28 вересня 2017 р.м. ОдесаСправа № 488/3778/16-а
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Лазарева Г.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Бойка А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову Управління патрульної поліції у м. Миколаєві про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії АР №040883 від 13.09.2016 року, справу закрити за відсутністю складу правопорушення.
Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, а саме через не усунення недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на продовження розгляду.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, проте до суду не з'явились, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України встановив, що вказаний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу, а саме до позовної заяви не додано документ про оплату судового збору за її подання, у зв'язку із чим для усунення цих недоліків постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху із встановленням п'ятиденного строку з дня отримання вказаної ухвали.
Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 повернуто позивачу через не усунення недоліків позову у встановлений термін.
Колегія суддів не може погодиться з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Згідно із ч. 3 ст. 108 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Аналіз наведених норм показав, що метою залишення позову без руху є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
Отже, обставини, які свідчать про недодержання вимог, передбачених процесуальним законодавством для звернення до суду, мають бути такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Так, предметом спору у цій справі є протиправність рішення відповідача про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Слід зазначити, що пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
За правилами ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.
Отже, відповідно до положень ст. 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КУпАП, суб'єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.
У ч. 4 ст. 288 КУпАП видом платежу, від якого звільняються особи, що оскаржують постанову про накладення адміністративного стягнення, встановлено державне мито.
На час виникнення спірних правовідносин, за звернення до суду у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління сплачують інший вид платежу - судовий збір, правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, як зазначено вище, встановлені Законом від 08.07.2011 року №3674-VI.
Відповідно до положень ст.ст. 3, 4, 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI серед осіб, які мають сплачувати судовий збір або мають пільги щодо його сплати, та об'єктів справляння судового збору немає таких, які б мали його сплачувати за подання заяви на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та які б постанову про адміністративне правопорушення відносили до об'єктів справляння судового збору.
У взаємозв'язку зі ст. 288 КУпАП цей Закон не встановлює підстав, умов, вимог, пільг щодо сплати судового збору чи державного мита органом (посадовою особою), який наклав адміністративне стягнення і який з огляду на своє процесуальне становище відповідача не підпадає і не може підпадати під категорію суб'єктів, що можуть оскаржити своє ж рішення про накладення адміністративного стягнення.
Ретроспективний аналіз встановленого статтею 288 КпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження та підстави звільнення від сплати державного мита встановлені і діють в редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Положення зазначеної статті у цій редакції з урахуванням окремих змін та доповнень, що в основному не зачіпають положень щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, є чинними й діють з 16 листопада 2008 року.
За Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 року №3674-VI) державне мито справлялось із: 1) позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили.
Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
З 11.11.2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI, який із цієї дати не припинив дію законодавчих актів, які передбачали пільгу щодо сплати судового збору за подання заяви про розгляд в порядку адміністративного судочинства окремих видів рішень органів державної влади, як-от правила ч. 4 ст. 288 КУпАП.
Отже, за системного та нормативного підходу до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, ст.ст. 2-4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору, а тому на цій підставі не повинен сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2017 року у справі №298/1232/15-а, а отже в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковою та має бути врахована судами при застосуванні відповідного нормативно-правового акту у правовідносинах.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про невідповідність адміністративного позову вимогам ст. 106 КАС України через не надання документа про оплату судового збору є неправильним, а відповідно - не може бути підставою для повернення позову особі, яка його подала, на підставі ч. 3 ст. 108 КАС України.
Враховуючи викладене, оскільки наведені обставини показали, що висновки в оскаржуваному судовому рішенні ґрунтуються на не повному з'ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення питання, а підстави для повернення позову позивачу є такими, що не можуть бути перешкодою для відкриття провадження у справі та її розгляду, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2017 року - скасувати.
Справу направити до Корабельного районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
А.В. Бойко