26 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1185/17
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- ОСОБА_1,
за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» до Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» до Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив суд: зобов'язати відповідача внести відомості до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ «Іллічівськзовніштранс», що ведеться Чорноморською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, по платіжним дорученням № 494 від 21.07.2014 року, № 495 від 21.07.2014 року, № 496 від 21.07.2014 року, № 497 від 23.07.2014 року; скасувати рішення від 12.05.2016 року № 5633-15-03-17-00 про опис майна ПАТ «Іллічівськзовніштранс» у податкову заставу.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року заявлений позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Іллічівськзовніштранс» до обслуговуючого банку, а саме АТ «Єврогазбанк» (поточний рахунок №2600930114450), були подані платіжні доручення на сплату податків до бюджетів різних рівнів на загальну суму 2330000 грн., а саме № 494 від 21.07.2014 року податок на землю (аванс 06 - 12 місяць 2014 року) на суму 930000 грн., № 495 від 21.07.2014 року податок на додану вартість (аванс за 2014 рік) на суму 200000 грн., № 496 від 21.07.2014 року податок на прибуток (аванс за 2014 рік) на суму 100000 грн., № 497 від 23.07.2014 року єдиний соціальний внесок на суму 1100000 грн.
Платіжні доручення, прийняті банком, що підтверджується відповідними відмітками.
Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 року № 424 «Про віднесення ПАТ «Європейський газовий банк» до категорії «неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Єврогазбанк».
12 травня 2016 року Іллічівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення про опис майна позивача у податкову заставу (рішення № 5633-15-03-17-00).
Позивач 10.02.2017 року звернувся до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (правонаступник Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) щодо необхідності зарахування вищевказаних платіжних доручень шляхом внесення відповідних відомостей до зворотного боку картки особового рахунку підприємства та звільнити майно позивача з податкової застави, оскільки на думку позивача, ним було сплачено у повному обсязі податкові зобов'язання. Окрім того, позивач вказує на те, що в проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 815/4711/16 за позовом Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Публічного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» про стягнення заборгованості у розмірі 1407517,95 грн. та постановою від 24.11.2016 року у задоволені позову було відмовлено. Зокрема, в цій справі суд дійшов висновку, що оскільки неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій позивача, то до нього не може бути пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, в тому числі, які виникли на підставі платіжних доручень на сплату податків до бюджетів різних рівнів на загальну суму 2330000 грн.
Відповідач відмовив ПАТ «Іллічівськзовніштранс» у внесенні відомостей до зворотного боку картки особового рахунку підприємства на загальну суму 2330000 грн. та скасуванні рішення від 12.05.2016 року № 5633-15-03-17-00 про опис майна ПАТ «Іллічівськзовніштранс» у податкову заставу, посилаючись на відсутність в рішенні суду по справі № 815/4711/16, будь-яких зобов'язань відповідача щодо вчинення вказаних дій та скасування рішення.
Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на викладене.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Правовий аналіз наведених нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що законодавець не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму основного зобов'язання або податкового боргу, а лише звільняє від відповідальності за порушення строків зарахування такого зобов'язання або боргу до бюджетів або державних цільових фондів, зокрема фінансової, як то - нарахування пені.
Отже, не зважаючи на звільнення від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів, приписи п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України при їх логічному тлумаченні покладають на платника податків обов'язок погасити суму основного зобов'язання шляхом її зарахування на відповідні рахунки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Разом із тим, положення п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України визначають податковим обов'язком обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Зі змісту наведених понять вбачається, що законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання.
У той же час, Податковий кодекс України не наводить визначення поняття «сплата», утім відповідно до п. 5.3 ст. 5 Податкового кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Так, згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.
Положеннями п. 22.4 ст. 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Системний аналіз викладеного, свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.
Отже, факт направлення платником податків платіжних доручень з належними та допустимими реквізитами дозволяє дійти висновку про виконання обов'язку покладеного на нього законодавцем та закріпленого статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції першої, що оскільки неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податків, то до нього не може бути пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
На момент виникнення спірних правовідносин, механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, був визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994.
Згідно з пунктом 3 розділу І цього Порядку, інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
Приписами пункту 4 розділу І вищевказаного Порядку передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.
Зі змісту пункту 1 розділу ІІ Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів.
Пунктом 1 розділу IV Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 04.12.2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2013 року за № 2193/24725; за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19.09.2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2013 року за № 1667/24199. Органи Міндоходів України щоденно одержують від уповноваженого банку відповідно до укладених договорів зведену інформацію про рух коштів на банківських балансових рахунках 2603.
Згідно з пункту 5 розділу IV Порядку - дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
Згідно пункту 3 розділу V Порядку погашення податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідними документами і в цьому пункті немає посилання на додаткове отримання будь-яких відомостей від органів Державної казначейської служби України.
Відповідно до п. 11 р. II Порядку форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.
Згідно п. 13 розділу II Порядку занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться саме структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.
Таким чином, з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не повинна вважатися податковим боргом сума платіжних доручень спрямованих на сплату відповідних платежів шляхом проведення зменшення нарахувань у зворотному боці картки особового рахунку позивача, у розрізі відповідних сум.
На момент вирішення справи організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 року (набрав чинності 10.06.2016 року).
Вказаним Порядком визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями (п.1 р.ІІІ).
Після розміщення на відповідному сервері для завантаження інформації органів Казначейства відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B та відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім'я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @E інформаційною системою органів ДФС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями: рознесені платежі; нерознесені платежі; виключені з обробки платежі (п.2 розд.ІІІ).
