28 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1426/16
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.
за участю секретаря : Осавуляк О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національній поліції України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції в Миколаївської області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -
В липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із вказаним адміністративним позовом, в якому просив щодо визнання протиправним та скасування наказу №137 о/с від 22 червня 2016 року щодо звільнення його з поліції, поновлення на посаді, та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача не було підстав, визначених ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", для призначення його атестації, оскільки пропрацював на посаді близько трьох місяців, призначений до поліції в порядку переатестації з органів внутрішніх справ, не було ніяких об'єктивних причин для сумніву у відповідності його займаної посаді. Позивач зазначав, що під час проходження служби в Національній поліції України він добросовісно виконував свої службові обов'язки та вимоги законодавства, не допускав порушень правил та порядку несення служби, до адміністративної, кримінальної чи дисциплінарної відповідальності не притягувався, безпосереднім керівником характеризується виключно з позитивної сторони, у зв'язку з чим висновки атестаційної комісії про його службову невідповідність є безпідставними.
За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 20 жовтня 2016 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №137 о/с від 22.06.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано висновок Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції в миколаївській області, викладений у протоколі ОП № 15.00004339.0022880 від 03.03.2016 р.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора-криміналіста Новоодеського відділення поліції Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23.06.2016 року по 20.10.2016 року у сумі 16201,29 гривень (шістнадцять тисяч двісті одна грн. двадцять дев'ять коп.), без врахування середньої заробітної плати за одним місяць, що підлягає негайному виконанню.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 5521,11 гривень (п'ять тисяч п'ятсот двадцять одна грн. одинадцять коп.).
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління Національній поліції України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що керівник органу поліції, отримавши висновок атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, відповідно до п.28 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465, зобов'язаний був його виконувати шляхом видання відповідного наказу, а не оцінювати його в сукупності з іншими відомостями про особу чи надавати оцінку законності прийнятого комісією рішення.
Апелянт вважає, що рішення атестаційної комісії, оформлене протоколом, є належним доказом правомірності дій керівника ГУНП в Миколаївській області по виданню наказу про звільнення ОСОБА_2 через службову невідповідність. Рішення атестаційної комісії для керівника органу поліції має не рекомендаційний характер, а імперативний, у зв'язку з чим він повинен виконувати таке рішення, а не оцінювати його в сукупності з іншими відомостями про особу перед винесенням наказу про звільнення.
Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 в листопаді 2015 року призначений на посаду в порядку переатестування спеціального звання та на посаду тимчасового штатного розкладу, а тому існувала необхідність перевірки можливості призначення його на вищу посаду або ж, у випадку не підтвердження його повної службової відповідності займаній посаді, вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Зазначає апелянт і про те, що ОСОБА_2 самостійно виявив бажання підтвердити його відповідність займаній посаді, встановити можливість кар'єрного росту, зареєструвавшись в єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 26.07.01 по 06.11.15 на посадах: курсанта Чернівецького училища професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Чернівецької області; міліціонера оперативного взводу ПМШР "Беркут" УМВС України в Миколаївській області; інспектора ДПС відділення організації діяльності місцевої міліції ДАІ УМВС України в Миколаївській області; інспектора ДПС 2-го взводу ДПС Коблевського відділення ДАІ (для обслуговування доріг державного значення) при ВДАЇ УМВС України в Миколаївській області; старшого інспектора ДПС 2-го взводу ДПС Коблевського відділення ДАІ (для обслуговування доріг державного значення) при ВДАЇ УМВС України в Миколаївській області; командира 1-го взводу Коблевської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) при УДАЇ УМВС України в Миколаївській області; інспектора групи організації дорожнього руху відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Новоодеського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України в Миколаївській області; старшого інспектору ВДАІ Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області; старшого інспектора відділення ДАІ Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області; начальника сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування м. Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області; начальника відділення ДАІ з обслуговування Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області; оперуповноваженого сектору КМСД Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області.
07.11.15 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №1 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліції" ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора-криміналіста Новоодеського відділення поліції Вознесенського відділу поліції, з присвоєнням спеціального звання старший лейтенант поліції.
