донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.09.2017 року справа №905/1546/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді: за участю представників сторін: від апелянта (позивача) від відповідача від державного виконавця Мартюхіна Н.О. Малашкевич С.А., Будко Н.В. не з'явилися; не з'явилися; не з'явилися;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ
на ухвалу господарського суду Донецької області
від 06.06.2017 року
у справі№ 905/1546/15 (суддя Мельниченко Ю.С.)
за позовом до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ Державного підприємства "Торецьквугілля", м. Торецьк
про за скаргою на діїстягнення 2011866, 23 грн. Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ Відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області, м. Торецьк, Донецька область
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2017 року у справі №905/1546/15 скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (ПАТ "Банк Камбіо") на дії Відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області задоволено частково; визнано незаконною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області Рижко А.П. щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 про стягнення з Державного підприємства "Торецьквугілля"(ДП "Торецьквугілля") на користь ПАТ "Банк Камбіо" заборгованість за кредитом в розмірі 1292800,00 грн., заборгованість по сплаті процентів - 295750,20 грн.; в задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "Банк Камбіо", яке просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017 року у справі 905/1546/15 в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "Банк Камбіо" та винести постанову, якою зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області Рижко А.П. винести постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1564/15 та зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області Рижко А.П. належним чином перевірити майновий стан боржника ДП "Торецьквугілля", а саме: перевірити наявність права вимоги за договором застави майнових прав (нова редакція) від 31.12.2010 року договір про внесення змін до договору застави майнових прав від 31.12.2010 року (нова редакція) від 17.04.2014 року за укладеним договором №1153 від 06.03.2014 року між ДП "Торецьквугілля" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг"(ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального та матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що державним виконавцем не в повному обсязі було перевірено майновий стан боржника, а саме: не перевірено наявність права вимоги в частині отримання грошових коштів та/або майна за договором №1153 купівлі-продажу від 06.03.2014 року, укладеного між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", оскільки майнові права за цим договором заставлені ПАТ "Банк Камбіо".
Також в обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає те, що державним виконавцем протягом тривалого часу починаючи з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження до моменту звернення з апеляційною скаргою не винесено постанову про арешт коштів боржника за наказом та взагалі не вчинено весь комплекс виконавчих дій передбачених законодавством, що є порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження".
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді ОСОБА_1., Москальова І.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.08.2017 року о 14 год 00 хв.
У відзиві (вих. № 1-14/1480 від 07.08.2017 року) ДП "Торецьквугілля", що надійшов на адресу суду 14.08.2017 року, відповідач зазначає, що апеляційна скарга як по змісту, так і по вимогам є необґрунтованою, вважає, що ухвала господарського суду Донецької області від 06.06.2017 року у справі №905/1546/15 є законною, обґрунтованою та прийнятою з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відзиві (вих. №14.15-5-14280 від 16.08.2017 року) Торецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, що надійшов на електронну адресу суду 16.08.2017 року, державний виконавець заперечив проти задоволення апеляційної скарги, пояснив, що вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017 року у справі №905/1546/15 такою, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, законною та обґрунтованою.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.08.2017 о 14 год. 20 хв. та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.
Розпорядженням керівника апарату суду №1514 від 29.08.2017 року, у зв'язку із перебуванням судді-члена колегії Москальової І.В. у відпустці на дату слухання справи призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1546/15.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді ОСОБА_1., Будко Н.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.09.2017 року о 15 год. 20 хв.
Розпорядженням керівника апарату суду №1638 від 12.09.2017 року, у зв'язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 12.09.2017 року про звільнення у відставку судді-члена колегії ОСОБА_1. призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1546/15.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді Малашкевич С.А. Будко Н.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.09.2017 року о 12 год. 10 хв.
Представники позивача (апелянта), відповідача та державного виконавця у судове засідання призначене на 27.09.2017 року не з'явилися. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином. Явка сторін в судове засідання апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою.
Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2015 року у справі №905/1546/15 позовні вимоги ПАТ "Банк Камбіо" до ДП "Дзержинськвугілля" про стягнення 2011866,23 грн. задоволені частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 1292800,00 грн. - заборгованість за кредитом, 295750,20 грн. - заборгованість по сплаті процентів.
Стягнуто з ДП "Дзержинськвугілля" на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 31771,00 грн.
На виконання вказаного рішення видано судові накази №905/1546/16 від 16.11.2015 року.
