27 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/2098/17
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,
при секретарі - Ханділян Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора поліції ОСОБА_1, третя особа Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і визнання дій неправомірними, -
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними дії інспектора патрульної поліції Киндрицького Р.І. щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення, скасувати постанову АР№172798 від 06.02.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП та зобов'язати інспектора поліції принести вибачення за неправомірне складання постанови про адміністративне правопорушення. Вказаною постановою про адміністративне правопорушення на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 425 грн. за порушення п.8.7.3. Правил дорожнього руху - здійснив проїзд перехрестя на забороняючий сигнал світлофору. В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 06.04.2017 року о 15 годині 30 хв. проїзд перехрестя вулиць Ак.Корольова і пр.-т Ак.Глушка здійснив на жовтий сигнал світлофору щоб не робити екстрене різке гальмування та не зупиняти автомобіль на пішохідному переході; дії інспектора поліції з складання постанови про адміністративне правопорушення є неправомірними (в тому числі коли інспектор взяв до своїх рук документи позивача на автомобіль), тому як інспектор поліції належним чином не володіє положеннями Правил дорожнього руху і не в змозі проаналізувати дорожню обстановку. ОСОБА_2 в позові посилався на некоректну поведінку інспектора поліції.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Суд першої інстанції встановив, що 11.05.2016 відповідачем було винесено постанову серії ПС3 № 033179 про адміністративне правопорушення щодо позивача, який, керував транспортним засобом TOYOTA Corolla д.н.з НОМЕР_1 та при перестроюванні з лівої смуги на праву не ввімкнув покажчик відповідного напрямку, внаслідок чого на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. згідно частини 2 статті 122 КУпАП.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Суд першої інстанції встановив, що 06.02.2017 р. у м. Одеса по проси. Ак. Глушка інспектором патрульної поліції 1-ої роти 1-го батальйону УПП у м. Одесі ДПП Киндрицьким Романом Ігоровичем було винесено постанову серії АР № 172798. якою до гр. ОСОБА_2 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинене ним адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, проїзд на заборонений сигнал світлофора.
Так, згідно постанови серії АР № 172798 від 06.02.2017 р.. пояснень інспекторів ОСОБА_1. ОСОБА_6, фото та відеозаписів з місця події (файл 20170206201903000093), пояснень позивача, викладених в позовній заяві, - 06.02.2017 р. приблизно о 15 год. 25 хв. у м. Одесі під час патрулювання поліцейськими було помічено та зафіксовано засобами відео зйомки (файл 20170206201903000093 час зйомки 15:20 - 15:21), як громадянин ОСОБА_2, керуючи автомобілем Кіа Сееd н/з НОМЕР_2 (індивідуальний номерний знак НОМЕР_3) рухався по площі Незалежності (на якій організовано круговий рух) та з'їжджаючи на вул. Ак. Глушка здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора (жовтий), чим порушив п. 8.7.3 (г) Правила дорожнього руху.
Після цього позивач був зупинений працівниками поліції для з'ясування причин такого діяння та вирішення питання стосовно притягнення чи не притягнення його до відповідальності.
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_2 інспектором патрульної поліції Киндрицьким ЇМ. було винесено постанову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 здійснив проїзд врегульованого перехрестя вулиць на забороняючий - жовтий сигнал світлофора, що є порушенням п.8.7.3 Правил ПДР.
Колегія суддів погоджуючись з висновком про порушення позивачем пункту 8.7.3 Правил ПДР, зазначає про наявність підстав щодо звільнення позивача від адміністративної відповідальності.
Так, згідно абзацу 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно положень пункту 4 частини 1 статті 213 КУпАП такими повноваженнями наділені органи (посадові особи), уповноважені вирішувати справу, до переліку яких віднесено, зокрема, і суди.
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 січня 2017 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 64564365.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що в ході апеляційного розгляду було встановлено, що позивач погодився у скоєному правопорушенні.
Також позивач зазначав, що має великий водійський стаж керування автомобілем, водночас до адміністративної відповідальності не притягався.
До того ж апеляційний суд враховує посилання апелянта на пункт 8.10 Правил дорожнього руху, відповідно до якого у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
При цьому, з фотографії, зробленій позивачем (а.с. 16) вбачається відсутність дорожньої розмітки (стоп-лінії).
Таким чином, враховуючи відсутність значних наслідків правопорушення, неспіврозмірність скоєного правопорушення та адміністративної відповідальності, колегія суддів відповідно до положень статті 22 КУпАП дійшла висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, а тому, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п. 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2017 року у справі № 662/800/16-а - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції 1-ої роти 1-го батальйону УПП у м. Одесі ДПП ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення АР№172798 від 06.02.2017 року.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 02 жовтня 2017 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: Д.В. Запорожан
Суддя: В.Л. Романішин