27 вересня 2017 р. Справа № 820/1924/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 по справі № 820/1924/17
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу,
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області, яке оформлено наказом № 1766 від 28 квітня 2017 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підстав для прийняття спірного наказу про проведення перевірки не було, оскільки план-графік проведення документальних перевірок не був оприлюднений на офіційному веб-порталі ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу задоволено в повному обсязі.
Скасовано наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 1766 від 28 квітня 2017 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1".
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що спірний наказ був виданий із дотриманням положень ст. 77 Податкового кодексу України. Також зазначив, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" запроваджено оприлюднення плану-графіка проведення документальних перевірок на офіційному веб-порталі ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п. 77.1 ст. 77 Кодексу). Проте, оскільки Закон № 1797-VIII набрав чинності з 1 січня 2017 року, то у контролюючого органу фактично не було можливості сформувати та затвердити план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків до 25 грудня 2016 року. Тому спірна перевірка була проведена у відповідності до Наказ Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року №524 "Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків" на виконання затвердженого 31.03.2017 ДФС України плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІ квартал 2017 року.
Скориставшись правом подання заперечень на апеляційну скаргу, позивач вказав, що вважає вимоги апеляційної скарги та наведені в ній доводи безпідставними, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 27.09.2017 за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до плану-графіку проведення документальних виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2017 року, затвердженого 31.03.2017 ДФС України, відповідачем 28.04.2017 за №1766 було прийнято спірний наказ "Про проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1" із посиланням на положення п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 та ст. 81 Податкового кодексу України, а також ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Не погоджуючись із прийнятим наказом про проведення документальної планової виїзної перевірки, позивач відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу до фактичної перевірки та оскаржив спірний наказ до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час видання спірного наказу Податковим кодексом України було прямо закріплено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок на поточний рік, який має бути оприлюднений до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися перевірки.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків врегульовано Податковим кодексом України, відповідно до ст. 41 якого, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства є Державна фіскальна служба України, його територіальні органи, яким, у тому числі, виступає Головне управління ДФС в Харківській області.
Відповідно до п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України однією із функцій, виконання якої повинні забезпечити контролюючі органи, визначено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, та проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.
Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797).
Пунктом 42 Закону № 1797 у ст. 77 Податкового кодексу України п.77.1 доповнено абзацом другим такого змісту: "План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки".
Таким чином, формування річного плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків буде здійснюватись у поточному році на 2018 рік та оприлюднюватись на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Колегія суддів зауважує, що дана правова норма набрала чинності із 01 січня 2017 року, а тому має бути застосована до планового періоду 2018 року.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин у відповідача не було встановленого законодавством обов'язку опубліковувати на офіційному веб-сайті план-графік перевірок.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що п. 1 зділу ІІ "Перехідні положення" Закону № 1797-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, визначений абз.2 п. 71.1 ст.71 Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу оприлюднювати відповідний план-графік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки на момент затвердження такого плану-графіку законодавством не передбачався, та, відповідно, відповідачем при прийнятті спірного наказу не порушувався.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті наказу № 1766 від 28 квітня 2017 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1", діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
Колегія суддів також зазначає, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків у 2017 році формується відповідно до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524 (зі змінами), зареєстрованим у Мін'юсті 24 червня 2015 року за № 751/27196 (далі - Порядок). Затверджений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків відповідно до наказу ДФС від 28 серпня 2014 року № 88 (зі змінами) належить до переліку відомостей, що містить службову інформацію та має обмежений доступ. Зазначений наказ ДФС розміщено на офіційному веб-порталі ДФС в розділі "Публічна інформація".
Як вбачається з матеріалів справи предметом даного позову є скасування наказу про призначення документальної планової виїзної перевірки, позивач не оскаржує дії відповідача та ДФС України щодо включення його до плану-графіка перевірок на ІІ квартал 2017 року та затвердження цього плану-графіка, а також не просить визнати такі дії протиправними.
Відтак, спірний наказ приймався на підставі плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІ квартал 2017 року, затвердженого головою ДФС України, який є чинним, при цьому відомостей щодо його оскарження позивачем матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, колегія судддів дійшла висновку про наявність у відповідача права на проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування спірного наказу та задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто оскаржувана постанова суду не відповідає критеріям законності та обгрунтованості судового рішення, встановленого ст. 159 КАС України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 по справі № 820/1924/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.
Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.
Повний текст постанови виготовлений 02.10.2017.