27 вересня 2017 р.Справа № 643/7042/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 24.07.2017р. по справі № 643/7042/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2017 р. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі - відповідач), в якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови йому у перерахунку та виплаті пенсії протиправною та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії та виплатити її, відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" від 15.07.2015 р. за № 614-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 р. у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, з дати виникнення права на нього без обмеження строком, на підставі наданих витягів з наказів (де можна побачити зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення), а саме з розрахунку:
- надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) встановлена у розмірі 50% - з 01.03.2009 р., у розмірі 70% - з 01.06.2010 р. по теперішній час;
- премія (у відсотках від посадового окладу) встановлено з 01.06.2010 р. у розмірі 20%, з 01.04.2011 р. - 40%, з 01.10.2011 р. - 70%, з 01.04.2012 р. - 70%, з 01.04.2014 року - 90%; з 01.09.2014 р. - 120%, з 01.02.2015 року - 170%, з 01.03.2016 р. - 170%, та з 01.06.2016 р. і по теперішній час - 400%.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII. Посилання управління ПФУ на те, що у Пенсійного фонду немає підстав для перерахунку пенсій військовослужбовців, оскільки не було відповідних постанов Кабінету Міністрів України та повідомлень відповідних силових міністерств та відомств про підстави проведення перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців, органам Пенсійного фонду України не надходило, як на обставину, що унеможливлює проведення перерахунку пенсії, є протиправною і порушенням зазначеної норми закону. Позивач посилається на те що має право на перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), яка при звільненні була відсутня, а стала 70%, та премії ( у відсотках від посадового окладу) при звільненні була 33,3%, а стала 400%.
Московський районний суд м. Харкова постановою від 24.07.2017 р. у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є, на його переконання, підставою для скасування судового рішення.
Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 27.09.2017 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 09.08.2004 р. звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України з посади заступника коменданта прикордонної комендатури "Дворічна" по роботі з особовим складом 4 прикордонного загону та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
25.03.2017 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі відповідних наказів Адміністрації державної прикордонної служби України ( а.с. 16-19).
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 04.04.2017 р. за № 628/к-14 відмовило ОСОБА_1 у проведенні такого перерахунку, посилаючись на те, що рішень Кабінету Міністрів України стосовно змін грошового забезпечення військовослужбовців та повідомлень відповідних силових міністерств та відомств про підстави проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, до органів Пенсійного фонду України не надходило ( а.с.20-22).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, підстав для визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними не було.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Як убачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
За приписами частини 3 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" затверджено порядок призначення (перерахунку) пенсій та визначено складові грошового забезпечення для призначення та перерахунку пенсій (далі - Постанова №1294).
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 3 Постанови №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів, схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу, схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з абзацом другим підпункту 1 пункту 5 Постанови №1294 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, - у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами.
Отже, Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів, своє право визначати розміри посадових окладів.
На виконання Постанови №1294 Адміністрація Держприкордонслужби України наказами від 04.02.2009 р. №75, від 25.05.2010 р. №392, від 24.01.2011 р. №43, від 26.09.2011 р. №710, від 23.01.2012 р. №44, від 05.04.2012 р. №229, від 18.01.2013 р. №11-од, від 14.04.2014 р. №34, від 09.09.2014 р. №130, від 12.02.2015 р. №19, від 12.03.2016 р. №178-ос, від 06.06.2016 р. №493-ос, від 13.02.2017 р. №136-ос встановила розміри премій та надбавок за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби ( а.с. 32-44).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що премії та надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, які встановлені вищевказаними наказами мають тимчасовий характер, їх виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах затверджених обсягів асигнувань, передбачених у кошторисі Адміністрації Державної прикордонної служби України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2009 - 2016 роках відповідно, а тому встановлення таких премій та надбавок не є підставою для перерахунку пенсій згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 24.04.2012 р. по справі №21-84а12, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правовідносини, які розглядав Верховний Суд України, не є тотожними правовідносинам, що склалися по цій справі.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, відповідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 24.07.2017р. по справі № 643/7042/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Русанова В.Б. Бартош Н.С.
Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2017 р.