27 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/8813/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Нікітіна С.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання перерахувати пенсію,-
15 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 26.04.2016 року, з урахуванням сум проведених виплат таких складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зазначених в Довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 21.04.2017 року №02-87/13, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, здійснивши доплату з урахуванням виплачених сум з 26.04.2016 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачу з листопаду 2014 року призначено пенсію по інвалідності в розмірі 80% грошового забезпечення в порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-ХІІ). При обчислення пенсії позивачеві було враховано грошове забезпечення на підставі довідки від 11.12.2014 року №01/333/15, в яку не було включено такі додаткові види грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, які дають право на підвищення пенсії, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення. 26.04.2017 року позивачем було подано до відповідача заяву про перерахунок пенсії та додаткові документи, які надають право на перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, а саме документи які підтверджують отримання ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням у складі грошового забезпечення такі види грошового забезпечення, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення. Однак 04.05.2017 року відповідач відмовив у перерахунку.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позов повністю.
Судом першої інстанції справа була розглянута в порядку скороченого провадження, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогами перерахувати призначену йому раніше пенсію, виходячи з п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України 30.01.2007 року №3-1, враховуючи додаткові документи, які надають право на перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, а саме документи, які підтверджують отримання ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, у складі грошового забезпечення наступні види, які не були враховані на момент призначення пенсії: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення.
04.05.2017 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, одноразова допомога при звільнені не відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Так, відповідно до частини третьої статті 43 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у редакції на час призначення пенсії позивачу, далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною третьою цієї ж статті Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до Постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом України №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329, далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону України №2011-ХІІ.
Отже, судом першої інстанції правильно зазначено, що зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Аналізуючи вищезгадані норми, Верховний Суд України у Постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) вказав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, - висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений в його Постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
За результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що відмова відповідача щодо перерахунку пенсії позивача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є помилковим.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Водночас, слід враховувати, що до даних правовідносин застосовуються строки для звернення до адміністративного суду, передбачені 2 ст. 99 КАС України (Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та у разі їх пропуску - наслідки ч. 1 ст. 100 КАС України (Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала).
Як вже зазначалося вище, позивачу призначено пенсію 11 листопада 2014 року, проте звернувся до суду лише 15 травня 2017 року.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 26 квітня 2016 року по 14 листопада 2016 року підлягають залишенню без розгляду.
Суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.
Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 183-2, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 26 квітня 2016 року по 14 листопада 2016 року - залишити без розгляду.
В іншій частині прийняти нову постанову суду, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 15 листопада 2016 року з урахуванням сум проведених виплат, зазначених у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 21 квітня 2017 року №02-87/13, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та здійснити доплату з урахуванням виплачених сум з 15 листопада 2016 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає згідно ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов