02 жовтня 2017 р.Справа № 642/2686/17
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Бершов Г.Є., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 10.08.2017р. по справі № 642/2686/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України , Харківського обласного військового комісаріату
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 10.08.2017р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначену постанову суду Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Згідно з абзацом 1, 3 ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції 10.08.2017 року.
Апеляційна скарга на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 10.08.2017 року подана Міністерством оборони України (згідно зі штампом на апеляційні скарзі) 04.09.2017 року, тобто після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 186 КАС України.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, якого числа Міністерством оборони України отримано копію постанови від 10.08.2017 року та відповідачем також не надано жодного доказу на підтвердження того, що копія рішення отримана ним саме 21.08.2017 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до приписів п. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як встановлено частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянт подав заяву, в якій просить відстрочити сплату судового збору. При цьому, апелянт жодних документів, що обґрунтовують доводи клопотання, не надає.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника. Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".
Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Інших доказів щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору або інших поважних причин, які б позбавляли можливості сплатити судовий збір заявником апеляційної скарги надано не було.
Виходячи з наведеного, заявлене клопотання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600,00 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового розміру становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становила 1280,00 грн. (640,00 грн.* 2 позовні вимоги немайнового характеру).
Таким чином, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду складає 1408,00 грн.
Отже, апеляційна скарга, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України має бути залишена без руху.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у розмірі 1408,00 грн.та відповідних доказів щодо дати отримання копії оскаржуваної постанови (копії поштового конверту) або викладення інших підстав поважності пропущення такого строку та надання відповідних доказів .
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.88, ч.1 ст. 108, ч.8 ст. 183-2, ч.2 ст. 186, ч. 6 ст.187, ст 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 10.08.2017р. по справі № 642/2686/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Міністерству оборони України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Бершов Г.Є.