28.01.16 голова Національної поліції України дала доручення "Про організацію атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області", відповідно до якого вимагалось від Головного управління Національної поліції України у Миколаївській області вжити заходів щодо створення організаційних заходів по проведенню атестування поліцейських.
01.02.16 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №52 вирішено провести атестування поліцейських; створити атестаційні комісії №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 та №8; керівників структурних підрозділів, відділів зобов'язано скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; подати на осіб, які підлягають атестації відповідні документи та ін.
10.02.16 начальником Вознесенського відділу поліції подано атестаційний лист на позивача, відповідно до якого ОСОБА_1 добре характеризується по службі та відповідає займаній посаді.
22.02.16 під час проходження атестації ОСОБА_1 було здано тести на знання законодавчої бази на 32 балів із 60 можливих та тест на загальні здібності та навички на 25 бали з 60 можливих.
03.03.16 Атестаційною комісією №7 проведено співбесіду з ОСОБА_1, про що складено протокол ОП№15.00004339.0022880. Відповідно до зазначеного протоколу, Атестаційна комісія вивчала: декларацію про доходи, послужний список, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел. На підставі зазначених документів, а також проведеної співбесіди, комісія прийшла до висновку: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
14.03.16 Апеляційною атестаційною комісією Південного регіону №3 розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 та прийнято рішення про її відхилення.
22.06.16 начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ №137 о/с "По особовому складу", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого інспектора-криміналіста Новоодеського відділення Вознесенського відділу поліції звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.5 Закону України "Про Національну поліцію" - через службову невідповідність. Підстава - протокол ОП№15.00004339.0022880 від 03.03.16.
Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, звернувся до суду за захистом своїх прав.
На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги ГУНП в Миколаївській області
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо поновлення старшого інспектора-криміналіста Новоодеського відділення Вознесенського відділу поліції виходячи з наступного.
З 07.11.2015р. набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ, який, згідно з його преамбулою, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно пункту 9 розділу ХІ вказаного Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.
Позивач скористався таким правом та 07.11.2015р. був призначений на посаду заступника начальника Новобузького відділу поліції ГУНП в Миколаївській області з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції. Таким чином, ГУНП в Миколаївській області визнало позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом України "Про Національну поліцію".
Статтями 58, 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", шляхом видання наказу про призначення за його згодою, він вважається, відповідно до ст.58 цього Закону, призначеним безстроково. З аналізу пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" вбачається, що вказана норма не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.
Законом України "Про Національну поліцію", серед іншого, визначені мета та підстави атестування поліцейських. Зокрема, статтею 57 цього Закону встановлено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. (ч.1 ст.57) Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. (ч.2 ст.57 Закону)
Наведені у частині 2 статті 57 Закону підстави для проведення атестації є вичерпними.
Дослідивши наказ ГУНП в Миколаївській області №52 від 01.02.2016р. апеляційний суд встановив, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". Наказ містить посилання лише на мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". На цю мету проведення атестування посилався і відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції, обґрунтовуючи правомірність проведення атестації позивача на підставі зазначеного наказу.
Апеляційний суд таке обґрунтування вважає безпідставним, оскільки мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для його проведення.
Кожна з трьох підстав для проведення атестування, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", повинна бути пов'язана з певними передумовами в залежності від самої підстави проведення цього атестування, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав для звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби.
Відповідно, такі підстави повинні бути визначені відносно конкретного поліцейського.
В матеріалах справи відсутні відомості про наявність хоча б однієї з підстав для проведення атестування ОСОБА_1 Позивач не претендував на призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, що встановлено пунктом 1 частини 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Щодо наявності підстав, встановлених пунктами 2 та 3 частини 2 цієї статті (для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність), то відповідач не зазначив жодних обставин та не надав жодних належних і допустимих доказів щодо їх наявності для атестування ОСОБА_1, тобто наявності відповідних передумов для призначення атестації з цих підстав (неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби).
