27 вересня 2017 р.Справа № 636/4314/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 16.05.2017 по справі № 636/4314/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо обчислення, призначення соціальних виплат одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просив суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати дії протиправними та скасувати п. 30 протоколу № 86 від 07.10.2016 комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України; визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення Міністерством оборони України у місячний строк після надходження документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року; визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів на доопрацювання; зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014; зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 30 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.05.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 16.05.2017 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції не було враховано той факт, що позивачем не було надано копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Також відповідач вважає, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які проходили строкову військову службу у прикордонних військ колишнього СРСР, має здійснюватися Державною прикордонною службою України.
Скориставшись правом подання заперечень на апеляційну скргу, позивач вказав, що відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що його дії або рішення грунтуються на нормах права, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 27.09.2017 за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах колишнього Радянського Союзу з 01 жовтня 1979 року по 18 лютого 1982 року у військовій частині № НОМЕР_1 та приймав участь у бойових діях в демократичній республіці Афганістан з 26 жовтня 1979 року по 18 лютого 1982 року (а.с. 6-11).
Згідно довідки МСЕК серії 10 ААБ № 187700 від 30.04.2014 та довідки МСЕК серії 12 ААА № 106747 (видано повторно) позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.
У зв'язку з цим 10.12.2015 позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги, внаслідок встановлення йому ІІІ групи інвалідності, в розгляді якої останній відмовив (а.с. 17).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 по справі № 820/2565/16, яка набрала законної сили, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 було визнано протиправною та зобов'язано подати висновок та документи до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства Оборони України щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою № 975 Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Наказу Міністерства Оборони України № 530 від 14.08.2014 року (а.с. 13-15).
Виконуючи постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 по справі № 820/2565/16 Харківський обласний військовий комісаріат прийняв від позивача документи та 12.09.2016 року направив їх разом зі своїм висновком до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства Оборони України щодо вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги старшому солдату у запасі ОСОБА_1 (а.с. 18)
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 86 від 10 жовтня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, в тому числі ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що на день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, а тому виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України та через відсутність документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (а.с. 20).
Не погодившись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач отримав інвалідність внаслідок захворювання, отриманого ним під час виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975. Приймаючи до уваги, що Міністерством оборони України не прийнято відповідне рішення та з огляду на обсяг компетенції останнього, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги, тому суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу вищевказаної одноразової грошової допомоги.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Міністерства оборони України, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 № 5040-VI (далі - Закон № 5040-VI), Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Постанова № 975) та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530), зареєстрований у Міністерстві юстиції 20.10.2014 року за №1294/26071.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом № 2011-XII.
Згідно статті 1 вищевказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що він поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до ст. 23 Законом України № 2011-ХІІ, фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Таким чином, оскільки інвалідність позивача настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.
Окрім того, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги від Міністерства оборони України також встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/2565/16, а відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У вказаному судовому рішенні Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що обов'язок по призначенню та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання, покладений саме на Міністерство оборони України, оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України (а.с. 13-15).
Вказані преюдиційні обставини та правові висновки, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили та не скасовано в установленому порядку, в адміністративній справі № 820/2565/16, вважаються колегією суддів встановленими та такими, щодо яких надана правова оцінка.
Таким чином колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині того, що вирішення питання про призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності входить до компетенції Державної прикордонної служби України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що обов'язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 3 групи інвалідності, у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.
Спірним у вказаній справі є правомірність прийнятого рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або внаслідок інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.10.2016 (п. 30 протоколу № 86 від 07.10.2016) щодо повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання у зв'язку з відсутністю документа, який свідчить про обставини поранення.
Відповідно до п. 21.7.Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення № 402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення,контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 (0169-01 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення,контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Згідно з п. 21.8. Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року № 2 (0177-94), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
З аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження може бути будь-який документ, який містить таку інформацію.
Висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи № 922-2013 від 24.09.2013 не встановлено в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії), і цей висновок є належним документом, що і свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання, що також підтверджується протоколом № 2399 від 07.10.2013 (а.с. 11).
Таким чином, позивачем надано всі необхідні документи, що визначені Наказом № 530, для отримання одноразової грошової допомоги, а тому колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що позивачем не надано документ про обставини поранення, що мало наслідком повернення документів на доопрацювання.
Крім того, процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, врегульована наказом Міноборони № 530.
Відповідно до п. 4.6 Наказу № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами. У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом; заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного звязку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, імя, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не повязане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не повязане з виконанням обов'язків військової служби.
Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п.4.8 Наказу №530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні. Рішення про призначення чи відмову у призначені одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п. 4.10 Наказу № 530).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що прийняття рішення про виплату (призначення) чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є компетенцією комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, що діє у складі Міністерства оборони України.
При цьому всі необхідні документи, передбачені п. 4.7 Наказу № 530, мають бути подані до уповноваженого органу, який здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги ( в контексті розгляду цієї справи - до ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги не має, такий орган повинен надати допомогу в їх отриманні.
Разом з тим, відповідно до приписів законодавства, що діло на момент прийняття спірного рішення, повноважень на повернення документів на доопрацювання у комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, що діє у складі Міністерства оборони України відсутні.
Відповідачу у встановленому порядку було надіслано обумовлену вище заяву та документи позивача. Однак, відповідач у встановленому порядку зазначені документи не розглянув та не прийняв відповідного рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу або відмови в такому призначенні.
Натомість, відповідач повернув документи позивачу на доопрацювання, про що зазначено у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2016 за № 2688 (а.с. 19).
Колегія суддів встановила, що повернувши позивачу документи для доопрацювання, відповідачем порушено право позивача на належний розгляд поданої ним заяви і документів та прийняття у встановленому порядку відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги або відмови в такому призначенні.
Отже, повертаючи позивачу документи на доопрацювання, відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень.
За таких обставин, з врахуванням наведених вище положень чинного законодавства України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, та зобов'язання розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до статті 16 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 16.05.2017 по справі № 636/4314/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.
Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.
Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017.