02 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/3204/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Матковська З.М.,
судді Запотічний І.І.,
секретар судового засідання Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 07.02.2017 року у справі № 303/3535/16-а за заявою ОСОБА_1 до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про перегляд рішення суду в адміністративній справі за нововиявленими обставинами, -
13.10.2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мукачівського міськрайонного суду від 13 липня 2016 року в адміністративній справі №303/3535/16-а 2а/303/178/16 за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії. Свою заяву мотивує тим, що 08.06.2016 року він звернувся до Мукачівського міськрайонного суду із адміністративним позовом до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії. Мукачівським міськрайонним судом було винесено постанову, якою його адміністративний позов було задоволено, а саме: визнано дії Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області при прийнятті рішення про відмову йому у перерахунку пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року - неправомірними, зобов'язано Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок та здійснювати без обмежень у часі виплати йому пенсії за вислугу років у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України Про прокуратуру у редакції від 05.11.1991 року за №1789-ХІІ у розмірі 90 відсотків від місячної заробітної плати, зазначеної у довідці, виданої прокуратурою Закарпатської області від 20.05.2016 року за №94-18 вих.2016 без обмежень її максимального розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за №1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсії з 01 січня 2016 року. Але, у відповідності до довідки №18-263 вих.2016 від 05.10.2016 року прокуратури Закарпатської області його заробітна плата, як прокурора Закарпатської області станом на 01 грудня 2015 року становила б: 35702,88 гривень. Зазначає що ця обставина є нововиявленою у відповідності до вимог закону та є підставою для перегляду постанови, так як відомості, що містяться в довідці №18-263 вих.2016 від 05.10.2016 року є істотними і не були і не могли бути відомі на час звернення з адміністративним позовом до суду.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду від 07.02.2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову Мукачівського міськрайонного суду від 13 липня 2016 року в адміністративній справі №303/3535/16-а 2а/303/178/16 за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з нововиявленими обставинами. Прийнято нову постанову, якою визнано дії Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 - неправомірними. Зобов'язано Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок та здійснювати без обмежень у часі виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 05.11.1991 року за №1789-ХІІ у розмірі 90 відсотків від місячної заробітної плати, зазначеної у довідці, виданої прокуратурою Закарпатської області від 05.10.2016 року за №18-263вих. 2016 без обмежень її максимального розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за №1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсії з 01 січня 2016 року.
Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом встановлено, що у відповідності до довідки №18-263вих. 2016 від 05.10.2016 року прокуратури Закарпатської області, виданої ОСОБА_1 в тому, що він працював в прокуратурі Закарпатської області на посаді прокурора Закарпатської області та його заробітна плата станом на 01 грудня 2015 року становила б - 35 702,88 гривень.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а та обставина, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про це. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: - існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; - на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; - істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Обставини, що могли вплинути на судове рішення характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто є такими фактичними даними, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, проте не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.
Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а необхідно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
Таким чином, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні із позовом до суду підставою для обґрунтованості заявлених позовних вимог ОСОБА_1 подав довідку про суму заробітної плати для нарахування пенсії датовану 20.05.2016 роком за №94/18 вих.2016, що була видана прокуратурою Закарпатської області (а.с.11), яка була предметом дослідження при винесенні постанови судом першої інстанції.
Відповідно до вказаної довідки заробітна плата станом на 01.12.2015 складається: основний оклад - 3938 грн., класний чин - 140 грн., вислуга років - 1631,20 грн., інші виплати, які передбачені чинним законодавством - 16178,95 грн., сума для нарахування пенсії становить 21888,15 грн.
Проте, 05.10.2016 року Прокуратурою Закарпатської області видано ОСОБА_1 довідку №18/263 вих.2016, відповідно до якої заробітна плата станом на 01.12.2015 складається: основний оклад - 3938 грн., класний чин - 140 грн., вислуга років - 1631,20 грн., премія на яку нараховуються страхові внески - 8182,20 грн., інші виплати, які передбачені чинним законодавством - 22151,70 грн., надбавка за особливо важливі завдання - 5709,20 грн., надбавка за звання «Заслужений юрист» - 196,90 грн., матеріальна допомога на оздоровлення(1/12) - 967,94 грн., матеріальна допомога на вирішення соц.поб.потреб (1/12) - 967,94 грн. сума для нарахування пенсії становить 35 702,88 грн. (а.с.103).
На підставі системного аналізу положень КАС України та обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що довідка від 05.10.2016 року №18/1037 вих.2016, яка стала підставою для звернення позивача із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, відповідає необхідним ознакам нововиявленої обставини.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду від 07.02.2017 року у справі № 303/3535/16-а без змін.
Ухвала набирає законної з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді З. М. Матковська
І. І. Запотічний