28 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/8997/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Хайдарова І.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді : Бойка А.В.,
суддів : Димерлія О.О.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,
25.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив визнати за ним право на перерахунок раніше призначеної пенсії в розмірі 62% грошового забезпечення 29062,80 грн., яке складається з: посадового окладу 950,00 грн., окладу за військове (спеціальне) звання 130,00 грн., надбавки за вислугу років 30% - 324,00 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань 702,00 грн., премії 140% - 2948,40 грн., грошової винагороди - 24008,40 грн. без обмеження максимального граничного розміру пенсії.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 04.07.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також не повним з'ясуванням судом обставин справи.
В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обчислення пенсії ОСОБА_2 з урахуванням грошової винагороди при звільненні. При винесенні оскаржуваної постанови суд проігнорував вимоги Закону України від 08.07.2011 року № 3668 "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи", статтею 2 якого встановлено максимальний розмір пенсії.
Також, апелянт вважає, що справу необхідно було розглянути не у скороченому, а в загальному порядку; судом не надано оцінки поважності причин пропуску строку звернення позивача до суду.
У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 09.06.2017 року та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ч.8 ст.183-2, п.3 ч.1 ст.197 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 02.09.2016 року перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 62% від суми грошового забезпечення.
Підставою для звернення до суду стало не врахування відповідачем при призначені пенсії ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 24008,40 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2 виходив з того, що оскільки з одноразової грошової допомоги при звільненні сплачено страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому сума вказаної допомоги включається до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не погоджується з таким висновком Херсонського міського суду Херсонської області та в своїй апеляційній скарзі зазначає, що дана грошова нагорода є разовою виплатою та не має постійного характеру, а тому не повинна враховуватись при призначенні пенсії.
Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), частиною першою статті 9 якого установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті Закону визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Статтею 15 Закону №2011-XII також гарантовано право військовослужбовців при звільнені на виплату одноразової грошової допомоги у відсотковому розмірі місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Отже, зазначена допомога є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Додаткові види грошового забезпечення відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.
Правова позиція щодо даного питання викладена в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі 21-70а15, яка відповідно до ч. 1 ст.244-2 КАС України враховується судом при вирішенні цієї справи.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про обов'язок розгляду справи судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, пропуску позивачем строку звернення до суду, як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на положеннях норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 184, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.О. Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко