26 вересня 2017 р.Справа № 816/673/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2017р. по справі № 816/673/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Котлогаз" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.01.2017 року, яким нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70582 грн 50 коп., з них: за основним платежем - 47055 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23527 грн 50 коп., та податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 25.04.2017, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 145296 грн, з них: за основним платежем - 96864 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 48432 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області № НОМЕР_1 від 30 січня 2017 року та № НОМЕР_2 від 25 квітня 2017 року визнано протиправними і скасовано. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Котлогаз" у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3 238,18 грн.
Головного управління ДФС у Харківській області, не погодившись з даною постановою суду, подала апеляційну скаргу, вважає, що висновки, викладені в них, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 року , прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
ТОВ "Виробничо - комерційне підприємство "Котлогаз" заперечує проти задоволенні вимог апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції правомірною , просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що У період з 21.11.2016 року по 16.12.2016 року посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "ВКП "Котлогаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року та правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2014 по 30.06.2016 року, за результатами перевірки складено акт від 06.01.2017 року № 9/16-31-14-01-10/23543186 .
Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:
- пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14, статті 134, п. 138.2 статті 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), статті 135, статті 137 Податкового кодексу України (в редакції, що діє після 01.01.2015 року), в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 155503 грн., в тому числі, за 2014 рік - 96864 грн, за 2015 рік - 54039 грн, за 1 квартал 2016 року - 4263 грн, за 2 квартал 2016 року - 337 грн;
- п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 47055 грн, в тому числі, за жовтень 2014 року - 1046 грн, січень 2015 року - 411 грн, квітень 2015 року - 1008 грн, липень 2015 року - 418 грн, лютий 2016 року - 35067 грн, березень 2016 року - 9105 грн.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.01.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70582 грн 50 коп., з них за основним платежем - 47055 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23527 грн 50 коп. та податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 30.01.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206235 грн, з них за основним платежем - 155503 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 50732 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ "ВКП "Котлогаз" оскаржило в адміністративного порядку, звернувшись зі скаргою до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України № 7549/6/99-99-11-01-01-25 від 11.04.2017 року скасоване податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 30.01.2017 року в частині встановленого перевіркою завищення ТОВ "ВКП "Котлогаз" витрат, що враховуються при визначені фінансового результату за 2015 рік, за 1 та 2 квартали 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати позивачем грошовими коштами на користь ТОВ "Будюніті", ТОВ РБП "Спектр" та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, за 1 та 2 квартали 2016 року, і у відповідній частині штрафних санкцій. В інших частинах податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 30.01.2017 року та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.01.2017 року залишені без змін.
На підставі рішення Державної фіскальної служби України № 7549/6/99-99-11-01-01-25 від 11.04.2017 року винесене податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 25.04.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 145296 грн, з них за основним платежем - 96864 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 48432 грн.
Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями № НОМЕР_2 від 25.04.2017 року, № НОМЕР_1 від 30.01.2017 року, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності підстав для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 44.2 ст. 42 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України, (в редакції, чинній до 01.01.2015 року), об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; 134.1.2: дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно ст.135 Податкового кодексу України (у редакції після 01.01.2015 року), базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
За змістом пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Тобто, витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.
Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);
ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;
д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015 року), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року) визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015 року) встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Разом з цим, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.
Отже, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.
Матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності підприємства є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення (КВЕД 43.22), підтвердженням чого слугу: Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб (роздруківка з сайту), що додається до даних пояснень. Так, наше підприємство виконує монтаж, пусконалагоджування. сервісне обслуговування, технічне обслуговування котельного та іншого обладнання, спеціалізується на цьому, встановлює відомі марки іноземного котельного обладнання марки БОНІ. БУДЕРУС,Грунфос. Вилло та інші.
На ТОВ «ВКП «Котлогаз» працює 217 осіб, відповідно до Штатного розкладу «Керівників, спеціалістів і робітників» від 04.01.201 броку. На підприємстві працюють працівники, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності
ТОВ «ВКП «Котлогаз» на праві власності належить виробнича база, що знаходиться за адресок : Полтавська область, м. Кременчук, вул. Салганна, 22, на підтвердження чого надаємо колін свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії CAF 270860 та оборотну-сальдову відомість по рахунку 103 за 2016 ріку.
Крім того , про наявність основних засобів, які обліковуються на нашому підприємстві: журнал-ордер і Відомість по рахунку 105 «Транспортні засоби» станом на 07.06.2017року, з якого убачається, що на балансі нашого підприємства обліковуються легкові та вантажні автомобілі, причепи, вартість яких складає 4 871 602,36грн.; журнал-ордер і Відомість по рахунку 104 «Машини та обладнання» станом 07.06.2017року, з якого убачається, що на балансі нашого підприємства обліковується зварювальне та інше обладнання, станки, оргтехніка, меблі, електростанція та шле вартість яких складає 4 231 970,18грн.; журнал-ордер і відомість по рахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентарі сформований 07.06.2017р., з якого вбачається, що на балансі підприємства обліковуються відповідні прилади, інвентар та інструмент, вартість яких складає 600 904,43грн.
З матеріалів справи встановлено, що в ході здійснення своєї господарської діяльності позивачем укладено договір підряду № 362 від 07.10.2015 року з ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" (м.Миколаїв) на виконання робіт на об'єкті "Виробничий комплекс по переробці олійних культур у складі Виробничо-перевантажувального комплексу в тиловій частині причалів № 13 та № 14 за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/46".
Взаємовідносини ТОВ “ВКП “Котлогаз” з ТОВ “Компанія Інтертрейд” виникли саме у зв'язку з виконанням ТОВ “ВКП “Котлогаз” вказаного договору підряду, оскільки для виконання замовлених робіт позивач мав потребу у закупівлі окремих матеріалів та комплектуючих. Окрема закупівля таких матеріалів та комплектуючих мала місце у постачальника ТОВ “Компанія Інтертрейд”. Зокрема, у цього підприємства позивач закупав фланці в асортименті, що в подальшому використані при виконанні робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія".
01 лютого 2016 року ТОВ "ВКП "Котлогаз" (покупець) уклало з ТОВ "Компанія Інтертрейд" договір купівлі-продажу № 20, відповідно до умов якого ТОВ "Компанія Інтертрейд" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність матеріали та обладнання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, згідно затверджених Покупцем параметрів, в асортименті, кількості, за цінами, які узгоджені та зазначені в накладній, яка повинна містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, вартість, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Згідно з п. 1.2 частини 1 цього договору постачальник зобов'язується поставити товар на склад постачальника, або іншим способом за домовленістю сторін (самовивіз, та інше). Пунктом 1.4 частини 1 цього договору встановлено, що найменування товару, його характеристика (параметри), кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю, загальна вартість товару вказується у відповідних Специфікаціях та/або в накладних, узгоджених та підписаних Сторонами, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Так, ТОВ «ВКП «Котлогаз» придбав у ТОВ «Компанія Інтертрейд» у власність матеріали та обладнання, які були використанні при виконанні ТОВ «ВКП «Котлогаз» своїх зобов'язань за Договором підряду №362 від 07.10.2015р. , матеріали використанні в повному обсязі, що вбачається з пунктів 92. 98. 104. 106. 107 акту виконаних робіт №2 за лютий 2016р. підписаного між ТОВ «ЄТСК» та ТОВ «ВКП «КОТЛОГАЗ». З вказаного акту виконаних робіт вбачається, що поставка певних матеріалів за ТОВ «ВКП «КОТЛОГАЗ», а поставка обладнання Замовника (супроти його переліку стоять нулі-тобто сума в акт виконаних робіт не входила), в підтвердження їх доставки з м. Кременчука в м. Миколаїв надано акти виконаних робіт: №102 від 19.11.2015р.; №101 від 18.11.2015р.; №100 від 18.1 1.2015р.: №104 від 28.11.2015р. по виконаним ФОП ОСОБА_1 перевезенням.
В підтвердження пересування робітників ТОВ «ВКП «Котлогаз» по виконанню робот за вказаним вище Договором ТОВ «ЄТСК» до м. Миколаєва в матеріалах справи містяться накази № 54 від 29.01.2016р., № 61 від 04.02.2016р., № 67 від 10.02.2016р. з доданими до звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, документи про відрядження, авансові звіти, проїзні документи працівників.
В ході виконання договору ТОВ "Компанія Інтертрейд" складено податкову накладну № 1 від 01.02.2016 року щодо поставки товарів на загальну суму 178 589 грн 63 коп., в тому числі ПДВ - 29764 грн 94 коп.
Зазначена податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, має електронний підпис уповноваженої особи ТОВ "Компанія Інтертрейд".
Розрахунки між контрагентами проведені.
Також позивачем надані видаткові накладні, що підтверджують фактичне отримання цього товару замовником; товаро-транспортні накладні, що підтверджують фізичне переміщення товару від постачальника в адресу замовника по місцю виконання робіт (м.Миколаїв) .
Реальність виконання ТОВ “ВКП “Котлогаз” робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія", для яких були використані матеріали, закуплені у ТОВ “Компанія Інтертрейд” підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а затвердженим кошторисом на виконання робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія"; ОСОБА_2 по формі КБ-2 за лютий 2016 року про виконання даних робіт; підсумковою відомістю ресурсів до цього акту. Вказані документи містять відомості про використання фланців в асортименті, що вказує на фактичне використання придбаного у ТОВ “Компанія Інтертрейд” товару у господарській діяльності .
Щодо посилання податкового органу на невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів контрагента позивача - ТОВ "Компанія Інтертрейд" колегія суддів зазначає , що така невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів контрагента позивача - ТОВ "Компанія Інтертрейд", не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. ОСОБА_3 невідповідність не враховує можливості того, що поставлений товар перебував у складі товарних залишків контрагента з попередніх податкових періодів, тощо. Перевірки з цього приводу податковими органами проведено не було.
Податковим органом не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій TOB "ВКП "Котлогаз" зі згаданим контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.
Наведені вище докази реального вчинення господарських операцій спростовують, як на думку суду, будь-які сумніви у відсутності поставки та використання ТОВ “ВКП Котлогаз” товару, придбаного у ТОВ “Компанія Інтертрейд”. Недоліків первинних документів, на підставі яких було сформовано відповідні показники податкових зобов'язань, які б перешкоджали використанню таких документів для цієї мети судом не виявлено.
Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "Компанія Інтертрейд" у лютому 2016 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Компанія Інтертрейд" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Також , в ході виконання робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" у ТОВ “ВКП “Котлогаз” (м.Кременчук), яке працювало на значній відстані від власних складських та виробничих приміщень (м.Миколаїв), виникла потреба у наявності облаштованого приміщення для зберігання робочих інструментів, матеріалів та комплектуючих.
З цією метою ТОВ “ВКП “Котлогаз” придбані у ТОВ “Укрлайф ЛТД” 20-футові контейнери та роботи з їх фарбування.
На виконання усно укладених договорів постачання та надання послуг між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ТОВ "Укрлайф ЛТД", останнім у період лютого 2016 року по березень 2016 року здійснена поставка двох контейнерів 20 футів та надані послуги з їх фарбування.
В ході виконання договору ТОВ "Укрлайф ЛТД" складені податкові накладні № 234 від 10.02.2016 року щодо поставки контейнера на загальну суму 23412 грн, в тому числі ПДВ - 3902 грн, № 5 від 01.03.2016 року щодо поставки контейнера на загальну суму 54628 грн 01 коп., в тому числі ПДВ - 9104 грн 67 коп., № 285 від 12.02.2016 року щодо надання послуги з фарбування контейнерів на загальну суму 8400 грн, в тому числі ПДВ - 1400 грн.
Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, мають електронний підпис уповноваженої особи ТОВ "Укрлайф ЛТД".
Факт господарських операцій позивача із ТОВ "Укрлайф ЛТД" у лютому - березні 2016 року щодо поставки товарів та надання послуг підтверджується також видатковими накладними № РН-0000497 від 01.03.2016 року, № РН-0000444 від 12.02.2016 року, платіжними дорученнями № 357 від 10.02.2016 року, № 586 від 01.03.2016 року, № 375 від 12.02.2016 року.
Перевезення придбаних контейнерів від пункту навантаження до пункту розвантаження здійснювалось водієм ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_4, на підтвердження чого надані договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 10/02/16 від 29.02.2016 року (а.с. 17 т.3), акт надання послуг № 125 від 01.03.2016 року (а.с. 18 т.3), товарно-транспортна накладна від 01.03.2016 року (а.с. 19 т.3). Подальше перевезення контейнерів до м.Миколаїв підтверджено документально (а.с.28 - 32 т.4).
Придбані контейнери обліковуються на балансі позивача, що підтверджується наявною у справі оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 4-14, т. 3).
Крім того, представник позивача надав докази й подальшого використання придбаних контейнерів у власній господарській діяльності з тою ж метою, зокрема, документальні докази того, що після виконання робіт у м.Миколаїв, придбані у ТОВ “Укрлайф ЛТД” контейнери з метою аналогічного були переміщені на інший об'єкт де позивач виконував роботи (а.с. 34-42 т.4).
Стосовно посилання в рахунку фактури №225 від 08.02.2016 року виставленого підприємству від ТОВ «УКРЛАЙФ» в строчці «замовлення» на Договорі від 10.02.2016 року позивачем пояснено, що закупівля цього товару був разовим та не оформлювався укладанням угоди, в тих випадках, коли договір відсутній, нашим контрагентом, як правило, робиться запис «договір» і проставляється дата складання рахунку-фактури, тобто такий Договорі не укладався, а відповідно відсутній.
Відповідно до вказаного вище рахунку підприємство придбало контейнери в кількості 2 штук, які використовуються в господарській діяльності нашого підприємства, та обліковуються на ТОВ «ВКП «КОТЛОГАЗ», на підтвердження чого надані оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за 01.03.2016-31.12.2016рр. та акт вводу з експлуатацію від 29.04.2016р. В цих контейнерах зберігається витратний матеріал та інструменти, які використовується при виконання замовлень. В зв'язку з тим, що підприємству не завжди виділяють у використання складські приміщення при виконання замовлень (а ТОВ «НІКО-ТРЕД»-це морський порт в м. Миколаєві і там питання отримання складського приміщення у користування практично виключене), було прийнято рішення придбання таких контейнерів для господарських потреб, оскільки ці контейнери зачиняються, то їх можна назвати «мобільними-складами».
На час подання адміністративного позову такі контейнери знаходились в м. Миколаєві, де наше підприємство виконувало роботи на TOB «Н1КО ТЕРА». Перевезення цих контейнер:- з м. Кременчук до м. Миколаєва виконувалось перевізником ФОП ОСОБА_1 на підстав: Договору -заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом №11/03/16 від 11.03.2016р. та акту виконаних робіт до нього №127 від 13.03.2016р. та Договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом №18/05/16 від 18.05.2016р. та ОСОБА_2 виконаних робіт №139 від 20.05.2016р. 16.03.2017р. ці контейнери перевезено з м. Миколаїв до м. Кременчук на підставі Договору-Заявки на перевезення вантажу №0603-04 від 06.03.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС БУТ», про що складено акт надання послуг №ОУ 16/03-01 від 16.03.2017р. На теперішній час контейнери про які йдеться вище знаходяться на місті виконання робіт підприємством на підставі Договору підряду №70317/1 від 07.03.2017року ТОВ «ЄРІДОН БУД» в с. Почуйки. Перевезення цих контейнерів з м. Кременчука до с. Почуйки здійснив перевізник TOB «КРЕМТРАНСАВТО» на підставі Договору заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом №17/04/17 від 07.04.2017року, про що складено акт здачі-прийняття робіт №ОУ-000002 від 11.04.2017року.
Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у складі вартості придбаних у ТОВ "Укрлайф ЛТД" товарів, на відсутність виробничо - складських приміщень, майна, необхідного для виконання такого обсягу операцій, не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами, навпаки, спростовані доказами, що надані позивачем і досліджені вище.
Таким чином, враховуючи наведене , суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "Укрлайф ЛТД" у лютому - березні 2016 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Укрлайф ЛТД" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України. Недоліків первинних документів, на підставі яких було сформовано відповідні показники податкових зобов'язань, які б перешкоджали використанню таких документів для цієї мети судом не виявлено.
Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ТОВ "AZ-Харків" у жовтні 2014 року, грудні 2014 року, квітні 2015 року, липні 2015 року була здійснена поставка ТОВ “ВКП “Котлогаз” електронних приладів.
За поясненням позивача та його представника, такі електронні прилади необхідні для здійснення основного виду господарської діяльності ТОВ “ВКП “Котлогаз”.
У зв'язку з поставкою електротоварів ТОВ "AZ-Харків" складені в адресу позивача податкові накладні № 92 від 24.10.2014 року на загальну суму 3998 грн, в тому числі ПДВ - 666 грн 33 коп., № 39 від 15.12.2014 року на загальну суму 2464 грн, в тому числі ПДВ - 410 грн 67 коп., № 59 від 27.04.2015 року на загальну суму 6050 грн, в тому числі ПДВ - 1008 грн 33 коп., № 7 від 03.07.2015 року на загальну суму 2505 грн, в тому числі ПДВ - 417 грн 50 коп.
Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, мають електронний підпис уповноваженої особи ТОВ "AZ-Харків".
Факт господарських операцій позивача із ТОВ "AZ-Харків" у жовтні 2014 року, грудні 2014 року, квітні 2015 року, липні 2015 року щодо поставки товарів підтверджується також: рахунками - фактурами № 000-000808 від 03.10.2014 року, № 000-001123 від 10.12.2014 року, № 000-000359 від 23.04.2015 року, № 000-000578 від 02.07.2015 року ; видатковими накладними № 000-000755 від 30.10.2014 року, № 000-000920 від 18.12.2014 року, № 000-000259 від 29.04.2015 року, № 000-000428 від 06.07.2015 року , платіжними дорученнями № 3087 від 24.10.2014 року, № 3779 від 15.12.2014 року, № 1321 від 27.04.2015 року, № 2155 від 03.04.2015 року.
Факт отримання позивачем товарів від ТОВ "AZ-Харків" підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), з яких вбачається, що доставку таких товарів здійснено ТОВ "Нова Пошта".
На підставі наведеного , господарські операції позивача з ТОВ "AZ-Харків" у жовтні 2014 року, грудні 2014 року, квітні 2015 року, липні 2015 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "AZ-Харків" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Матеріали, які були придбані у ТОВ "AZ-Харків" використані позивачем при реконструкції існуючої адміністративної будівлі з прибудовою ТОВ "ВКМ "Котлогаз", в підтвердження чого надано ОСОБА_2 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за типовою формою № 03-2 від 30.06.2016 року та зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № 1 від 26.01.2015 року. Такі матеріали обліковувались на балансі ТОВ "ВКМ "Котлогаз" та були списані у будівництво, що підтверджується журналами-ордерами за 01.04.2015-31.12.2016 по рахунку 201, та журналом - ордером по рахунку 205 "Будівельні матеріали" за 4 кв. 2014 року .
Доводи відповідача про те, що у контрагента позивача ТОВ "AZ-Харків" відсутні складські приміщення та транспортні засоби, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності їх наявності, оскільки торгівля може здійснюватися шляхом посередництва, а транспортні засоби можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.
Незнаходження ТОВ "AZ-Харків" за юридичною адресою, про що зазначено в запереченнях відповідача, також не свідчить згідно вимог чинного законодавства про те, що купівля-продаж товарів не мала реального характеру.
Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "AZ-Харків", підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи. За своїм змістом вищевказані документи відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.
Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій ТОВ "ВКП "Котлогаз" з ТОВ "Компанія Інтертрейд", ТОВ "Укрлайф ЛТД", ТОВ "AZ-Харків", встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів (послуг) податку на додану вартість.
Матеріали справи свідчать , що 01 червня 2014 року ТОВ "ВКП "Котлогаз" (замовник) уклало з ТОВ "Будюніті" (підрядник) договір про надання послуг №1/06 , відповідно до умов якого ТОВ "Будюніті" (виконавець) зобов'язується за завданням замовника надати послуги екскаватору, вантажного транспорту для перевезення з території замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.
Згідно з п. 2.1 частини 2 цього договору, послуги надаються виконавцем на підставі прийнятих до виконання заявок, що подаються замовником на адресу виконавця в усному вигляді або факсом не пізніше одного дня до дня замовлення.
В ході виконання договору позивачем складені заявки про надання послуг, адресовані ТОВ "Будюніті", копії яких наявні в матеріалах справи, зокрема послуг з навантаження та вивезення вантажу (сміття, ґрунту) з території складів ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна".
Факт надання послуг ТОВ "Будюніті" підтверджується актами здачі - приймання робіт, актами роботи екскаваторів JCB 3 CX, JCB 160, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями .
Причини, відповідно до яких відповідачем не були прийняті до уваги зазначені первинні документи під час перевірки, пояснені ГУ ДФІ Полтавській області (згідно акту перевірки, відповіді на заперечення на акт, пояснення представника у судовому засіданні) тим, що вказані первинні документи не були підтверджені належним чином іншими.
Зокрема, платником не надано до перевірки типових форм актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних або ж подорожніх листів вантажних автомобілів
Відповідач стверджував, що перевіряючі отримали від посадових осіб ТОВ “ВКП “Котлогаз” відмову надати такі документи на запит.
Надав суду відповідний акт про відмову від надання документів.
Тому, незважаючи на те, що усі первинні документи, відсутність яких податковий орган трактував на користь порушення вищенаведених норм Податкового кодексу України, все ж були надані позивачем у додатках до позову, а також під час розгляду справи - відповідач наполягав на неможливості врахування таких документів, оскільки вони не існували, як на його думку, на момент перевірки.
Однак , суд критично ставиться до такого твердження податкового органу, оскільки не може прийняти до уваги в якості належного доказу згаданий вище акт відмови від надання документів , цей акт не містить не тільки жодного підпису працівника ТОВ “ВКП “Котлогаз”, але в ньому навіть і не зазначено жодних даних працівників підприємства, у яких документи запитували. Цей акт містить тільки підписи працівників ГУ ДФС в Полтавській області.
У свою чергу представник позивача пояснила, що планова перевірка проводилася у приміщеннях ТОВ “ВКП “Котлогаз” та працівників ГУ ДФС в Полтавській області допустили до усієї документації підприємства суцільним методом. Вказане відповідачем не спростоване.
Матеріалами справи підтверджено , що документи, про відсутність яких стверджував відповідач (ТТН, подорожні листи, тощо) були додані ТОВ "ВКП "Котлогаз" вже на стадії подання заперечення на акт перевірки 16.01.2017 року (а.с. 102 - 107, т.3), однак до уваги відповідачем з невідомих причин не прийняті. У будь-якому разі первинні документи платника податків, на відсутність яких відповідач посилався як на підставу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині, були у розпорядженні відповідача на момент прийняття цього рішення та мали бути ним враховані.
Судом також перевірено наявність ділової мети та господарської доцільності взаємовідносин з ТОВ “Будюніті”.
