28 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/5582/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника відповідача Крючевської В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання рішення протиправним,
ФОП ОСОБА_2 23.11.2016 звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №24, винесену 09 листопада 2016 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Маслюком Юрієм Олександровичем.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ФОП ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього закону суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Отже, позивач ФОП ОСОБА_2 як архітектор є суб'єктом містобудування, який здійснює проектування об'єктів, і може нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема за інкриміноване йому - за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вказує, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю провела перевірку одного суб'єкта містобудування - замовника будівництва ОСОБА_4, а до відповідальності на підставі результатів такої перевірки притягнула іншого суб'єкта містобудування - проектувальника ФОП ОСОБА_2 Вищевказаного суд першої інстанції не врахував.
При апеляційному розгляді представник відповідача заперечила вимоги апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що головним спеціалістом відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва «Капітальний ремонт даху над квартирою АДРЕСА_1».
02.11.2016 за результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства, яким встановлено, що замовником ОСОБА_4 подана декларація про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 28.07.2016 за № ВЛ 082162100439 на «Капітальний ремонт даху над квартирою АДРЕСА_1».
Вказаною декларацією передбачається виконання будівельних робіт без зміни геометричних розмірів та функціонального призначення об'єкта (капітальний ремонт).
До акту додані матеріали фіксації стану виконання будівельних робіт (а.с.8-9), з яких видно, що над квартирою АДРЕСА_1 проводиться надбудова, в яку монтується вихід з квартири під нею.
02.11.2016 головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради ОСОБА_5 відносно ОСОБА_2 як проектанта складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено, що проектна документація розроблена приватним підприємцем ОСОБА_2 і передана замовнику для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування, будівельних норм, державних стандартів та правил. Зокрема, вказаною проектною документацією - аркуші стадія П без номера (план пожежного відсіку, план даху, фасади, план крокв) передбачено надбудову мансардного поверху над квартирою АДРЕСА_1, а саме: мурування нових стін, підняття вентиляційних каналів, коминів, установка нових дверних та віконних прорізів, об'єднання квартири АДРЕСА_1 сходами з горищними (мансардними) приміщеннями, зміна конструктивної схеми кроквяної системи і стін, що збільшує навантаження на несучі стіни та фундаменти будинку, та змінює основні техніко - економічні показники будинку АДРЕСА_1 в частині будівельного об'єму, загальної площі, житлової площі, тобто фактично проектом передбачено проведення не капітального ремонту як визначено назвою, а реконструкцію з надбудовою додаткового поверху, при цьому відсутні вихідні дані на проектування - містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови, відсутні звіти про обстеження будівельних конструкцій фундаментів та стін будинку, не проведені інженерні вишукування, чим порушено п.3.7, п.3.21, п.4.3, п.7.1 додатка А, ДБН А.2.2-3- 2014, порушено вимоги п.5.4, п.5.5, п.6.1, ДБН В.3.2-2-2009, ч. І ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 10-11).
На підставі акту перевірки та протоколу було винесено постанову №24 від 09.11.2016, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 130 500 грн (а.с. 12-13).
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що проектом передбачено проведення не капітального ремонту як визначено назвою, а реконструкцію з надбудовою додаткового поверху, яка відповідно до вимог п. 3.7, п. 3.21, п. 4.3, п. 7.1 додатка А ДБН А.2.2-3-2014, яка потребує вихідних даних на проектування - містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови, звіти про обстеження будівельних конструкцій фундаментів та стін будинку, інженерні вишукування, які у замовника відсутні.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил передбачена, зокрема, законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а порядок накладення штрафів регулює Постанова КМУ № 244 від 06.04.1995 ( з наступними змінами та доповненнями).
Так, згідно ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва:
проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Постановою КМУ № 244 від 06.04.1995 (з наступними змінами та доповненнями) затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі- Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (ст. 1).
Справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 2 Порядку).
Згідно п. 6 Порядку щтраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.
Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 9 Порядку).
У відповідності до п. 10 Порядку уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову (п. 25 Порядку).
З матеріалів справи видно, що для отримання протоколу про правопорушення ОСОБА_2 не з'явився, але отримав постанову про його притягнення до відповідальності відразу після її винесення 09.11.2016 ( а.с. 10-13).
За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушення вказаної вище процедури притягнення ОСОБА_2 до відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до пункту З ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», які застосовуються для проектування реконструкції і капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків із умовною висотою до 73,5 м включно, окремих квартир, надбудованих, вбудованих і прибудованих приміщень, і є обов'язковими для застосування усіма юридичними і фізичними особами на території України незалежно від форм власності і відомчої належності, реконструкція житлового будинку - це перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників, а капітальний ремонт - це ремонт житлового будинку з метою відновлення його ресурсу з заміною за необхідності конструктивних та огороджувальних елементів, систем інженерного обладнання, а також поліпшення його експлуатаційних показників.
З проекту «Капітальний ремонт даху над квартирою АДРЕСА_1» видно, що ним передбачено надбудову над квартирою АДРЕСА_1, а саме: мурування нових стін, підняття вентиляційних каналів, коминів, установка нових дверних та віконних прорізів, об'єднання квартири АДРЕСА_1 сходами з горищними (мансардними) приміщеннями, зміна конструктивної схеми кроквяної системи і стін, що змінює площі горища і квартири та геометричні розміри будинку в цілому.
Те, що на об'єкті будівництва, відповідно до проектної документації, проводяться роботи з реконструкції, а не капітального ремонту підтверджується матеріалами перевірки, а саме фотоматеріалами (а.с. 108-113), на яких зафіксовано мурування нових стін та встановлення нових дверних та віконних прорізів, а також експертною оцінкою, проведеною філією державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» в частині міцності, надійності та довговічності об'єкту будівництва, та дотримання вимог пожежної безпеки від 02 листопада 2016 року.(а.с.14-15)
Колегія суддів також враховує, що даною експертною оцінкою надані висновки, що техніко-економічні показники не відповідають назві проекту та капітальним ремонтом збільшено об'єм горища.
Вказані обставини є підставою вважати, що такі будівельні роботи є реконструкцією, оскільки при їх проведенні змінюються основні техніко - економічні показники (геометричні розміри, функціональне призначення даху).
Суд першої інстанції вірно врахував те, що фактично проектом передбачено проведення не капітального ремонту, як визначено назвою, а реконструкцію з надбудовою додаткового поверху, яка відповідно до вимог п.3.7, п.3.21, п.4.3, п.7.1 додатка А ДБН А.2.2-3-2014, потребує вихідних даних на проектування - містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови, звіти про обстеження будівельних конструкцій фундаментів та стін будинку, інженерні вишукування, які у замовника відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі зміни підпадають під визначення поняття «реконструкція житлового будинку», а не поняття «капітальний ремонт», який не передбачає змін загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували право позивача здійснювати будівельні роботи з реконструкції житлового будинку.
Висновки ПП «Спецпроект» (а.с. 44-47), на думку колегії суддів, не спростовують висновку, проведеного філією державного підприємства «Укрдержбудекспертиза», а відтак, він не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності.
Відтак, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2017 року у справі №161/15661/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. І. Рибачук
Повний текст судового рішення виготовлено 03.10.2017