25.12.2015 року до господарського суду Донецької області звернувся відповідач ДП "Дзержинськвугілля" із заявою (вих. №1-14/1799 від 18.12.2015) про заміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №905/1546/15, в якій просив суд встановити спосіб і порядок виконання судового рішення від 19.10.2015 року у справі №905/1546/15 шляхом надання заявникові відстрочки терміном до 31.12.2016 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.01.2016 року у задоволенні заяви ДП "Дзержинськвугілля" про відстрочку виконання рішення від 19.10.2015 року відмовлено.
20.03.2017 року до господарського суду Донецької області від ПАТ "Банк Камбіо" надійшла скарга (вих. №04/352 від 13.03.2017 року) на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області, в якій скаржник просить:
- визнати протиправною діяльність начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області Рижко А.П. при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 про стягнення з ДП "Дзержинськвугілля" на користь ПАТ "Банк Камбіо" заборгованість за кредитом в розмірі 1292800,00 грн. та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 295750,20 грн.;
- зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області Рижко А.П. винести постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 про стягнення з ДП "Дзержинськвугілля" на користь ПАТ "Банк Камбіо" заборгованість за кредитом в розмірі 1292800,00 грн. та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 295750,20 грн.;
- зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області Рижко А.П. провести стягнення на заставлені ПАТ "Банк Камбіо" майнові права на підставі Договору застави майнових прав (нова реакція) від 31.12.2010 року договір про внесення змін до договору застави майнових прав від 31.12.2010 року (нова редакція) від 17.04.2014 року за укладеним договором №1153 від 06.03.2014 року між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15.
В обґрунтування вимог скарги стягувач вказав на те, що 17.02.2016 року державним виконавцем Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області відкрито виконавче провадження ВП №50200612 та 26.02.2016 року приєднано до зведеного виконавчого провадження. Банк тричі звертався до державного виконавця з проханням направити запит ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з метою зобов'язати останнього виконати умови за договором №1153 від 06.03.2014 року в частині отримання грошових коштів та/або майна ПАТ "Банк Камбіо", однак виконавчі дії пов'язані з виконанням рішення суду державним виконавцем не вчиняються.
Крім того, Банк звертався з письмовою заявою про вжиття заходів забезпечення виконання рішення шляхом винесення постави про арешт на рахунки боржника, але не отримав ні відповіді на звернення, ні постанови про арешт коштів.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.05.2017 року змінено назву відповідача з Державного підприємства "Дзержинськвугілля", м. Дзержинськ на Державне підприємство "Торецьквугілля", м. Торецьк.
Місцевий господарський суд розглянувши матеріали скарги ПАТ "Банк Камбіо" ухвалою від 06.06.2017 року визнав бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області Рижко А.П. при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 про стягнення з ДП "Дзержинськвугілля" на користь ПАТ "Банк Камбіо" заборгованість за кредитом в розмірі 1292800,00 грн. та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 295750,20 грн. незаконною, та дійшов висновку про часткове задоволення скарги стягувача.
Колегія Донецького апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду першої інстанції підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 ГПК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Як зазначено в п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року за №1404-VIII, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII визначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Постанова про відкриття виконавчого провадження №50200612 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1546/15 від 16.11.2015 року винесена начальником відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Рижко А.П. 17.02.2016 року.
26.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №7131024 та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
Як встановлено ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із частинами першою та третьою ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми.
Отже, враховучи вище викладене, до спірних відносин застосовуються норми Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606- XIV.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", встановлені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких відносяться у тому числі і накази господарських судів.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
З метою виконання судового рішення державний виконавець наділений широким переліком прав, зокрема державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень; одержувати від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; залучати до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням та інше.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 606-XIV) заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 52 зазначеного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ст. 57 зазначеного Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
В силу приписів ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Отже, з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження державним виконавцем накладається арешт на майно боржника.
З матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження №50200612 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1546/15 від 16.11.2015 року винесена начальником відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Рижко А.П. 17.02.2016 року.
26.02.2016 року державним виконавцем винесена постанова про приєднання виконавчого провадження №50200612 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1546/15 від 16.11.2015 року до зведеного виконавчого провадження №7131024.
У своєму відзиві начальник відділу Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зазначає, що з метою виконання зведеного виконавчого провадження №7131024 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти ДП "Дзержинськвугілля", що містились на рахунках в банківських установах.
До суду першої інстанції, на підтвердження зазначеної обставини, державним виконавцем надано копію постанови про арешт коштів боржника від 22.06.2009 року, винесену в межах зведеного виконавчого провадження.
