Кіровоградської області
28 вересня 2017 рокуСправа № 912/1941/17
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/1941/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп",
до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс",
про стягнення 48752,00 грн,
за участі представників:
від позивача - Загуліна М.В. , довіреність № б/н від 01.02.17;
від відповідача - участі не брали;
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 48 752,22 грн, з яких: 37 990,88 грн основного боргу, 6 455,59 грн пені, 704,94 грн. 3% річних, 3 600,81 інфляційних втрат, а також сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" умов договору поставки №НКР-277 від 17.05.2016 в частині здійснення своєчасно та в повному обсязі оплати за поставлений товар.
Ухвалою від 05.07.2017 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 25.07.2017, від сторін витребував необхідні для розгляду справи по суті докази.
Ухвалою від 25.07.17 розгляд справи відкладено до 04.09.2017 о 14:00 год.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 15.08.2017 №2430/0/15-17 суддю Шевчук Олену Броніславівну, в провадженні якої перебуває справа № 912/1941/17, звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку, у зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату господарського суду № 179 від 31.08.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №912/1941/17, за результатами якого справу призначено судді Макаренко Т.В.
Ухвалою від 31.08.17 справу прийнято до свого провадження суддею Макаренко Т.В.
Ухвалою від 04.09.17 розгляд справи відкладався в порядку норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 28.09.2017 року представником позивача повністю підтримано заявлені позовні вимоги та подано повний обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення вимог.
Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, витребуваних документів, зокрема, відзиву на позов, не подав, хоча є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/1941/17 в судовому засіданні 28.09.2017 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -
Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки НКР-277 від 17.05.2016р. (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язаний у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця металопрокат (далі - товар) асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.2 договору поставка товару здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС 2010", на умовах EXW - склад постачальника, якщо інше не зазначено сторонами у Специфікації/ях.
В п. 2.5 договору передбачено право власності на поставлену партію товару і ризики загибелі та/або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної. Датою отримання покупцем партії товару та супровідних документів є дата видаткової накладної.
Відповідно до п. 3.1 договору всі розрахунки за даним договором відбуваються виключно в національній валюті України - гривні.
Згідно з п. 3.2. договору оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
В п. 3.3 визначено порядок розрахунків: 100% попередня оплата, якщо інше не обумовлене у Специфікації/ях.
Відповідно до п.3.4 договору строк оплати за товар встановлено в рахунку, якщо інше не зазначено у Специфікації/ях. Факт оплати Товару є підтвердженням отримання покупцем рахунку.
Згідно п. 3.6 загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим договором у період його дії.
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
За умовами п. 1 Специфікації від 18.10.2016 року передбачено наступні умови оплати: протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки продукції за цим додатком, шляхом перерахування платіжним дорученням коштів на рахунок постачальника, відповідно до виставлено рахунку.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, який відповідачем на момент подачі позову було оплачено частково.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору поставки № НКР-277 позивачем відповідачеві було поставлено товар на загальну суму 1 143 871, 28 гривень.
Зокрема, Позивач передав у власність відповідачеві товар на загальну суму 93 384,91 грн., що підтверджується наданою позивачем видатковою накладною: № 4018840 від 21.10.2016 р. на суму 93 384, 91 грн.(а.с.17). Відповідач товар прийняв на підставі довіреності № 38 від 31.10.2016 р., а також прийняв надані послуги, але оплату вартості товару та наданих послуг провів частково на загальну суму 71 858, 00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки (а.с.38-53). На виконання вимог ухвали суду позивачем надано до суду видаткову накладну № 4008028 від 27.05.2017р. на суму 139 890, 00 грн. (а.с.83) та довіреність № 25 від 01.06.2016 р.(а.с.84-85), видаткові накладні: № 4008029 від 27.05.2016 на суму 181 950, 00 грн. (а.с. 86), № 4008118 від 30.05.2016 на суму 242 413, 78 грн. (а.