26.09.2017 Справа № 904/7738/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 21 420 грн. 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Барчунінов К.О., дов. №679 від 17.05.2017р.;
від відповідача: Шиян Є.І., дов. №ББУ/ПУ477/ВП/16 від 13.12.2016р.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" штраф за невірно зазначену масу вантажу в накладній № 46957056 у розмірі 21 420 грн. 00 коп., відповідно до вимог ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Ухвалою господарського суду від 07.08.2017р. порушено провадження у справі та призначений її розгляд у судовому засіданні 26.09.2017р.
В судовому засіданні 26.09.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафу від 26.09.2017р., в якому на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просив суд зменшити суму нарахованого позивачем штрафу до розміру однієї провізної плати, що становить 4 284 грн. 00 коп., посилаючись на те, що недовантаження відповідачем вантажу за спірними перевізними документами не завдало жодних збитків учасникам господарських відносин, також відсутні негативні наслідки й від неправильного зазначенням маси вантажу у накладній. Крім того, випадки недовантаження вагонів не мають системного характеру.
В судовому засіданні представник позивача проти зменшення розміру нарахованого штрафу заперчував.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
У січні 2017р. зі станції відправлення Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 46957056 відправлено вагон № 56384621 із вантажем - вугілля кам'яне марки г-газоване.
Відповідно до вказаної накладної відправник вантажу - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".
На станції призначення на підставі ст. 52 Статуту залізниць проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 56384621 за допомогою вагонних тензометричних ваг станції, повірених 19.12.2016р., за результатами якої складений комерційний акт № 476906/84 від 01.02.2017р. про невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 46957056, а саме: у вагоні № 56384621 вага брутто склала 86 900 кг, нетто - 64 700 кг, тара - 22 200 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 3 800 кг.
Як вбачається зі змісту вказаного комерційного акту, вантаж прибув у справному в технічному та комерційному відношення вагоні, сліди втрати або розкрадання вантажу під час перевезення відсутні.
На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позивачем нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 21 420 грн. 00 коп., розмір якого підтверджується розрахунком позивача.
Відповідач доказів добровільної сплати зазначеного штрафу на час розгляду справи суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно з положенням ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. № 863/5084.
Згідно з п.2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.
Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
В силу приписів частин 1 і 2 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно ч. 3 п. 9 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 29.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. № 567/6855, у комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах; у разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
Як вбачається зі змісту комерційного акту № 476906/84 від 01.02.2017р., в його тексті у встановленому порядку засвідчено факт завантаження вагону № 56384621 вантажем вагою меншою, ніж зазначено у накладній, на 3 800 кг. Водночас, вказаний акт не містить відомостей щодо несхоронного перевезення спірного вантажу: навантаження у вагоні навалом, на рівні бортів, вантаж марковано поздовжніми смугами по всій довжині вагону, без виїмок та поглиблень; в технічному та комерційному відношенні вагон справний; двері, люки закриті; течі вантажу немає; відсутній вантаж в вагоні вміститися міг.
Таким чином, за вказаних обставин, всі наслідки за неправильності відомостей, зазначених у накладній, мають бути покладені на відповідача.
Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
У відповідності до ч.1 ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем були порушенні вищевказані вимоги Статуту залізниць України, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача грошової суми 21 420 грн. 00 коп. штрафу за невірно зазначену масу вантажу обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
Згідно із ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В ході вирішення спору відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача та встановлені судом фактичні обставини щодо неправильного зазначення відповідачем у накладній маси вантажу за спірним перевезенням.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що позивач не тільки не поніс жодних збитків, але й не міг їх понести, оскільки маса вантажу, який фактично перевезений менша, а не більша тієї, яка зазначена в накладній. Відповідач просить також врахувати, що жодний учасник даних господарських відносин не зазнав негативних наслідків від неправильного зазначенням відповідачем маси вантажу у накладній. Отже, законні права та інтереси осіб, які є учасниками господарських відносин, не були порушені внаслідок дій відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до приписів ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В пункті 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України також зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.
Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Наведеної правової позиці дотримується й Вищий господарський суд України в постановах від 30.11.2016р. у справі № 927/309/16, від 29.11.2016р. у справі №910/2224/16, від 08.11.2016р. у справі №927/310/16, від 16.06.2016р. у справі №905/2626/15, від 13.06.2016р. у справі №905/3638/15. Крім того, Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що приписами законодавства не встановлено заборону суду зменшувати розмір неустойки (штрафу), який підлягає стягненню і на підставі закону, оскільки зменшуючи суму, яка підлягає стягненню, суд не змінює сам розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з наявними наслідками порушення зобов'язання, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладній, неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяному правопорушенню в частині оформлення перевізного документу щодо неправильного зазначення маси вантажу, а також положення п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% від визнаної до стягнення суми 21 420 грн. 00 коп., що становить 10 710 грн. 00 коп.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 10 710 грн. 00 коп. (десять тисяч сімсот десять грн. 00 коп.) штрафу, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено 02.10.2017