Справа № 760/17134/17-к
1-кс-13570/17
22 вересня 2017 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 , подане в його інтересах захисником ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_2 , подане в його інтересах захисником ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, застосованого ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року, згідно якої накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, розміщені на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритих в ПАТ Акціонерний банк «Південний», та які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовується тим, що в межах кримінального провадження № 5201700000000166 від 09 березня 2017 року був накладений арешт на зазначені грошові кошти на банківських рахунках, відкритих в ПАТ Акціонерний банк «Південний», та які належать на праві власності ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 вважає, що висновки про необхідність накладення арешту на грошові кошти не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини.
Посилається на те, що в цьому кримінальному провадженні йому не було вручено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з тим, про таке вручення помилково зазначено в ухвалі про накладення арешту. При розгляді клопотання стороною обвинувачення не надано доказів вручення йому такої підозри в процесуальний спосіб, не зазначено які заходи вжито детективами НАБ України чи прокурором для вручення йому підозри.
Факт складення повідомлення про підозру, без належного її вручення, свідчить про те, що він не набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні.
Єдиними підтвердженням належного вручення повідомлення про підозру особі, яка постійно проживає за кордоном, можуть бути лише матеріали виконаного міжнародного правового запиту, надісланого за місцем його проживання.
07 лютого 2017 року НАБ України в межах кримінального провадження № 22014101110000215 від 23 грудня 2014 року було надіслано до Генеральної прокуратури Князівства Монако запит про надання правової допомоги. У цьому запиті НАБ України просить вручити ОСОБА_4 підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та направити підтвердження про вручення до НАБ України.
Детектив звернувся з клопотання про арешт майна в межах кримінального провадження № 5201700000000166 від 09 березня 2017 року, використовуючи при цьому докази, що були здобуті в рамках кримінального провадження № 22014101110000215 від 23 грудня 2014 року.
Стороною обвинувачення не надано належних доказів того, що відповідь ОСОБА_5 на запит про міжнародну правову допомогу в іншому кримінальному провадження можна використовувати в цьому кримінальному провадженні. Крім того, НАБ України не отримало відповіді про вручення або причини невручення повідомлення про підозру.
У відповіді від 31 травня 2017 року слідчий суддя ОСОБА_6 повідомив про те, що зв'яжеться з поліцейськими службами з проханням надати протокол вручення документа та повідомить про це коли отримає зазначений протокол, тобто міжнародно правовий запит перебуває на виконанні.
Відповідно до інформації директора Міністерства юстиції Князівства Монако Філіпа Нарміно від 07 червня 2017 року зазначене відомство звернулось до НАБ України з проханням надати додаткову інформацію про юридичну основу повноважень НАБ України на подання звернень про міжнародну правову підтримку з кримінальних питань. У зв'язку з цим виконання міжнародного судового доручення відкладено до отримання запрошеної інформації.
Вбачається, що детективом НАБ України не здійснено всіх необхідних заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 , він не набув статусу підозрюваного, тому відсутні підстави для накладення арешту на його майно.
У судовому засіданні захисник підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Пояснив, що ОСОБА_2 і на день розгляду клопотання про скасування арешту майна не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні. Він не отримував повідомлень з органів досудового розслідування з приводу необхідності особистої явки для участі в процесуальних діях (вручення повідомлення про підозру), а також він не отримував жодного документа, який би стосувався повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину.
Зазначив, що уповноваженим державним органом Князівства Монако призупинено виконання запиту НАБ України про міжнародну правову допомогу в проведенні процесуальних дій до отримання підтвердження повноважень НАБ України на звернення з таким запитом, що підтверджується наданими ним письмовими доказами.
