26 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 523/4197/17
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Аліна С.С.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- Шеметенко Л.П.
при секретарі - Алексєєвій Н.М.
за участю апелянта ОСОБА_2,
представника апелянта ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 06 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м.Одесі, Головного управління казначейства в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У березні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м.Одесі, Головного управління казначейства в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАА №072380 від 16 березня 2017 року, про закриття провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, оскільки позивач, здійснюючи продаж кавових напоїв з автомобіля марки ЗАЗ110557 номерний знак НОМЕР_1, який був розташований на тротуарі біля будинку №8 по вул.Єврейській в м.Одеса, та не створював перешкод для руху пішоходів.
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 06 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАА № 072380, 16 березня 2017 року приблизно о 15 год. 40 хв. у м. Одесі, на вулиці Єврейська, позивач здійснив зупинку та стоянку автомобілю марки ЗАЗ 110557 д/з НОМЕР_1 на тротуарі, шляхом повного виїзду на тротуар, чим порушив п. 15.10В ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. /а.с.9/
Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу на тротуарі, шляхом повного виїзду на тротуар, чим порушив п.15.10В ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративне правопорушення та Правилам дорожнього руху.
В апеляційної скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 06 червня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити.
Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі - Правила). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 5 статті 14 Закону № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 8.1 Правил вказано, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п. 15.10 Правил, стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка; на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; ближче 50 м від залізничних переїздів; поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, віднесено до компетенції Національної поліції, тому постанова виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, а саме оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАА №072380 від 16 березня 2017 року, колегією суддів встановлено, що вказану постанову відповідачем прийнято у зв'язку з порушенням позивачем п. 15.10В ПДР, оскільки, в порушення вимог ст. 122 ч.1 КпАП України, ним було здійснено зупинку та стоянку автомобілю марки ЗАЗ 110557 д/з НОМЕР_1 на тротуарі, шляхом повного виїзду на тротуар, де для руху пішоходів залишається менше 2 м. /а.с.9/
Вищевказані обставини мають фото підтвердження, з якого дійсно вбачається, що позивач здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу на тротуарі, шляхом повного виїзду на тротуар, чим порушив п. 15.10В ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України.
При цьому посилання апелянта на те, що відстань від стіни будинку до транспортного засобу є більшою ніж 2 метри, таким чином автомобіль не створює перешкоди для руху пішоходів, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки дані доводи не підтверджуються матеріалами справи.
В свою чергу, колегія суддів також не приймає до уваги, як доказ відсутності правопорушення, наданий під час розгляду справи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 26 вересня 2017 року відео диск з фіксацією вказаної події, оскільки він не містить в собі будь-яких доказів відсутності у діях ОСОБА_2 ознак правопорушення.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що з вказаного відео запису вбачається, що будь-якого порушення порядку винесення оскаржуваної постанови ЕАА №072380 від 16 березня 2017 року відповідачем не допущено. Таким чином, доводи апелянта та його представника, які також були заявлені під час розгляду справи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, про те, що при встановлені правопорушення та прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем ОСОБА_2 не були зачитані його права та обов'язки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевказаним відео записом.
Більш того, інформація, яка міститься на даному диску з відео записом повністю співпадає з інформацією на відео диску, який міститься в матеріалах справи, та який був наявний під час розгляду справи судом першої інстанції.
Аналізуючи вищевикладені норми законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу на тротуарі, шляхом повного виїзду на тротуар, чим порушив п.15.10В ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206, 254 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 06 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м.Одесі, Головного управління казначейства в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 вересня 2017 року.
Суддя доповідач: Потапчук В.О.
Суддя: Шеметенко Л.П.
Суддя: Семенюк Г.В.