27 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7154/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
представника позивача Забавчука М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року в адміністративній справі № 813/1280/17 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини (далі - ВЧ) НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 щодо виплати йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, яку він не одержав на час звільнення, згідно Довідки № 10 про вартість речового майна, що належить до видачі підполковнику ОСОБА_1 від 20.10.2016 на суму 47 607,70 грн;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 виплатити йому грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 47 607,70 грн, без оподаткування зазначеної суми податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що внаслідок бездіяльності відповідачів йому протиправно не було виплачено таку грошову компенсацію при звільненні з військової служби.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 , щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 47 607,70 грн.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 47 607,70 грн, без оподаткування зазначеної суми податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила ВЧ НОМЕР_1 , яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що виплата грошової компенсації за неотримане речове майно не передбачена чинним законодавством для громадян, звільнених з військової служби, а під час проходження служби позивач не вжив жодних заходів для отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити.
Як встановлено судом, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України (далі - ЗС України); перед звільненням - у ВЧ НОМЕР_1 , на посаді заступника начальника мобілізаційного відділу організаційно-мобілізаційного управління штабу; військове звання - підполковник.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України (по особовому складу) від 23 вересня 2016 року № 414 відповідно до частин шостої та восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» позивача звільнено з військової служби у запас на пунктом «б» (за станом здоров'я).
06.10.2017 позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_2 , у якій перебуває на речовому забезпеченні ВЧ НОМЕР_1 , із рапортом про видачу довідки про вартість речового майна, належного йому на час звільнення із ЗС України, та виплату грошової компенсації вартості цього майна відповідно до проведених розрахунків.
07.10.2017 позивач звернувся до начальника мобілізаційного відділу організаційно-мобілізаційного управління штабу ВЧ НОМЕР_1 із рапортом про виключення його зі списків особового складу військової частини та просив розрахувати його по всіх видах забезпечення до моменту виключення зі списків військової частини.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 07.10.2016 № 302 позивача, звільненого відповідно до наказу від 23.09.2016 № 414, виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
При цьому із позивачем було проведено остаточний розрахунок із виплати належних йому при звільненні сум, проте не було вирішене питання про виплату йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а також не було надано довідку про вартість речового майна, що належало йому до видачі.
26.10.2016 позивач отримав із ВЧ НОМЕР_2 довідку № 10 від 20.10.2016 про вартість речового майна, що належить йому до видачі (далі - Довідка), відповідно до якої йому належить до видачі 245 предметів на загальну суму 47 607,70 грн.
Оскільки грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно йому при звільненні не було виплачено, позивач звертався з цього питання до командування ВЧ НОМЕР_1 із листами-зверненнями від 05.12.2016 та від 16.01.2017.
Листом від 15.02.2017 № 502/13/44 військова частина НОМЕР_1 відповіла йому, що пунктом 4 Порядку виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначено, що до відомості щодо виплати грошової компенсації додається оригінал довідки про вартість речового майна, що належить до видачі; оскільки відсутній оригінал цієї довідки, неможливо скласти відомість щодо виплати такої компенсації та здійснити її перерахунок на розрахунковий рахунок позивача.
15.03.2017 позивач надіслав лист до ВЧ НОМЕР_1 з пропозицією підтвердити факт підготовки наказу про виплату такої компенсації, і у випадку підтвердження - надіслати оригінал Довідки; до листа ним було долучено нотаріально посвідчену копію Довідки.
Листом від 06.04.2017 № 502/13/83 ВЧ НОМЕР_1 повідомила про відсутність підстав для виплати йому грошової компенсації, оскільки це питання мало бути вирішене до виключення позивача зі списків особового складу військової частини.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до статті 9-1 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України постановою від 16 березня 2016 року № 178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок).
За приписами пунктів 2 та 3 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
звільнення з військової служби;
загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно із пунктом 4 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку).
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до абзаців першого, третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Враховуючи зазначене, позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна при звільненні з військової служби, оскільки відповідає вимогам, встановленим пунктами 2 та 3 Порядку і подав за місцем військової служби до його звільнення відповідні рапорти, передбачені пунктом 4 вказаного Порядку; вказаним Порядком на позивача не покладено обов'язку подачі Довідки для отримання компенсації, тому покликання відповідача як на підставу відмови у виплаті такої компенсації відсутність оригіналу Довідки є безпідставними.
Також, виходячи із приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», підпунктів «а», «ж» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 та підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сума компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні з військової служби не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.
Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Як видно зі змісту резолютивної частини постанови суду першої інстанції, суд визнав протиправною бездіяльність двох частин та зобов'язав обидві частини виплатити позивачу спірну компенсацію, тобто у цій частині рішення є нечітким та незрозумілим, не вказано - в якій частині кожна і частин повинна виконувати це рішення.
Разом з тим, Порядком передбачено, що грошова компенсація виплачується за місцем військової служби, тому належним відповідачем у цій справі є ВЧ НОМЕР_1 , у якій проходив службу позивач, при тому, що на запит суду відповідач не надали будь-якого нормативного обгрунтування порядку виплати вказаної компенсації у цих частинах.
При цьому колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними покликання апелянта на те, що виплата грошової компенсації за неотримане речове майно не передбачена чинним законодавством для громадян, звільнених з військової служби, а під час проходження служби позивач не вжив жодних заходів для отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Як видно із матеріалів справи, відповідні рапорти позивачем було подано 6 та 7 жовтня 2016 року, тобто до виключення позивача зі списків військової частини; при цьому Порядком не передбачено обов'язку позивача подавати відповідну довідку (оригінал) про вартість речового майна.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч зазначеному, апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів правомірності своїх дій (рішень) та обов'язку позивача до вчинення якихось додаткових дій, зокрема, подачі Довідки.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року в адміністративній справі № 813/1280/17 скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 47 607 (сорок сім тисяч шістсот сім) грн 70 коп.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , Україна, код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 47 607 (сорок сім тисяч шістсот сім) грн 70 коп., без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова складена у повному обсязі 02 жовтня 2017 року.