26 вересня 2017 р.Справа № 818/576/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 818/576/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт"
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово - виробниче підприємство "Стандарт", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 20.04.2017 № 535.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Сумській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 20.04.2017 року № 535 - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21, п. 42.2 ст. 42, п. 78.5, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та обставин викладених у апеляційній скарзі.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Сумській області про відкладення розгляду справи та призначення її до розгляду в режимі відеоконференції в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду за участю представника відповідача.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Сумській області прийнято наказ № від 20.04.2017 року № 535 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-виробниче підприємство «Стандарт» код ЄДРПОУ 38867768» з посиланням на пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків (а.с.14 - 15). Копію наказу ГУ ДФС у Сумській області від 20.04.2017 року № 535 було вручено директору ТОВ «ПВП «Стандарт» ОСОБА_1 під розписку 20.04.2017 р.
Не погодившись з прийнятим відповідачем наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган прийняв правомірне рішення про призначення перевірки позивача на підставі п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до пп. 19 4.1 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують функцію адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема з підстав виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня. наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Згідно з пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Матеріали справи свідчать, що прийняттю оскаржуваного наказу передувало направлення на адресу позивача письмових запитів про надання документальних підтверджень та пояснень:
1) за період січень - березень 2016 р. ДПІ у м.Сумах направлено запити від 14.03.2016 № 11861/10/18-19-14.02, від 31.03.2016 № 15174/10/18-19-14.02, від 31.03.2016 №15185/10/18-19-14.02, від 05.05.2016 № 20574/10/18-19-14.02, від 05.05.2016 № 20596/10/18-19-14.02 (а.с. 118 - 129);
2) за період квітень - серпень 2016 р. ГУ ДФС у Сумській області направлено запит від 26.10.2016 року №11018/10/18-28-14-0517 (а.с. 140 - 142);
3) за період лютий, вересень - жовтень 2016 р. ГУ ДФС у Сумській області направлено запит від 30.11.2016року №11632/10/18-28-14-0720 (а.с. 143 - 146);
4) за період червень, серпень, листопад - грудень 2016 р. ГУ ДФС у Сумській області направлено запит від 20.02.2017 року № 833/10/18-28-14-07-17 (а.с. 147 - 150);
5) за період січень 2017 р. ГУ ДФС у Сумській області направлено запит від 20.03.2017 року № 1350/10/18-28-14-07-17 (а.с. 151 - 153).
Судом встановлено, що направлення перелічених запитів було обумовлено результатами аналізу податкової інформації щодо позивача та його безпосередніх контрагентів (а.с. 82 - 115, 193 - 198).
Відповідно до п. 42.2 ст.42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
З матеріалів справи судом встановлено, що вказані запити були надіслані за адресою місцезнаходження позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відтак вважаються належним чином врученими ТОВ "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт".
Також дослідивши зазначені вище запити на відповідність вимогам ст. 73 Податкового кодексу України, судом встановлено, що спірні запити містять в собі опис запитуваної інформації та перелік документів. Посилання на норми законодавства, підстави для надіслання запиту, а саме виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту з ПДВ по зазначеним в запитах контрагентам. Отже, перелічені вище запити контролюючого органу є обґрунтованими та відповідають усім вищевказаним приписам законодавства. Крім того, Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2016 року по справі № 818/659/16 запити від 14.03.2016 № 11861/10/18-19-14.02, від 31.03.2016 № 15174/10/18-19-14.02, від 31.03.2016 № 15185/10/18-19-14.02, від 05.05.2016 № 20574/10/18-19-14.02, від 05.05.2016 № 20596/10/18-19-14.02 також були визнані обгрунтованими та такими, які відповідають законодавству.
Під час судового розглядку справи встановлено, що на запити від 14.03.2016 № 11861/10/18-19-14.02, від 31.03.2016 № 15174/10/18-19-14.02, від 31.03.2016 № 15185/10/18-19-14.02, від 05.05.2016 № 20574/10/18-19-14.02, від 05.05.2016 № 20596/10/18-19-14.02 позивачем не було надано відповіді, на запит від 26.10.2016 року № 11018/10/18-28-14-0517 позивач надав пояснення без будь-яких копій підтверджуючих документів (а.с. 12), конверти із запитами від 30.11.2016року № 11632/10/18-28-14-0720, від 20.02.2017 року № 833/10/18-28-14-07-17, від 20.03.2017 року № 1350/10/18-28-14-07-17 були повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого наказу, оскільки позивач не надав до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень в тому обсязі, який запитував відповідач - ГУ ДФС у Сумській області.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає безпідставними, оскільки запит податкового органу відповідав основним вимогам, визначених пунктом 73.3 статті 73 ПК України, а відтак відсутні підстави для скасування оскарженого наказу.
Щодо посилання позивача на наказ № 500 від 14.04.2017р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (а.с. 189 - 190), судом встановлено, що даним наказом було призначено перевірку ТОВ «ПВП Стандарт», вихід на перевірку за даним наказом відбувся 18.04.2017 року за податковою адресою позивача. Проте, враховуючи відсутність посадових осіб на місці, перевірка по цьому наказу розпочата не була, працівниками ГУ ДФС у Сумській області було складено акт № 180/18-28-14-07/38867768 відсутності посадових осіб підприємства (а.с. 211). Також судом встановлено, що на момент прийняття спірного наказу № 535 від 20.04.2017, дія наказу № 500 була вже вичерпана акт перевірки платника за даним наказом не складався та будь-яких наслідків індивідуально-правової дії до позивача застосовано не було, що виключає порушення прав позивача та не впливає на законність прийняття спірного наказу № 535.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" - залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 818/576/17 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017 р.