Справа № 219/5748/17
Провадження № 2/219/3230/2017
Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Іменем України
(заочне)
25 вересня 2017 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради,
про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України без згоди батька,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, яку згодом уточнила і уточнення прийняті судом, до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України, а саме до Російської Федерації, та на зворотній виїзд в Україну малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі матері - ОСОБА_1, без згоди батька - ОСОБА_2, з 29 грудня 2017 року по 14 січня 2018 року.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на ті обставини, щовона та відповідач перебували в зареєстровану шлюбі у період з 20 вересня 2003 року по 23 вересня 2009 року, і від шлюбу народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з позивачем. Крім того, позивач посилалась на те, що раніше відповідач давав дозвіл на виїзд до РФ, заява нотаріально засвідчувалась. В даний час з лютого 2017 року, вона не може знайти відповідача для звернення до нотаріуса для посвідчення заяви про надання дозволу на виїзд за межі України в гості до родичів на відпочинок, а виданого раніше дозволу строк дії закінчився, що змусило її звернутись з позовом до суду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом, зокрема, оголошенням у друкованому виданні «Урядовий кур'єр».
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради у судове засідання не з'явилась, надала до суду заву якою не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (даті - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та, суд, на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як установлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 24 лютого 2004 року Артемівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції (а.с.5 - копія).
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний запис за № 273 від 23 вересня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.4 зворотній бік - копія).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, 17 травня 2013 року уклали шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис №157. Після одруження дружині присвоєне прізвище «ОСОБА_4» (а.с.6)
Відповідно до заяви від 31 травня 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області Кравченко Є.М, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 давалип згоду на тимчасові поїздки за кордон до Російської Федерації, їхньої малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 31 травня 2016 року до 31 травня 2017 року з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.7).
Приймаючи рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За приписами ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, батьки, відповідно до положень ст. 151 СК України, вправі обирати самі.
Статтею 313 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів і в їхньому супроводі чи супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно з вимогами ст. ст. 154, 155 СК України, батьки мають право звернутися до суду за захистом прав та інтересів дитини; здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріального засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
У п.п. 1 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила), виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.
З системного аналізу зазначеним норм можна дійти висновку, що встановлено можливість ухвалення судом рішення на разові виїзди без згоди батька, не позбавленого батьківських прав, з встановлення конкретного проміжку часу перебування дитини за кордоном та те, що надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини за кордон без згоди батька суперечить вищевказаним нормам матеріального права, які визначають рівність прав та обов'язків батьків відносно виховання дитини. Надання такого дозволу на тривалий час в декілька років може призвести фактичного позбавлення батька дитини можливості брати участь у вихованні доньки та можливості спілкування з нею.
Водночас, ураховуючи те, що позивачем заявлено конкретний проміжок часу, який співпадає з канікулярним періодом у навчанні дитини, і виїзди за межі України не будуть призводити до порушення навчального процесу, а також приймаючи до уваги те, поїздка за кордон спрямована на оздоровлення, духовний розвиток дитини, на ознайомлення з культурними, історичними цінностями, за наявності фінансової можливості позивача забезпечити зазначене, суд вважає за можливе надати дозвіл на тимчасовий виїзд з України до Російської Федерації з метою відпочинку та оздоровлення у період з 29 грудня 2017 року по 14 січня 2018 року. Саме в цій частині вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині вимоги задоволення не підлягають, як такі, що суперечать нормам законодавства.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі статей 141, 150, 155 СК України, ст.313 ЦК України, п.18 Правил оформлення і видачі паспорта України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ № 231 від 31.03.1995 року, ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду Україну громадян України» від 21.01.1994р. №3857-ХІІ, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», п.22 Правил перетинання державного кордону громадянам України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995р. №57, керуючись статтями 10,11, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України, а саме до Російської Федерації, та на зворотній виїзд в Україну малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі матері - ОСОБА_1, без згоди батька - ОСОБА_2, з 29 грудня 2017 року по 14 січня 2018 року - задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий виїзд з України до Російської Федерації з метою відпочинку та оздоровлення у період з 29 грудня 2017 року по 14 січня 2018 року дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі матері ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 640 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя Т.В.Давидовська