27 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/5358/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., КоваляР.Й.
за участі секретаря судового засідання Чигер І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2017 року у справі № 299/686/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,-
Позивач звернувся із адміністративним позовом до суду та з урахуванням заяви про уточнення вимог просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області щодо відмови у призначенні мені - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком на пільгових умовах в порядку ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1, пенсію за віком на пільгових умовах з врахуванням пропорційного зменшення стажу відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з моменту подачі заяви про призначення пенсії.
В обґрунтування вимог зазначав, що початку лютого позивачу було надано виписку з протоколу №7 від 25.01.2017 року згідно якої в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу відмовлено, в зв'язку з відсутністю необхідного загального стажу роботи та відсутністю пільгової довідки. Такі дії УПФУ в Виноградівському районі та прийняте рішення позивач вважає протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає до скасування, оскільки для призначення пенсій за віком на пільгових умовах він надав відповідачу необхідні документи (копію паспорту, ідентифікаційного коду, оригінал трудової книжки, пільгові довідки тощо), якими підтвердив загальний страховий стаж 24 роки 19 місяців 9 днів, з яких пільговий стаж 12 років 2 місяці 16 днів на посаді гальваніка в період з 04.07.1983 р. по 20.09.1995 роки.
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1, пенсію за віком на пільгових умовах з врахуванням пропорційного зменшення стажу відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з моменту подачі заяви про призначення пенсії.
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом не враховано, що необхідний загальний стаж роботи для можливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений 26 років. З матеріалів пенсійної справи, зокрема з розрахунку стажу видно, що загальний трудовий стаж позивача становить лише 25 років 0 місяців 12 днів.
Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну сторони відповідача Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області на правонаступника - Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в жовтні 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області з пакетом документів для призначення пенсії за віком згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 16.01.2017 року позивач подав до відповідача письмову заяву про призначення пенсії.
Із записів у трудовій книжці підтверджено наступний стаж роботи:
- навчання у ГПТУ №10 м.Хуст в період з 01.09.1979 року по 15.07.1976 року (стаж 1 рік 8 місяців 14 днів);
- робота в Ужгородському механічному заводі, слюсарем, в період з 04.08.1976 року по 18.10.1977 року (стаж 1 рік 2 місяці 14 днів);
- військова служба в рядах збройних сил в період з 11.05.1978 р. по 11.05.1980 р. (стаж 2 роки);
- локомотивне депо Королево, слюсарем, в період з 01.061980 р. по 01.07.1983 р. (стаж 3 роки 1 місяць);
- Виноградівський завод ПО «Електрон», гальваніком, в період з 04.07.1983 р. по 20.09.1995 р. (стаж 12 років 2 місяці 16 днів);
- перебування на обліку в Виноградівському районному центрі зайнятості в період з 21.12.1995 року по 20.09.1996 року (стаж 10 місяців);
- Виноградівське колективне підприємство «Агрошляхбуд», слюсарем, в період р 15.04.2011 року по 11.03.2015 р. (стаж 3 роки 10 місяців 27 днів).
25.01.2017 року Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі рішенням № 7 відмовило у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» в зв'язку з відсутністю необхідного загального стажу роботи, та відсутністю пільгової довідки.
Вважаючи відмову відповідача неправомірною, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що згідно записів трудової книжки позивача та довідки ТзОВ «Тиса-Виноградів» про підтвердження стажу роботи за №163 від 17.10.2016 року, позивач працював на Виноградівському заводі ПО «Електрон» по професії гальванік з 04.07.1983 року по 20.09.1995 року . Таким чином, стаж роботи позивача на вказаній посаді складає 12 років 2 місяці 16 днів.
Згідно з Розділом 27 Постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», займана позивачем посада гальваніка відносяться до списку № 2.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем підтверджено наявність загального страхового (трудового) стажу роботи 24 роки 19 місяців 9 днів. Записи, які містяться в трудовій книжці позивача, довідка ТзОВ «Тиса-Виноградів» про підтвердження стажу роботи за №163 від 17.10.2016 року, довідки ТзОВ «Тиса-Виноградів» №165 від 13.10.2016 року та №165 від 17.10.2016 року, дають підстави для визнання стажу роботи позивача на посаді гальваніка таким, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах з врахуванням пропорційного зменшення стажу відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим» : чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Також ст. 13 Закону передбачено, що Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.
Згідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали до введення в дію цього Закону тобто до 01.01.1992 р. на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 p. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем на підтвердження наявності у нього пільгового стажу було надано всі необхідні для такого призначення документи, з чого слідує, що позивачем доведено його право на отримання пільгової пенсії за віком.
Висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю відповідають нормам матеріального права.
Зі змісту ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2017 року у справі № 299/686/17- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. В. Гуляк
Р. Й. Коваль
Повний текст судового рішення
виготовлено 02.10.2017 року.