Детектив НАБ України проти задоволення клопотання заперечував. Вважає, що арешт на майно ОСОБА_2 накладений правомірно. Пояснив, що стосовно ОСОБА_2 , який є громадянином Угорщини та проживає в ОСОБА_7 , складено повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 22014101110000215 від 23 грудня 2014 року. З метою вручення ОСОБА_4 зазначеного повідомлення про підозру НАБ України був направлений запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Князівства Монако. На день накладення арешту на майно та на день розгляду клопотання про скасування арешту майна відповідь від Компетентних органів князівства ОСОБА_8 не надходила. Вважає, що ОСОБА_2 є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, оскільки вжиті всі передбачені законом заходи щодо вручення повідомлення про підозру.
Постановою прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 09 березня 2017 року виділено з кримінального провадження № 22014101110000215 в окреме кримінальне провадження № 5201700000000166 матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_2 .
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання детектива НАБ України в накладенні арешту на грошові кошти, що розміщені на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритих в ПАТ Акціонерний банк «Південний», та які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року скасовано зазначену ухвалу слідчого судді Києва від 27 червня 2017 року та накладено арешт на грошові кошти, що розміщені на цих банківських рахунках.
Як на підставу для накладення арешту на рахунки детектив НАБ України посилався на те, що за п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України майно ОСОБА_2 підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання.
Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає можливій конфіскації як виду покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_2 є підозрюваним у кримінальному провадження і в подальшому до нього може бути застосовані конфіскація як вид покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У ч. 1 ст. 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частина 3 ст. 111 КПК України визначає, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
У главі 11, зокрема, в ч. 1 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У частині 7 цієї статті передбачено, що повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
З матеріалів справи вбачається та не оспорювалось учасниками судового розгляду, що місцезнаходження ОСОБА_2 відомо та він проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру НАБ України був направлений запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Князівства Монако.
На день накладення арешту на майно та на день розгляду клопотання про скасування арешту майна від Компетентних органів князівства Монако будь-яка відповідь про вручення повідомлення про підозру чи про неможливість її вручення не надходила.
З наведеного вбачається, що в такому випадку ОСОБА_2 у порядку передбаченому статтями 276-279 КПК України, не повідомлено про підозру в спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42, . 1 ст. 278 КПК України).
У такому випадку ОСОБА_2 не набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні. Посилання на те, що його майно підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є передчасним, тому арешт на майно (грошові кошти на рахунках) накладено необґрунтовано.
Не свідчить про належне повідомлення про підозру посилання сторони обвинувачення на те, що НАБ України отримало електронний лист від слідчого судді Князівства ОСОБА_9 датований 31 травня 2017 року.
У листі зазначено, що він зв'яжеться з поліцейськими службами з проханням надати протокол вручення документа. Тим не менш, даний документ не був вручений, оскільки особа, про яку йдеться в дорученні, відмовилася отримувати будь-які документи. Він повідомить про це коли отримає зазначений протокол вручення документу.
Разом з тим, 07 червня 2017 року на адвокатський запит отримано відповідь від Управління судових справ Князівства Монако про те, що зазначений уповноважений орган звернувся до НАБ України за додатковою інформацією про юридичну основу повноважень НАБ України на подання звернень про міжнародну правову підтримку з кримінальних питань. У зв'язку з цим виконання міжнародного судового доручення відкладено до отримання запрошеної інформації.
З наведеного вбачається, що запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Князівства Монако з метою вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру перебуває в стадії виконання.
У такому випадку останній не набув статусу підозрюваного, оскільки хоч і органом досудового розслідування вжиті дії щодо вручення повідомлення про підозру, проте доказів, що така процесуальна дія завершена не надано.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Питання набуття ОСОБА_2 статусу підозрюваного та відповідно правомірність накладення арештів на його майно неодноразово було предметом розгляду слідчими суддями та судом апеляційної інстанції та процесуальні рішення при розгляді цього питання не є однозначними і в переважній більшості випадків накладення таких арештів визнано необґрунтованим.
Керуючись статтями 42, 111, 131, 132, 135, 136, 167, 278, 170-173, 174, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 , подане в його інтересах захисником ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року, згідно якої:
-накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, розміщені на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкритих в ПАТ Акціонерний банк «Південний», та які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала оскарження не підлягає.
Слідчий суддя: