25 вересня 2017 р.Справа № 539/989/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.07.2017р. по справі № 539/989/17
за позовом ОСОБА_1
до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив скасувати рішення відповідача № 76 від 02.03.2017 року про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію по інвалідності в розмірі фактичної заробітної плати в розмірі 1 617,06 крб. за період роботи за 1 повний місяць з 01.10.2988 року по 16.10.1988 року по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі довідки № 15/05-3 від 15.05.2012 року, виданої ВАТ «Плодообоч» м. Києва, починаючи з 27.01.2017 року з врахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.07.2017 року по справі № 539/989/17 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази та матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та учасником ЛНА на ЧАЕС І- категорії, та інвалідом II групи. Пенсію отримує через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Працюючи машиністом холодильного устаткування 5 розряду підприємства «Плодовоч», правонаступником якого є ВАТ «Плодоовоч» Мінського району м. Києва 10.08.1988 року був відряджений на проведення робіт на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 18.08.1988 року по 16.10.1988 року. Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС знову повернувся до попереднього місця роботи.
Отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності, що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримував пенсію через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
23.11.2011 року прийнято постанову КМУ № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На даний час позивачу стало відомо, що грошове забезпечення було йому нараховане та виплачене без врахування документів, які на той час були під грифом таємно та для службового користування і діяли на той час та є чинними тепер:
- Постанова від 10.06.1986 року № 207-7 Ради міністрів УРСР та Української республіканської ради професіональних спілок;
- Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» п. 1 ст. 54 ЗУ № 796-ХП;
- Постанова від 07.05.1986 року № 524-156 ЦК КПРС Президії верховної ради СРСР Ради міністрів СРСР всесоюзна центральна рада професіональних спілок;
- Розпорядження № 1031 рс від 23.05.1986 року РМ СРСР Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
- Розпорядження № 964 рс від 17.05.1986 року РМ СРСР Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати;
- Постанова № 665-195 від 05.06.1986 року РМ СРСР всесоюзна центральна рада професіональних спілок;
- Постанова № 168-5 від 08.05.1986 року РМ УРСР Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств організацій зони ЧАЕС;
- Лист Держкомпраці УРСР від 23.09.1986 року № 136-с;
- Лист № 03-3/1652-018-213 від 13.04.2001 року Міністерства праці та соціальної політики України від 29.10.1992 року № 09-3751;
- Постанова № 1210 від 23.11.2011 року КМ України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.
Заробітна плата за час перебування на роботах по ліквідації наслідив аварії на ЧАЕС була перерахована з врахуванням нормативних документів, які діяли на час його перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та ВАТ «Плодоовоч» м. Києва була видана довідка № 15/05-3 від 15.05.2012 року з перерахованою заробітною платою для подачі її до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області для нарахування пенсії у відповідності до постанови КМУ № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отримавши дану довідку з перерахованою заробітною платою, позивач звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з приводу перерахунку та виплати пенсії згідно довідки № 15/05-3 від 15.05.2012 року ВАТ «Плодоовоч».
Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 76 від 02.03.2017 року відмовлено в перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до довідки підприємства.
Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області із зазначеним адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково та отримує пенсію по інвалідності через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
ОСОБА_1 працював на підприємстві «Плодовоч» правонаступником якого є ВАТ «Плодоовоч», звідки був відряджений на проведення робіт на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно архівної довідки № 54081 від 13.10.2010 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі в/ч 32207 з 10.08.1988 року по 22.10.1988 року та йому було нараховане грошове забезпечення (а.с. 14)
Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 повернувся до попереднього місця роботи, де після повернення йому і було нараховано та виплачено заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач, отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності, що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Зі змісту довідки, виданої ВАТ «Плодоовоч» № 15/05-3 від 15.05.2012 року вбачається, що підприємством перераховано заробітну плату ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.10.1988 року по 16.10.1988 року в сумі 1 617,06 крб (а.с. 15-17).
27.01.2017 року позивач звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою з приводу перерахунку та виплати йому пенсії згідно довідки № 15/05-3 від 15.05.2012 року, однак рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 76 від 02.03.2017 року ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки, виданої ВАТ «Плодоовоч» відмовлено (а.с. 29, 30 - зворотній бік).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII. (далі - Закон № 796).
Як передбачено ч. 1 ст. 54 Закону № 796, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до п. 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
У відповідності до п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. ст. 54 і 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 18.08.1988 року по 16.10.1988 року, що підтверджується довідкою Міністерства Оборони України № 3055/5 від 22.10.1988 року (а.с. 13).
Згідно ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища», листом Держкомпраці УРСР від 13.06.1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року № 1497-378, розпоряджень від 03.09.1986 року № 1767-рс і від 11.12.1986 року № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168-5, від 10.06.1986 року № 207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10.09.1986 року № 530-рс, від 16.12.1986 року № 694-рс, від 06.01.1988 року № 12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 09.05.1986 року, № 58с від 11.06.1986 року, № 132с від 16.09.1986 року, № 179с від 25.12.1986 року, № 8с від 22.01.1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05.10.1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого п.п. 1 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Отже, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області визначена кратність із врахуванням розсекреченої постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7.
На підставі постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7), оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (далі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
У відповідності до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7).
Виходячи з п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986 року, п. п. 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 року, п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10.06.1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.
Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.10.1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.
Зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати (грошового забезпечення) проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР 10.06.1986 року № 207-7 та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210.
Слід зазначити, що відповідач не надав письмові докази, які б свідчили про незаконність цієї довідки.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до акту позапланової перевірки документів № 460 від 15.02.2017 року ЦОУ ПФУ в м. Києві, дані, зазначені в довідці № 15/05-3 від 15.05.2012 року, яка видана ВАТ «Плодоовоч» на ім'я ОСОБА_1, відповідають даним у первинних документах, які зберігаються в архіві підприємства.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано виніс додаткову постанову.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.07.2017 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції і вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.07.2017р. по справі № 539/989/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017 р.