26 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 502/1664/16-а
Категорія: 11 Головуючий в 1 інстанції: Балан М.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- Шеметенко Л.П.
при секретарі - Алексєєвій Н.М.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Кілійського районного військового комісаріату Одеської області на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області Шевченко Миколи Костянтиновича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області Шевченко М.К. про скасування постанови № 33 від 06 липня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень і, стягнення судових витрат.
Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 18 травня 2017 року адміністративний позов задоволений частково. Скасовано постанову № 33 від 06 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП і, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а провадження по справі закрито. У задоволенні позову в частині решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Кілійський районний військовий комісаріат Одеської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Кілійського районного військового комісаріату Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Згідно з п. 15 «Положення про військово транспортний обовязок», затвердженого Постановою КМУ № 1921 від 28 грудня 2000 року з наступними зміна та доповненнями, керівники підприємств, установ та організацій подають військовим комісаріатам щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за встановленою формою.
Станом на 20 червня 2016 року Мирнівський сільський голова Кос І.П. такий звіт до Кілійського РВК не подав. 30 червня 2016 року відповідальний виконавець мобілізаційного відділення Кілійського РВК старший солдат ОСОБА_2 та заступник військового комісара Кілійського РВК начальник мобілізаційного відділення майор ОСОБА_3 прибули до будівлі Мирнівської сільської ради для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
В кабінеті сільського голови у присутності ОСОБА_3 та працівника військово-облікового столу сільської ради ОСОБА_4 ОСОБА_1 було роз'яснено суть вчиненого ним адміністративного правопорушення та ОСОБА_2 склав відносно нього протокол № 33 від 30 червня 2016 року за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП. У протоколі також було зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 06 липня 2016 року, о 10.00 годині, в приміщенні Кілійського РВК за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Богдана Хмельницького, 70. Отримавши копію протоколу та ознайомившись з його змістом ОСОБА_1 від письмових пояснень, від підписання протоколу та від засвідчення факту, що він отримав копію протоколу у присутності вищевказаних осіб відмовився. Працівник військово-облікового столу сільської ради ОСОБА_4 також відмовилась від підписання протоколу про адміністративне правопорушення № 33 від 30 червня 2016 року мотивувавши це тим, що вона працює у сільській раді та перебуває у трудових відносинах з ОСОБА_1 .
Після складання протоколу представники Кілійського РВК відбули на проведення перевірки СВК «Дружба», яке розташовано у с. Мирне, Кілійського району, Одеської області.
Оскільки ОСОБА_1 06 липня 2016 року до приміщення Кілійського РВК не прибув, адміністративну справу було розглянуто за його відсутності. За наслідками розгляду адміністративної справи ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області Шевченко М.К. було винесено постанову № 33 згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч. 1 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 510 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду посадовою особою справи про адміністративні правопорушення відповідачем було порушено право позивача на захист, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП є підставою для скасування постанови і направлення справи на новий розгляд, оскільки позивач був позбавлений можливості належним чином ознайомитися з висунутими проти нього обвинуваченнями та доказами, а також адекватно їх оцінити і розробити серйозну стратегію свого захисту.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В апеляційної скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Кілійського районного суду Одеської області від 18 травня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.
Частина 1 ст. статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 268 Кодексу про адміністративні правопорушення України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24 червня 1988 року з наступними змінами і доповненнями "Про практику розгляду судами скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення" суд, розглядаючи такі справи, повинний перевірити:чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки провини, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність і його провина в його здійсненні; чи не сплинув строк для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), що виносив постанову про тяжкість скоєного правопорушення і наявність обтяжуючих обставин; чи накладене стягнення з урахуванням пом'якшуючих обставин, майнового положення особи.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП, що позбавило позивача можливості користуватися правами, передбаченими ст. 268, 271 КУпАП, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Вищевказані обставини підтвердила в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_4 . З слів свідка вбачається, що вона працює начальником військово-облікового столу Мирнівської сільської ради, Кілійського району, Одеської області. Влітку 2016 року до приміщення сільської ради приходили працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому жодних протоколів про адміністративне правопорушення відносно сільського голови ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 у її присутності не складалось та на ознайомлення і підписання їй не надавалось.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав приймати до уваги твердження представників відповідача про те, що ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_3 отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення № 33 від 30 червня 2016 року, однак від підпису відмовився і, таким чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи відносно нього, оскільки окрім пояснень відповідального виконавця мобілізаційного відділення Кілійського РВК старшого солдата ОСОБА_2 та ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області майор Демченко С.В., які на думку колегії суддів є особами зацікавленими у наслідках розгляду справи, будь-яких інших доказів підтверджуючих факт здійснення позивачем правопорушення суду першої та апеляційної інстанції не надано.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач був позбавлений можливості належним чином ознайомитися з висунутими проти нього обвинуваченнями та доказами, а також адекватно їх оцінити і розробити серйозну стратегію свого захисту.
Окрім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про закриття провадження у справі, оскільки на день розгляду справи судом закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 1 ст. 38 КУпАП.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206, 254 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а постанову Кілійського районного суду Одеської області від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області Шевченко Миколи Костянтиновича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 жовтня 2017 року.
Суддя доповідач: Потапчук В.О.
Суддя: Шеметенко Л.П.
Суддя: Семенюк Г.В.