/518/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 32,8416 га (кадастровий номер 2321581400:02:002:0021) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів, та стягнення судових витрат за пред'явлення позову у розмірі 1 600, 00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів"..
В цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог та здійснити перерозподіл судових витрат за пред'явлення позову .
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області) суми судового збору сплаченого при пред'явленні позову у розмірі 3200 грн та суми сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про повернення позовної заяви у розмірі 1600 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Господарський суд Запорізької області видати накази.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.І. Склярук
Судді: Е.В. Сгара
Н.М. Дучал