За поясненням позивача, послуги у ТОВ "Будюніті" замовлялися для виконання укладеного між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" договору підряду № К/2014-1, відповідно до якого ТОВ "ВКП "Котлогаз" (підрядник) прийняв зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт відповідно до специфікацій .
В підтвердження виконання договору підряду № К/2014-1, укладеного з ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", позивачем надані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) , банківські виписки .
Тобто. господарські операції позивача з ТОВ "Будюніті" у 2014 році року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому твердження ГУ ДФС в Полтавській області про безпідставність включення відповідних сум до складу валових витрат є необґрунтованими та непідтвердженими, такими, що суперечить нормам податкового законодавства.
Також, згідно матеріалів справи ТОВ "ВКП "Котлогаз" виконував значний обсяг робіт на замовлення ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" на виконання укладеного між ними договору підряду № К/2014-1, відповідно до якого ТОВ "ВКП "Котлогаз" (підрядник) прийняв зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт відповідно до специфікацій .
07 жовтня 2014 року ТОВ "ВКП "Котлогаз" (генпідрядник) уклало з ТОВ РБП "Спектр" (підрядник) договір підряду № 375 , відповідно до умов якого генпідрядник здає, а підрядник переймає на себе проведення капітального ремонту, будівництва будівель, споруд, устаткування по об'єктах, згідно замовлень, що видаються генпідрядником.
Згідно з п. 2 цього договору, підрядник зобов'язується виконати об'єм робіт, що доручався відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації і здати генпідрядникові і замовникові в обумовлені договором терміни закінчені підготовлені до пуску об'єкти або комплекси робіт.
Факт надання послуг ТОВ РБП "Спектр" підтверджується актами здачі - приймання робіт , з яких вбачається виконання контрагентом позивача робіт з установки котельного обладнання, системи резервного аварійного паливопостачання котельні, ремонту фекального колектору у ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна".
Оплата отриманих позивачем послуг від ТОВ РБП "Спектр" підтверджується платіжними дорученнями .
Послуги у ТОВ РБП "Спектр" замовлялися на виконання укладеного між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" договору підряду № К/2014-1, відповідно до якого ТОВ "ВКП "Котлогаз" (підрядник) прийняв зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт відповідно до специфікацій.
В підтвердження виконання договору підряду № К/2014-1, укладеного з ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", позивачем надані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) , банківські виписки .
Доводи відповідача про непідтвердженість реальності операцій з позивачем через відсутність у контрагента позивача ТОВ РБП "Спектр" трудових ресурсів (чисельність працюючих станом на 31.12.2014 року - 4 особи) є безпідставними , оскільки до таких видів діяльності, як проведення капітального ремонту, будівництва будівель, споруд, устаткування по об'єктах працівники можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод, тощо, в будь-якому разі відповідачем не зазначено, яка ж, на його думку, кількість працівників необхідна була для виконання замовлених робіт.
Також, суд не приймає до уваги доводи податкового органу з посиланням на те, що акти виконаних робіт підписані між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ТОВ РБП "Спектр" не відповідають встановленій формі КБ-2в, що затверджена наказом Мінрегіонбуду № 554 від 04.12.2009 року “Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві”, оскільки даний наказ втратив чинність згідно наказу Мінрегіонбуду від 20 січня 2014 року № 16, тобто на момент складення відповідних актів між контрагентами, втратив юридичну силу.
З огляду на викладене, господарські операції позивача з ТОВ РБП "Спектр" у 2014 році року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.
Під час розгляду справи, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні вищевказаних договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту перевірки не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.
В даному випадку документи, надані позивачем в підтвердження виконання угод з вказаними контрагентами не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Надані документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак повинні сприймаються як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та формування валових витрат , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку , що господарські операції позивача з вищенаведеними контрагентами мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням робіт і товарів до податкового кредиту.
Колегія суддів вважає, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області № НОМЕР_1 від 30 січня 2017 року та № НОМЕР_2 від 25 квітня 2017 року не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною , підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2017р. по справі № 816/673/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017 р.