Враховуючи, що визначені у ч.2 ст.57 Закону підстави для проведення атестування поліцейських носять індивідуальний характер, то положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку з положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування повинно бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
ГУНП в Миколаївській області посилається на помилковість висновку суду першої інстанції про призначення ОСОБА_1 на посаду безстроково та зазначає, що позивач призначений в поліцію 07.11.2015р. на посаду тимчасового штату, який введений наказом Національної поліції №6 від 06.11.2015р. для Луганської, Миколаївської, Волинської областей, з метою забезпечення функціонування створених органів поліції та виконання ними правоохоронних функцій.
Апеляційний суд не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки статтею 58 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
Апеляційний суд вважає, що у даному випадку ГУНП в Миколаївській області підміняє поняття тимчасовий штат і прийняття на службу тимчасово, так як наявність тимчасового штату органу не виключає прийняття на службу безстроково, як і наявність затвердженого постійного штату органу не виключає прийняття на службу тимчасово. Оскільки, 07.11.2015 р. позивача прийнято на службу в поліцію безстроково, наявність тимчасового штату жодним чином не може впливати на проходження його служби та створювати додаткові підстави для її дострокового припинення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 добровільно виявив бажання пройти атестування, зареєструвавшись в єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі, і відповідач не міг йому відмовити у реалізації такого права.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта про добровільне виявлення позивачем бажання проходити атестацію, оскільки суд встановив, що пунктом 3 Наказу Національної поліції України №102 від 23.11.2015р. "Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України" керівникам структурних підрозділів НПУ наказано проінформувати особовий склад про те, що особи, які не зареєстровані у ЄЦВТМ, не будуть допущені до участі в атестуванні та не зможуть продовжити службу в поліції.
Вказаним пунктом Наказу спростовуються доводи апелянта про добровільність реєстрації позивача та про безпосередньо його ініціативу щодо проходження атестування.
Порядок організації, підготовки, проведення атестування встановлено Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом МВС України від 17.11.2015р. №1465, якою визначено, що атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями.
Згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Згідно пункту 15 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно пунктів 20-23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи атестаційний лист та протокол атестаційної комісії апеляційний суд встановив, що в порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав не взято до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає позивач.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті рішення про невідповідність позивача займаній посаді атестаційна комісія виходила з того, що позивач продемонстрував низький рівень теоретичних знань.
Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки визначені пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 критерії атестаційна комісія повинна враховувати в їх сукупності та взаємозв'язку.
Обставини, на які посилається апелянт, можуть бути підставою для відмови у призначенні на вищу посаду, однак вони самі по собі не можуть бути підставою для звільнення поліцейського зі служби за службовою невідповідністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що прийняття наказу про звільнення зі служби поліції за наявності негативного висновку атестаційної комісії є обов'язком ГУНП в Миколаївській області відповідно до пункту 28 розділу IV Інструкції №1465.
Однак, апеляційний суд зазначає, що зважаючи на п.3 ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони обґрунтовано, суд, при перевірці законності наказу про звільнення зобов'язаний надавати правову оцінку відповідному рішенню (висновку) атестаційної комісії, так як наказ про звільнення є формою виконання такого рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях по справах "Путтер проти Болгарії", "Сігма радіо телевіжн проти Кіпру", право особи на доступ до суду, яке випливає з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує особі те, що національний суд при здійсненні контролю за адміністративним рішенням, незалежно від того, чи є воно дискреційним, у будь-якому разі повинен дослідити певне питання факту, якщо воно є центральним у відповідному правовому спорі.
ГУНП в Миколаївській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявності підстав для атестування позивача, прийнятого на службу в поліцію безстроково, прийняття рішення без повного та всебічного вивчення документів особової справи позивача, аналізу повноти виконання позивачем функціональних обов'язків, показників службової діяльності тощо.
На підставі наведеного у сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача через службову невідповідність є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач підлягає поновленню на раніше займаній посаді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи апеляційної скарги ГУНП в Миколаївській області висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національній поліції України в Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції в Миколаївської області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: С.Д. Домусчі