с. 87), № 4008117 від 30.05.2016 на суму 15 235, 00 (а.с. 88), № 4008123 від 30.05.2016 на суму 6 120, 00 грн. (а.с.89),№ 4008124 від 30.05.2016 на суму 46 287, 70 грн. (а.с.89), № 4008176 від 31.05.2016 на суму 56 196, 34 грн. (а.с.91), № 4008173 від 31.05.2016 на суму 156 073, 02 грн. (а.с.92), № 4008179 від 31.05.2016 на суму 72 891, 90 грн. (а.с.93), № 4008181 від 31.05.2016 на суму 30 219, 75 грн. (а.с.94), № 4008172 від 31.05.2016 на суму 11 339, 18 грн. (а.с.95), видаткову накладну № 4008538 від 03.06.2016 на суму 12 174, 00 грн. (а.с.96) та довіреність № 26 від 30.06.2016, (а.с. 97-98), видаткову накладну № 4008545 від 03.06.2016 на суму 15 819,30 грн. (а.с.99), видаткову накладну № 4008570 від 06.06.2016 на суму 22 505, 00 грн. (а.с.100), видаткову накладну № 4015882 від 13.09.2016 на суму 1 071, 00 грн. (а.с.101) та довіреність № 32 від 30.09.2016, видаткову накладну № 4015939 від 13.09.2016 на суму 1 660, 00 грн. (а.с.103), видаткову накладну № 4017771 від 06.10.2016 на суму 4 150, 00 грн. (а.с.104), видаткову накладну № 4018338 від 13.10.2016 на суму 4 117, 00 грн. (а.с.105), видаткову накладну № 4018838 від 21.10.2016 на суму 11 119, 50 грн. (а.с.106), видаткову накладну № 4018839 від 21.10.2016 на суму 1 253, 00 грн. (а.с.107), видаткову накладну № 4019614 від 31.10.2016 на суму 2 282, 50 грн. (а.с.108), видаткову накладну № 4020074 від 01.11.2016 на суму 4 150, 00 грн. (а.с.109) та довіреність № 7 від 01.11.2016 (а.с. 110-111), видаткову накладну № 4022104 від 01.12.2016 на суму 2 490, 00 грн. (а.с.112) та довіреність № 9 від 01.12.2016 (а.с. 113-114), видаткову накладну № 4022283 від 05.12.2016 на суму 1 037, 50 грн. (а.с.115), видаткову накладну № 4022564 від 08.12.2016 на суму 622, 50 грн. (а.с.116), видаткову накладну № 4022827 від 12.12.2016 на суму 5918, 40 грн. (а.с.117), видаткову накладну № 4023273 від 16.12.2016 на суму 1 500, 00 грн. (а.с.118) тощо.
Позивачем подано до матеріалів справи повний обґрунтований розрахунок суми, заявленої до стягнення, із детальним зазначенням за якими саме видатковими накладними виникла заборгованість.
Відповідач отримавши товар не розрахувався за нього повністю, сплативши вартість товару частково, лише в сумі 1 105 880,40 грн. Внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 37 990, 88 грн.
Відповідачем не подано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в сумі 37 990, 88 грн. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що обов'язок позивача перед відповідачем по поставці товару виконано, що не заперечується відповідачем. Відповідачем також не заперечується факту прийняття товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок по оплаті отриманого товару протягом 10 календарних днів з моменту поставки продукції по кожній з накладних, відповідно до Специфікації. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем виникла 01.11.2016 року.
З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 37 990, 88 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилаючись на п. 7.1 Договору позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день порушення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 6 455,59 грн., при цьому на суму боргу у розмірі 47 990,88 грн. позивачем нараховується пеня за період з 01.11.16 по 04.12.16, а на суму боргу у розмірі 37 990,88 грн. нараховано пеню за період з 05.12.16 по 05.06.17.
Господарський суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок, дійшов висновку, що він математично правильний та повністю відповідає чинному законодавству, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 6 455,59 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 704,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 600,81 грн. При цьому на суму боргу у розмірі 47 990,88 грн. позивачем нараховується 3% річних та інфляційні втрати за період з 01.11.16 по 04.12.16, а на суму боргу у розмірі 37 990,88 грн. нараховано 3% річних та інфляційні втрати за період з 05.12.16 по 05.06.17.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування 3% річних в розмірі 704,94 грн. та 3600,81 інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданим розрахункам, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір на підставі норм ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" (25002, м. Кропивницький, вул. Ельворті (Орджонікідзе), буд. 2, оф. 604, і.к. 22228057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, поштова адреса: 49044, м. Дніпро, а/с 2763, і.к. 36441934) 48 752,22 грн, з яких: 37 990,88 грн основного боргу, 6 455,59 грн пені, 704,94 3% річних, 3 600,81 інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 1600,00 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 03.10.2017.
Суддя Т. В. Макаренко