Визначення первинних показників документів органів ДФС, відображених в підсистемі, що забезпечує облік платежів, які підлягають перенесенню до ІКП, щодо сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є: відомості органів Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E; подана платниками звітність, в тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу / заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов'язань / сум єдиного внеску); декларація з ПДВ із заявленою сумою від'ємного значення у рахунок погашення боргу, сумою до відшкодування з державного бюджету на поточний рахунок платника податків; скарга (заява) платника податків або ухвала суду про порушення провадження у справі, інформацію про які внесено після настання граничного строку сплати грошових зобов'язань / сум єдиного внеску, визначених органом ДФС; рішення органу ДФС, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або змінюється сума грошового зобов'язання та пені / сума єдиного внеску; рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження); договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, прийнятих на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення); рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України; рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 97 глави 9 розділу II Податкового кодексу України; рішення про прощення (списання) податкового боргу, прийняте згідно з відповідним законом; рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте за наявності підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску; рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС про скасування пені (п.1 розд.VI).
Визначення первинних показників в інформаційній системі органів ДФС, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, на підставі яких здійснюється зв'язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (п.1 розд.VII).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач надав до АТ «Єврогазбанк» платіжні доручення: № 494 від 21.07.2014 року податок на землю (аванс 06 - 12 місяць 2014 року) на суму 930000 грн.; № 495 від 21.07.2014 року податок на додану вартість (аванс за 2014 рік) на суму 200000 грн.; № 496 від 21.07.2014 року податок на прибуток (аванс за 2014 рік) на суму 100000 грн.; № 497 від 23.07.2014 року єдиний соціальний внесок на суму 1100 000 грн. та останні було прийнято банком.
Проте, АТ «Єврогазбанк» згідно вказаних платіжних доручень позивача кошти не перерахував до державного бюджету.
Не зарахування платежів позивача за наведеними платіжними дорученнями на погашення податкових зобов'язань стало підставою для звернення відповідача до суду з позовами про стягнення з позивача податкової заборгованості.
Проте, постановами Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі № 815/6227/14 та від 24 листопада 2016 року у справі № 815/4711/16, що набрали законної сили, у задоволенні позовів Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеської області до ПАТ «Іллічівськзовніштранс» про стягнення заборгованості відмовлено.
При цьому, вирішуючи вказані справи, судами були дослідженні платіжні доручення позивача № 494 від 21.07.2014 року, № 495 від 21.07.2014 року, № 496 від 21.07.2014 року, № 497 від 23.07.2014 року та встановлено відсутність з боку ПАТ «Іллічівськзовніштранс» порушень щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом.
З огляду на викладене, суди у вказаних справах дійшли висновку, про відсутність у позивача податкової заборгованості внаслідок її погашення згідно наведених платіжних доручень та як насідок про відсутність підстав для стягнення з позивача заявлених відповідачем сум податкового боргу.
Колегія суддів враховує, що рішення суду, яке набрало законної сили - має преюдиціальне значення, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини), а відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Тобто, зазначені судові рішення є обов'язковими для суду, в силу зазначених положень ч. 1 ст. 72 та ст. 255 КАС України.
Таким чином, враховуючи, що рішеннями суду, що набрали законної сили, встановлено своєчасність сплати позивачем податкових зобов'язань на суму 2330000 грн. згідно платіжних доручень № 494 від 21.07.2014 року, № 495 від 21.07.2014 року, № 496 від 21.07.2014 року, № 497 від 23.07.2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для облікування податкових зобов'язань ПАТ «Іллічівськзовніштранс» на вказану суму в якості податкового боргу та прийняття оскаржуваного рішення про опис майна позивача у податкову заставу внаслідок наявності цього податкового боргу.
З урахуванням зазначеного, оскільки постановами Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі № 815/6227/14 та від 24 листопада 2016 року у справі № 815/4711/16, що набрали законної сили, встановлено, що позивач виконав всі необхідні дії щодо своєчасної сплати податків згідно платіжних доручень № 494 від 21.07.2014 року, № 495 від 21.07.2014 року, № 496 від 21.07.2014 року, № 497 від 23.07.2014 року, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову, скасування оскаржуваного рішення про опис майна позивача у податкову заставу та зобов'язання відповідача внести відомості до зворотного боку картки особового рахунку позивача щодо наведених платіжних доручень.
Доводи апелянта про відсутність підстав для внесення відомостей до зворотного боку картки особового рахунку позивача щодо платіжних доручень № 494 від 21.07.2014 року, № 495 від 21.07.2014 року, № 496 від 21.07.2014 року, № 497 від 23.07.2014 року з огляду на відсутність проведення оплати за цими дорученнями, спростовуються наведеними висновками суду та суперечать постановам Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі № 815/6227/14 та від 24 листопада 2016 року у справі № 815/4711/16, що набрали законної сили.
Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду, скільки, як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача з даним позовом є відмова відповідача, що датована 17.02.2017 року, у внесенні відомостей до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ «Іллічівськзовніштранс» по платіжним дорученням № 494 від 21.07.2014 року, № 495 від 21.07.2014 року, № 496 від 21.07.2014 року, № 497 від 23.07.2014 року та звільнення майна позивача з податкової заставки згідно рішення від 12.05.2016 року № 5633-15-03-17-00. Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом 27.02.2017 року позивачем не пропущено строк звернення до суду. Крім того, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що не зарахування (відображення) відповідних платіжних доручень в обліковій картці (особовому рахунку) платника податку є триваючим порушенням його прав. Тобто, в даному випадку предметом позовних вимог є існування податкової заборгованості через неврахування відповідних платіжних доручень податковим органом, право на відображення яких продовжує існувати до моменту їх відображення (внесення) згідно із законом. Отже, право на судовий захист в порядку адміністративного судочинства щодо заявленого позову не вичерпується певною датою, а носить триваючий характер.
Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» до Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець