25 вересня 2017 р.Справа № 585/2465/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.07.2017р. по справі № 585/2465/17
за позовом ОСОБА_1
до Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Роменського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі-відповідач), в якому просила: визнати протиправними дії Роменського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки; зобов'язати Роменське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Сумської області нарахувати та виплачувати їй з 23 червня 2017 року пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки.
Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.07.2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Роменського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки. Зобов'язано Роменське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Сумської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 23 червня 2017 року пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з копії посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 17.08.2015 року ОСОБА_1 вбачається, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для членів сімей військовослужбовців, які загинули, (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.
23 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію за віком.
З довідки № 1586 від 19.06.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Сумській області як отримувач пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Пенсія призначена з 14.08.2015 року. Пенсія виплачена по 30 червня 2017 року у розмірі 2624,00 грн. Виплата пенсії припинена з 01 липня 2017 року.
Листом від 03.07.2017 року № С/1193 Роменське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Сумської області з посиланням на норми ст.5 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ч.3 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повідомило позивача, що в разі переведення особи з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час обчислення пенсії відповідно до Закону № 1058- ІV у році, в якому особа звернулася з приводу призначення пенсії згідно із Законом № 2262-XII, але не менше за показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2012, 2013, 2014 року, з урахуванням якої було призначено пенсію у 2015 році (їй пенсію відповідно до Закону № 2262 призначено з 14.08.2015 року). З 23.06.2017 року розмір пенсії становить 3619,64 грн., де: 2075,62 грн. - основний розмір пенсії (середня заробітна плата по Україні за 2012, 2013, 2014 роки 2960,62 грн. помножена на коефіцієнт по заробітній платі 1,86902 та помножена на коефіцієнт страхового стажу 0,53833 з урахуванням кратності 1,35), 96,66 грн. - доплата за понаднормативний стаж, 148,78 грн. підвищення ст. 29 ч.3, 398,58 грн. підвищення членам сімей померлих військовослужбовців).
Позивач зазначає, що їй було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV вона звернулася вперше. Крім того, після призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, вона продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. За таких обставин, під час призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону N 1058-ІV необхідно застосовувати показник середньої заробітної платні у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки, відповідно до правил статті 40 зазначеного Закону.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за віком за нормами Закону № 1058-IV вперше у 2017 році, то має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, як це передбачено нормами цього Закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Положеннями статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Статтею 7 Закону № 2262-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями ч. 3 статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший передбачений цим же Законом.
Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Проте, у даному випадку позивачу було призначено інший вид пенсії за іншим законом.
Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
За призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся вперше, а тому відповідач безпідставно застосував у спірних правовідносинах правила переведення з одного виду пенсії на інший згідно з положеннями частини третьої статті 45 Закону № 1058- IV та, відповідно, застосував показник середньої заробітної плати за 2012-2014 роки.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 31.03.2015 (справа № 21-612а14), від 09.06.2015 (справа № 21-550а15), від 02.12.2015 (справа № 193/1029/14-а) та від 29.11.2016 (справа № 21-6331а15).
Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Положеннями частини першої статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою 40 цього Закону передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за віком за нормами Закону № 1058-IV вперше у 2017 році, то має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, як це передбачено нормами цього Закону.
Отже, дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2012-2014 роки є протиправними, а тому вимоги позивача про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату пенсії є обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.07.2017р. по справі № 585/2465/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017 р.