Проте, на момент винесення постанови про арешт коштів від 22.06.2009 року, наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року ще не існувало взагалі, тобто арешт не міг накладатися на виконання саме цього наказу.
Крім того, ДВС у своїх поясненнях апеляційному суду повідомила, що арешт на кошти боржника накладено постановами Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.01.2016 року, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 01.07.2016 року, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.02.2017 року.
При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вище постанови ДВС про накладення арешту на кошти винесені в межах інших виконавчих проваджень та жодним чином не спрямовані на виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року.
Тобто, після винесення постанови від 26.02.2016 року про приєднання виконавчого провадження ВП №50200612 до зведеного виконавчого провадження ЗВП №7131024 жодних постанов про арешт грошових коштів станом на день надходження відзиву (вих. №1415-5-14260 від 16.08.2017 року) до суду апеляційної інстанції саме в межах даного зведеного виконавчого провадження не виносилося, будь-які кошти на користь ПАТ "Банк Камбіо" не перераховувалися, будь-які інші дії державним виконавцем не здійснювалися, що не заперечується Торецьким міським відділом державної виконавчої служби.
Крім того, акти державного виконавця від 07.04.2017 року (а.с. 239-242 том 2), яким встановлено відсутність вугілля на складах ДП "Торецьквугілля" не підтверджують той факт, що зазначені процесуальні дії вчинені саме з метою виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року на користь ПАТ "Банк Камбіо".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що надані державним виконавцем суду першої інстанції документи датовані 2012-2015 роками та свідчать про вчинення виконавчих дій до винесення наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року та не містять доказів вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання зазначеного наказу від 16.11.2015 року на користь ПАТ "Банк Камбіо".
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) регламентовано Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. (п. 6 розділу 1 Інструкції).
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 14 Інструкції №512/5 у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Про об'днання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
Згідно п. 8 розділу 8 Інструкції №512/5 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.
Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти висновку, що за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення без зазначення складової суми коштів, яка підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Саме тому, відповідно до зазначеної норми закону шестимісячний строк здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 почав свій перебіг з моменту приєднання виконавчого провадження ВП №50200612 до зведеного виконавчого провадження №7131024, тобто з 26.02.2016 року (дати винесення постанови про приєднання).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство про виконавче провадження не передбачає конкретних строків для вчинення конкретних виконавчих дій, у тому числі для накладення арешту на грошові кошти та майно боржника.
Проте, документи, надані Торецьким міським відділом державної виконавчої служби не можуть свідчити про вчинення державним виконавцем взагалі будь-яких передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року по справі № 905/1546/15.
Дослідивши матеріали справи судом з'ясовано, що державним виконавцем Торецького міського відділу державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 не був вжитий весь комплекс виконавчих дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходи для: одержання інформації для проведення виконавчих дій, виявлення та накладення арешту на кошти боржника, виявлення належного боржникові майна, його опису і арешту, оцінки, подальшої реалізації, для виклику боржника з приводу виконавчого документу і винесення постанови про його привід через органи внутрішніх справ, повідомлення про факт порушення боржником вимог законодавства про виконавче провадження, в той час, як положеннями Закону України "Про виконавче провадження" державного виконавця наділено досить широким колом повноважень для вжиття таких заходів.
Посилання ДВС у відзиві на апеляційну скаргу, що державний виконавець в період з 2011 року по 2015 рік звертався в межах зведеного виконавчого провадження №7131024 з поданнями до правоохоронних та судових органів з метою притягнення керівника ДП "Дзержинськвугілля" до відповідальності та обмеження виїзду керівника за кордон, як на обставини, що підтверджують здійснення виконавчих дій, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки вказані дії вчинялися до видачі наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 та не спрямовані примусове виконання саме зазначеного наказу.
Копії вимог Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області направлених до ДП "Торецьквугілля" від 18.01.2017 року, що містяться в матеріалах справи, свідчать про ту обставину, що дії спрямовані на виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 державним виконавцем почали здійснюватися через одинадцять місяців після винесення постанови від 26.02.2016 року про приєднання виконавчого провадження №50200612 до зведеного виконавчого провадження №7131024, тобто з моменту, з якого почав перебіг шестимісячний строк здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 16.11.2015 року, встановлений ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи зазначає, що копії постанови Торецького міського відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника від 22.06.2009 року (ЗВП № 7131024), постанови Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.01.2016 року (ПВ №33925477), постанови Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.02.2017 року (ВП №52212118) свідчать лише про накладання арешту на суму 11588393,32 грн. (в межах ЗВП № 7131024), на суму 66959952,94 грн. (ВП №33925477) на суму 894713739,71 грн. (ВП № 52212118), на виконання наказів, виконавчих листів та вимог про сплату боргу (недоїмки) в межах інших виконавчих проваджень, боржником за якими є ДП "Дзержинськвугілля" (правонаступником якого є ДП "Торецьквугілля"), тобто вони не спрямовані на примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі № 905/1546/15, стягувачем за яким є ПАТ "Банк Камбіо".
Зазначене суперечить вимогам ст 33 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно із ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" за №1402-VIII від 02.06.2016 року, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Враховуючи викладене, Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання бездіяльності начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області Рижко А.П. щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року по справі № 905/1546/15 про стягнення з Державного підприємства "Дзержинськвугілля", (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, ЄДРПОУ 33839013) на користь ПАТ "Банк Камбіо" заборгованість за кредитом в розмірі 1292800,00 грн., заборгованості по сплаті процентів - 295750,20 грн. незаконною.
Що стосується вимоги ПАТ "Банк Камбіо" щодо зобов'язання начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області Рижко А.П. винести постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 про стягнення з ДП "Дзержинськвугілля" на користь ПАТ "Банк Камбіо" заборгованість за кредитом в розмірі 1292800,00 грн. та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 295750,20 грн. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 1212 Господарського кодексу України передбачений порядок розгляду господарськими судами скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а також порядок такого оскарження у процедурі виконання судових рішень.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
У п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 року зазначено, що при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам слід мати на увазі таке.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.
Тобто, ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Закон України "Про виконавче провадження" не надає повноважень відповідному суду зобов'язати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із наведеним Законом можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Колегія суддів зазначає, що господарський суд Донецької області правомірно відмовив у задоволенні вимоги скаржника про зобов'язання начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області Рижко А.П. винести постанову про арешт коштів боржника.
Що стосується висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги скарги про зобов'язання начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області Рижко А.П. провести стягнення на заставлені ПАТ "Банк Камбіо" майнові права на підставі Договору застави майнових прав (нова реакція) від 31.12.2010 року договір про внесення змін до договору застави майнових прав від 31.12.2010 року (нова редакція) від 17.04.2014 року за укладеним договором №1153 від 06.03.2014 року між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "Арселор МітталКривий Ріг" в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15, суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту зазначеної вимоги, скаржник просить провести стягнення на заставлені ПАТ "Банк Камбіо" майнові права на підставі договору застави майнових прав від 31.12.2010 року, що укладений між ПАТ"Банк Камбіо" та ДП "Дзержинськвугілля".
Відповідно до п. 1.2. вищезазначеного договору (в редакції договору від 17.04.2014 року про внесення змін до договору застави майнових прав від 31.10.2010 року) в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього договору заставодавець передає в заставу заставодержателю право вимоги в частині отримання грошових коштів та/або майна за договором № 1153 купівлі-продажу від 06.03.2014 року, укладеного між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Боржником по відношенню до заставодавця відповідно є: ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", код ЄДРПОУ 24432974, місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1.
З матеріалів справи встановлено, що між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено Договір купівлі-продажу №1153 від 06.03.2014 року. Відповідно до п 1.1 предметом даного договору є вугілля кам'яне, кількість і якість товару визначена у Специфікації (п. 2 зазначеного Договору). Ціна товару вказується у специфікаціях.
Разом із тим, рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2015 року у справі №905/1546/15 було стягнуто з Державного підприємства "Дзержинськвугілля", м.Дзержинськ на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ 1292800,00 гривень - заборгованість за кредитом, 295750,20 гривень - заборгованість по сплаті процентів, тобто заборгованість за кредитним договором (грошові кошти).
Згідно з п. 7.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.
Згідно п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Отже, заявляючи у скарзі вимоги про звернення стягнення на стягнення на заставлені ПАТ "Банк Камбіо" майнові права на підставі договору застави майнових прав від 31.12.2010 року, укладений між ПАТ "Банк Камбіо" та ДП "Дзержинськвугілля", скаржник фактично просить змінити спосіб та порядок виконання вищезазначеного рішення.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення ПАТ «Банк Камбіо» до господарського суду Донецької області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 19.05.2015 року, відповідна ухвала у справі №905/1546/15 судом не приймалася.
