26 вересня 2017 р. Справа № 534/715/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.07.2017р. по справі № 534/715/17
за позовом ОСОБА_1
до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду першої інстанції з позовом в якому, з урахуванням уточнень просила:
- визнати дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення № 116 від 26.04.2017 неправомірними та скасувати рішення;
- зобов'язати відповідача, у відповідності до положень ст.37 Закону України «Про державну службу» з 06.11.2006р. здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 82% та з урахуванням вимог постанови КМУ № 34 від 06.02.2008р. «Про внесення змін до деяких постанов КМУ», включивши до складу заробітної плати, що була обрахована для призначення пенсії, розміри індексації грошових доходів, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань всього на загальну суму 6 577 грн. 26 коп. та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсійних виплат за період з 06.11.2016р. по день проведення остаточних розрахунків з урахуванням фактично виплачених сум пенсій за цей же період.
- зобов'язати відповідача з 06.11.2006р. перерахувати та привести у відповідність частину пенсії ОСОБА_1 у вигляді її індексації, з урахуванням правильно обрахованого розміру пенсії, пенсії, без перевизначення базового місяця для індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до п. 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 та ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» і виплатити недоплачені суми.
Постановою Комсомольського міського суду від 25.07.2017р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не включення з листопада 2006 розмірів матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань , індексації грошових доходів , яка була обчислена для призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 37 ЗУ «Про державну службу» (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин).
Зобов'язано Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у відповідності до положень ст.37 Закону України «Про державну службу», що діяла на день призначення пенсії, здійснити з листопада 2006 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної ОСОБА_1 в розмірі 82 % з урахуванням вимог постанови КМУ № 34 від 06.02.2008р. «Про внесення зміни до деяких постанов КМУ», включивши до складу заробітної плати, що була обрахована для призначення пенсії, розміри матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсійних виплат за період з листопада по день проведення остаточних розрахунків з урахуванням фактично виплачених сум пенсій за цей період.
Зобов'язано Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з листопада 2006р. перерахувати та привести у відповідність частину пенсії ОСОБА_1 у вигляді її індексації, з урахуванням правильно обрахованого розміру пенсії без перевизначення базового місяця для індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення ,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакціях, що діяли до 31.12.2015р.) і виплатити недоплачені суми.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 640,0 грн.
Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування ст.99 КАС України, не повне з'ясування обставин по справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.Позивач подала заперечення на апеляційну скаргу в яких просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши докази по справі, заперечення проти неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, з 06.11.2016р. отримує пенсію відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про державну службу» .
Позивач отримала за своїм останнім місцем роботи в виконкомі Горішньоплавінської міської ради довідку від 12.01.2017р. № 1 про складові заробітної плати, в якій зазначені отримувані нею суми доходу , зокрема індексація, домога на оздоровлення та вирішення соціально -побутових питань за період з 01.11.2004р. по 31.10.2006р. які є більші, ніж ті які вказані в довідці на підставі якої позивачу їй була призначена пенсія та в подальшому перерахована в 2008р.
19.04.2017р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою в якій просила здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 12.01.2017р. № 1 з урахуванням отриманих нею в 2004-2006р. сум матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації.
Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ в Полтавській області № 116 від 26.04.2017р. позивачу відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015р., посилаючись на те, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації не є складовими заробітної плати державних службовців , а тому перерахунок пенсії не передбачено.
Позивач вважаючи таку відмову протиправною звернулась до суду першої інстанції.
Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що отримувані державним службовцем суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям призначається у відсотковому розмірі від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у відсотковому розмірі заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода,обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст.2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні ви плати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до положень ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч.7 ст.33 Закону України «Про державну службу», державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи,доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Приписами ч.2 ст.35 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державним службовцям надається щорічна відпустка, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. Зазначена матеріальна допомога має систематичний характер, оскільки виплачується щорічно і являється об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду.
За змістом ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення,індексація грошових доходів населення-встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення,що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Разом з тим, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 06 листопада 2013 року, від 03 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).
