про повернення позовної заяви
"03" жовтня 2017 р.№ 916/2383/17
Суддя Смелянець Г.Є., розглянувши матеріали вх.№2518/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"
про зобов'язання виконання умов договору та заборону вчинення дій, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" з позовною заявою, в якій просить господарський суд:
- зобов'язати відповідача до виконання умов договору №9526 від 15.09.2011р. про постачання електроенергії щодо об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, щодо безперебійного постачання на об'єкт електричної енергії в межах дозволеної потужності;
- заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення чи обмеження постачання електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_1 з підстав невиконання акту-вимоги №064444 від 05.12.2016р.
Відповідно до п.3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VІ.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.).
В абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Аналогічна позиція викладена і у п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями).
Отже, виходячи із встановленої ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору, з урахуванням об'єднання двох вимог немайнового характеру в даній позовній заяві, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 3200 грн.
Між тим, до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору, що в силу вимог п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Окрім того, відповідно до ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Між тим, до позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якості доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу додано кур'єрську накладну, з якої неможливо встановити, що саме було надіслано відповідачу у даному поштовому відправленні.
Статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 також підлягає поверненню господарським судом на підставі п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України, згідно з яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Одночасно, господарський суд звертає увагу позивача на те, що в силу вимог ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п.4,6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і додані до неї документи повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява на 6 арк., з додатком документів на 39 арк.
Суддя Г.Є. Смелянець