28 вересня 2017 р.Справа № 816/274/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2017р. по справі №816/274/17
за позовом Селянського фермерського господарства "Ірина"
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області , треті особи Гребінківська районна державна адміністрація Полтавської області , Сербинівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області
про визнання дій протиправними,
20.02.2017 року Селянське фермерське господарство "Ірина" (далі по тексту - СФГ «Ірина», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи Гребінківська районна державна адміністрація Полтавської області, Сербинівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області, в якій просив суд визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у листі від 18.10.2016 року №34-16-7777.6-7407/2-16 у поновленні договорів оренди землі від 19.10.2009 року площами 1)3,08 га, 2)51,84 га, 3) 58 га, що знаходяться на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, укладеними між СФГ "Ірина" та Гребінківською районною державною адміністрацією Полтавської області, зареєстрованими у Гребінківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від 04 серпня 2010 року про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи за №№041055400250, 041055400228, 041055400229.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладену у листі від 18 жовтня 2016 року №34-16-7777.6-7407/2-16 в поновленні договорів оренди землі від 19 жовтня 2009 року площами 3,08 га, 51,84 га та 58 га, що знаходяться на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, укладеними між СФГ "Ірина" та Гребінківською РДА зареєстрованими у Гребінківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від 04 серпня 2010 року про що у Державному реєстрі земель вчинено записи за №№041055400250, 041055400228, 041055400229.
Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 року по справі №816/274/17 та закрити провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що дана справа не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання 28.09.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 жовтня 2009 року між Гребінківською районною державною адміністрацією та СФГ "Ірина" укладено договору оренди землі, що знаходяться на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавською області площею 3,08 га, 51,84 га, 58 га. та складено акти приймання-передачі орендованих земельних ділянок.
Вищевказані договори були зареєстровані у Гребінківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 04 серпня 2010 року.
Листом-повідомленням від 03 липня 2015 року, яке отримано відповідачем 15 липня 2015 року, СФГ "Ірина" просило Головне управління Держземагенства у Полтавській області поновити договори оренди землі.
До листа додано проект договору оренди.
Листом від 12 серпня 2015 року №1484/0/72-15 на лист №б/н від 03 липня 2015 року Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило голову СФГ "Ірина" ОСОБА_1, що на даний час відповідно до пункту 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки. Враховуючи, той факт, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, орендна плата, яка повинна вноситись орендарем повинна бути не менше 856,36 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995 року з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01 січня 2015 року на коефіцієнт 3,997 та коефіцієнта для ріллі 1,756. Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області на сьогоднішній день пропонує орендну плату 12% від нормативної грошової оцінки, а також орендарю за власний рахунок розробити нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Враховуючи вищевикладене вирішення питання щодо продовження строку дії можливе тільки у разі узгодження інших умов договору оренди, у випадку не погодження запропонованих договірних умов земельну ділянку після закінчення строку буде надано відповідно до статті 124 Земельного кодексу України.
12 жовтня 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області отримано лист відповідно до якого СФГ "Ірина" погодилась на пропозицію щодо орендної плати в розмірі 12% від середньої нормативної грошової оцінки ріллі.
Листом від 18 жовтня 2016 року №34-16-7777.6-7407/2-16 на лист №б/н від 03 липня 2015 року Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило голову СФГ "Ірина" ОСОБА_1, що підстав для поновлення поданих договорів оренди не вбачається.
Позивач, не погоджуючись із обставинами викладеними у листі від 18 жовтня 2016 року №34-16-7777.6-7407/2-16, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Колегія суддів зазначає, що Полтавський окружний адміністративний суд, розглядаючи дану справу, виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.
Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є:
а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;
б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Колегія суддів зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, реалізуючи право розпорядження земельними ділянками, має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
У відносинах, що склалися між сторонами відповідач, як власник землі, вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки, в порядку встановленому законом.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, яка була висловлена в постанові від 11.11.2014 р. по справі №21-493а14, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Крім того, зі змісту вищевказаного рішення Верховного суду України вбачається, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС.
Також, відповідно до правової позиції Верховного суду України, яка була висловлена в постанові від 14.02.2012 р. по справі №21-1041во10 позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, не може бути розглянутий за правилами, встановленими КАС.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини по даній справі виникли між сторонами саме із обставин продовження (поновлення) договорів оренди землі, а тому судом першої інстанції не було враховано, що в даному випадку Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області діяло не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона договірних правовідносин.
Пунктом 6 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав розглядати даний спір в порядку адміністративного судочинства, оскільки він підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що провадження в даній справі слід закрити.
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2017р. по справі №816/274/17 скасувати.
Провадження у справі за позовом Селянського фермерського господарства "Ірина" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області треті особи Гребінківська районна державна адміністрація Полтавської області, Сербинівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області про визнання дій протиправними закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017 р.