В силу ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексація, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників входить до системи оплати праці державного службовця включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Згідно з п. 1-1 Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у газі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком; для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчисленняіндексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 5 постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 29.01.2014р. № 36 визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін підіймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Із змісту вказаної норми вбачається, що для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяцем здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватись у місяці зростання доходу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріальна допомога та індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця.
Наявна в матеріалах справи довідка Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 12.01.2017 № 1 року про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією, підтверджує, що на всі виплати (тобто, в тому числі і на "інші виплати") нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне пенсійне страхування.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення відповідача про відмову у перерахунку позивачу пенсії на підставі вищевказаної довідки є незаконним та необґрунтованим, а отже підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості відмови у перерахунку позивачу пенсії, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 в 2004-2006р. були нараховані, виплачені суми матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, з яких утримані страховані внески, що підтверджується відповідною довідкою від 12.01.2017р. При призначені пенсії позивачу зазначені суми враховані не були.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи спір судом вирішено не всі позовні вимоги, зокрема вимоги про про скасування рішення № 116 від 26.04.2017р.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення № 116 від 26.04.2017р. яким відмовлено пенсійним органом у проведенні перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з тим, що суми нарахованих та виплачених йому сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, на які було нараховано та сплачено страхові внески не є складовими заробітної плати, є неправомірним та підлягає скасуванню.
Позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії не підлягають задоволенню, оскільки такі дії позивач пов'язує з прийняттям пенсійним органом оскаржуваного рішення, яке створює для сторін права та обов'язки,та яке за наслідками судового розгляду скасовано.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на не врахування судом першої інстанції вимог ст.99 КАС України, що призвело до невірного вирішення справи.
Колегія суддів погоджується в цій частині з апеляційною скаргою.
Щодо позовних вимог за період з 06.11.2006р. по 03.11.2016р. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки пенсія є періодичною виплатою, яка виплачується щомісяця, то про порушення свого права, про бездіяльність відповідачів щодо не вчинення оскаржуваних дій, необхідних для перерахунку пенсії, позивач мала дізнатись починаючи з 2006 року, не отримуючи пенсію у перерахованому розмірі.
Частиною 1 ст. 100 КАС встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином процесуальним наслідком пропуску строку звернення до суду позивачем є залишення позову без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду 04.05.2017р. з вимогами про захист її прав з 06.11.2006р.
В обґрунтування причин пропуску строку зазначає, що про своє порушене право дізналась в травні 2017р. після отримання відповіді відповідача.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В адміністративному позові не зазначені обставини, які були для позивача непереборними та поважними, крім того позивач щомісячно отримувала пенсію та мала можливість дізнатися про наявність порушеного права. Доказів неможливості раніше дізнатися про порушене право, а також наявності будь-яких перешкод в реалізації свого права позивачем суду не надано.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених відповідно ст.155 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги за період з 06.11.2006р. по 03.11.2016р. підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду в цій частині скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно було встановлено обставини справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про залишення позовних вимог за період з 06.11.2006р. по 03.11.2016р. без розгляду, та частковому задоволенню позовних вимог починаючи 04.11.2016р.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.07.2017р. по справі № 534/715/17 скасувати .
Адміністративний позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 з 01 листопада 2006р. по 03 листопада 2016р. залишити без розгляду.
Прийняти нову постанову,якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Полтавськіій області № 116 від 26.04.2017р.
Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Полтавськіій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 82% з урахуванням вимог постанови КМУ № 34 від 06.02.2008р. «Про внесення змін до деяких постанов КМУ», згідно довідки від 12.01.2017р. № 1 включивши до складу заробітної плати, що була обрахована для призначення пенсії, розміри індексації грошових доходів, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсійних виплат з 04.11.2016р. з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Полтавськіій області провести піндексацію пенсії ОСОБА_1, з урахуванням перерахованого розміру пенсії, без перевизначення базового місяця для індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до п. 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Мінісьрів України від 17.07.2003 № 1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і виплатити недоплачені суми.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 640,0 грн.(шістот сорок гривень)
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Присяжнюк О.В. Бартош Н.С.
Повний текст постанови виготовлений 02.10.2017 р.