Крім того, в матеріалах справи відсутнє рішення суду про звернення стягнення на заставлені ПАТ "Банк Камбіо" майнові права.
В своїх поясненнях (вих. №1-14/1760 від 08.09.2017 року) ДП "Торецьквугілля" зазначає, що строк дії зазначеного договору купівлі-продажу №1153 від 06.03.2014 року укладеного між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" був встановлений з 06.03.2014 року по 31.12.2014 року, та на даний час є виконаним у повному обсязі, тобто права та обов'язки за цим договором припинилися та у сторін відсутні.
Відповідно до актів державного виконавця від 07.04.2017 року (а.с. 239-242 том 2) державним виконавцем Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції встановлено, що на складах ДП "Торецьквугілля", а саме: ВП "Шахта Центральна" за адресою м. Торецьк, вул. Історична, 5, ВП "Шахта Південна" за адресою м. Торецьк, смт. Південне, вул. 8 Березня, 1, ВП "Шахта Північна" за адресою м. Торецьк, смт. Північне, вул. Центральна, 1, ВП "Шахта Торецька" за адресою м. Торецьк, вул. Грушевського, 41 - вугілля не виявлено.
Тобто, у боржника відсутнє вугілля, майнові права на яке було заставлено Банку.
За таких обставин судом першої інстанції правомірно відмовлено скаржнику у задоволенні скарги в частині зобов'язання начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області Рижко А.П. провести стягнення на заставлені ПАТ "Банк Камбіо" майнові права на підставі договору застави майнових прав (нова редакція) від 31.12.2010 року договір про внесення змін до договору застави майнових прав від 31.12.2010 року (нова редакція) від 17.04.2014 року за укладеним договором № 1153 від 06.03.2014 року між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "АрселорМіттал Кривій Ріг" в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року по справі № 905/1546/15, стягнення з ДП "Дзержинськвугілля", (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, ЄДРПОУ 33839013) на користь ПАТ "Банк Камбіо" заборгованість за кредитом в розмірі 1 292 800,00 грн., заборгованості по сплаті процентів - 295 750,20 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення скарги ПАТ "Банк Камбіо" в частині визнання незаконною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області Рижко А.П. щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 про стягнення з ДП "Торецьквугілля" на користь ПАТ "Банк Камбіо" заборгованість за кредитом в розмірі 1292800,00 грн., заборгованість по сплаті процентів - 295750,20 грн. та щодо відмови скарги в частині зобов'язання начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області Рижко А.П. винести постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження з виконання наказу наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15 та зобов'язання провести стягнення на заставлені ПАТ "Банк Камбіо" майнові права на підставі договору застави майнових прав (нова редакція) від 31.12.2010 року договір про внесення змін ло логовору застави майнових прав від 31.12.2010 року (нова редакція) від 17.04.2014 року за укладеним договором №1153 від 06.03.2014 року між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 16.11.2016 року у справі №905/1546/15 про стягнення з Державного підприємства "Дзержинськвугілля" на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» заборгованість за кредитом в розмірі 1292800,00 грн. та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 295750,20 грн.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Суд також звертає увагу, на ту обставину, що під час звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017 року ПАТ "Банк Камбіо" змінив вимоги до суду відносто тих, які ставилися перед судом першої інстанції.
Звертаючись до суду першої інстанції стягувач просив зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області Рижко А.П. провести стягнення на заставлені ПАТ "Банк Камбіо" майнові права на підставі Договору застави майнових прав (нова реакція) від 31.12.2010 року договір про внесення змін до договору застави майнових прав від 31.12.2010 року (нова редакція) від 17.04.2014 року за укладеним договором №1153 від 06.03.2014 року між ДП "Дзержинськвугілля" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 року у справі №905/1546/15.
В апеляційній скарзі апелянт просить зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області Рижко А.П. належним чином перевірити майновий стан боржника ДП "Торецьквугілля", а саме: перевірити наявність права вимоги за договором застави майнових прав (нова редакція) від 31.12.2010 року договір про внесення змін до договору застави майнових прав від 31.12.2010 року (нова редакція) від 17.04.2014 року за укладеним договором №1153 від 06.03.2014 року між ДП "Торецьквугілля" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг"(ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів наголошує та тому, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обгрунтованість рішення господарського суду, та не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 06.06.2017 року у справі №905/1546/15 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 1212 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017 року у справі №905/1546/15 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 06.06.2017 року у справі №905/1546/15 - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Судді: С.А. Малашкевич
Н.В. Будко