02 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9739/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Матковської З.М..,
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,
з участю представника позивача: Брушнівського С.М.,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу громадянина В'єтнаму ОСОБА_11 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року у справі № 308/8095/17 за адміністративним позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина В'єтнаму ОСОБА_11 про примусове видворення за межі України,-
В серпні 2017р Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся в суд з позовом до Громадянина В'єтнаму ОСОБА_11 про примусове видворення іноземця з України.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.08.2017 року адміністративний позов задоволено; примусово видворено Громадянина В'єтнаму ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Як на доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у 2008 році було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав, а тому позивач порушив процедуру видворення відповідача, оскільки такий підлягає видворенню за правилами ст. 29 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та вищезазначеною Угодою.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без мін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач 15 серпня 2017 незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон в складі групи осіб з України в Словацьку Республіку на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Гута», однак після незаконного перетину кордону був затриманий представниками прикордонної поліції Словацької Республіки та 15 серпня 2017 року, в пункті пропуску «Ужгород » Чопського прикордонного загону на підставі статті З Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно-представницької зустрічі. Документи що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України відсутні.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що вимоги Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про примусове видворення громадянина гр. В'єтнаму ОСОБА_10 є обґрунтованими
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про примусове видворення відповідача за межі території України, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, 3 ст.29 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773) передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.
Іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Законом України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав" від 03.09.2008 року було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав, підписану 25.09.2007 року в м. Нью-Йорку (далі - Угода).
Процедура реадмісії громадян В'єтнаму визначена ст. 4 Угоди. Відповідач був прийнятий державою Україна на підставі ст. 3 Угоди між Україною та Європейським співтовариством про реадмісію осіб та підлягає видворенню не за процедурою передбаченою ст. 30 Закону № 3773 та ст. 183-7 КАС України, а за процедурою, визначеною ст. 29 Закону № 3773 та вищезазначеною Угодою. Однак, позивачем визначена законодавством процедура не застосована.
Колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не приймалось рішення про застосування до відповідача процедури реадмісії, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому відсутні правові підстави примусового видворення громадянина В"єтнаму ОСОБА_11 за межі України.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З врахуванням того, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні позову Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про примусове видворення, відмовити.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 167, 183-7, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу громадянина В'єтнаму ОСОБА_11 задоволити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року у справі № 308/8095/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
З. М. Матковська
Повний текст постанови складено 0з3.10.2017р.