Справа № 761/30515/17
Провадження № 3/761/6498/2017
29 вересня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Трубніков А.В., за участі секретаря судового засідання Вергелес Л.В., прокурора Панафедової Н.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши матеріали в справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Сулак, АР Крим, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,-
Як зазначено у протоколі про вчиненні адміністративного правопорушення, пов*язаного з корупцією, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді судді Святошинського районного суду міста Києва, будучи, згідно підпункту «Ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-УИ (далі по тексту - Закон №1700-УІІ), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, та, згідно абзацу 14 частини 1 статті 1 цього ж Закону суб'єктом декларування, 05 травня 2017 року отримала дохід у розмірі 627 530 гривень 21 копійки від ОСОБА_2, від відчуження рухомого майна - транспортного засобу автомобілю легкового Mersedes-Benz 320, що перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року (тобто суму 80 000 гривень), та, в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону №1700-VII, невчасно, лише 16.05.2017, повідомила про суттєву зміну в майновому стані, що полягала в отриманні доходу в розмірі 627 530, 21 гривень, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 1726 КУпАП
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала та пояснила, що дійсно, будучи суб'єктом декларування, а саме, обіймаючи посаду судді Святошинського районного суду м. Києва, 05 травня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу отримала грошові кошти у розмірі 627 530,21 грн. за продаж належного їй транспортного засобу, тобто набула вказані кошти у законний спосіб. При цьому вона знала про її обов*язок згідно закону щодо повідомлення в електронному виді НАЗК про суттєві зміни в майновому стані та не мала на меті приховати отриманий дохід або уникнути декларування. В той же час вона у період з 03.05.2017 р. по 10.05.2017 р. перебувала у відпустці поза межами м.Києва та не мала доступу до мережі Інтернет. При цьому, по виходу на роботу, у зв*язку із великою службовою навантаженістю, на наступний день, а саме 16.05.2017 року об 11 год. 05 хв., внесла відомості про суттєві зміни в майновому стані в електронному виді на сайті НАЗК, допустивши порушення строку подачі вказаної заяви на 11 год., тобто менше ніж на 1 добу. Також, як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, в тому числі, його суб'єктивна сторона, оскільки вона не мала умислу не приховування інформації щодо отриманих грошових коштів, оскільки дані кошти вона отримала законним шляхом і повідомила в установлений законом спосіб про їх отримання.
Прокурор вважав доведеним несвоєчасне подання суб'єктом декларування ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, що є підставою для визнання винуватою останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав.
Положення ст. 129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» № 13 від 25 травня 1998 року, суди при розгляді справ про правопорушення, пов'язані з корупцією, мають також з'ясувати мотив і характер вчиненого діяння.
Відповідальність за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП настає у разі порушення вимог фінансового контролю, які полягають у тому числі і в неповідомленні чи несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року на рівні 1378 гривень, тобто розмір 50 мінімальних заробітних плат дорівнює 68 900 гривень.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, 04.05.2017 за договором купівлі-продажу транспортного засобу 8041/2017/441981 продала ОСОБА_2 транспортний засіб - автомобіль легковий Mersedes-Benz 320, номер кузова НОМЕР_1, ціною згідно договору 627 530 гривень 21 копійка. В той же день ОСОБА_1 передала зазначений транспортний засіб ОСОБА_2.
У подальшому, ОСОБА_2, 05.05.2017 року, в рахунок виконання договору, передав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 627 500 гривень, що було особисто підтверджено ОСОБА_1 у судовому засіданні.
На момент отримання ОСОБА_1 грошових коштів за вищевказаним договором вона була суб'єктом декларування, відповідно до положень підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, оскільки обіймала посаду судді Святошинського районного суду м. Києва, при цьому повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подала до Національного агентства з питань запобігання корупції 16 травня 2017 року об 11 год. 05 хв., і такі обставини підтверджуються як матеріалами справи, так і не оспорюються самою ОСОБА_1
Водночас, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не доводять тих обставин, що остання мала умисел на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини.
Одночасно, суддею враховуються висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, наведені в рішеннях «Гавенда проти Польщі» (Gaweda v. Poland, жалоба N 26229/95, ECHR 2002-II) від 14 березня 2002 року та «Амман проти Швейцарії» (CASE OF AMANN v. SWITZERLAND, заява № 27798/95) від 16 лютого 2000 року про те, що «якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.
Окрім цього, відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізу ст. 10 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) та ст. 11 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати). Зважаючи на те, що законом в диспозиції даної статті не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Такої ж думки притримуються судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність у неї прямого чи непрямого умислу на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а саме роздруківкою форми повідомлення, де відображені відомості про отриманий дохід останньою, яке було подано з особистого електронного кабінету на сайті НАЗК ОСОБА_1 16.05.2017 року об 11 год. 05 хв.
Більше того, під час розгляду справи не було встановлено в діях ОСОБА_1 мотивів на уникнення фінансового контролю отриманого доходу, оскільки грошові кошти були отримані у законний спосіб та із законних джерел, про їх отримання ОСОБА_1 правдиво повідомила у відповідному повідомленні.
Також судом приймаються до уваги доводи ОСОБА_1 щодо того, що пропуск 10-денного терміну на повідомлення про суттєві зміни в майновому стані нею було допущено з необережності, оскільки, як вбачається з наданих суду документів, ОСОБА_1 на дату настання обов*язку здійснити повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (06.05.2017 року) перебувала у щорічній відпустці терміном до 10.05.2017 року, поза межами міста Києва та без доступу до мержі Інтернет, що значно ускладнювало останній дотримання вимог Закону, а також приймається до уваги і посилання на значну службову навантаженість ОСОБА_1, що підтверджується поданими суду документами, а тому свідчить про наявність вини особи у формі необережності, що, у даному випадку, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки суб'єктивного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що свідчить про відсутність вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відтак робить неможливим її притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 280, 287, 288 КУпАП, суддя,
Справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана скарга до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя А.В.Трубніков