про відмову у відкритті апеляційного провадження
02 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8503/17
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Довга О. І., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року у справі № 308/10156/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві лейтенант поліції Ковача Володимира Володимировича про визнання протиправною і скасування постанови,
Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском особою, яка подала апеляційну скаргу, строку апеляційного оскарження та надано тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення виявленого недоліку.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900512878241 особа, яка подала апеляційну скаргу, копію зазначеної ухвали отримала 01 вересня 2017 року.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, особою, яка подала апеляційну скаргу, подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обгрунтування клопотання позивач покликається на те, що суд першої інстанції не надіслав йому копії судового рішення. Як зазначає позивач, через відсутність інформації щодо руху справи його представник неодноразово звертався до суду першої інстанції з заявами про надання інформації щодо стану розгляду справи, надання матеріалів справи для ознайомлення та видачі судового рішення (заяви від 17 січня 2017 року, 18 березня 2017 року, 12 червня 2017 року та 12 липня 2017 року). Втім, зі слів позивача, тільки після подання четвертої заяви, а саме 19 липня 2017 року, представнику позивача в канцелярії суду першої інстанції надали матеріали справи для ознайомлення, після чого він довідався про існування постанови суду, яка оскаржується у цій справі. Відтак, позивач вважає, що внаслідок несвоєчасного отримання копії оскарженої постанови суду першої інстанції він пропустив строк на апеляційне оскарження, а відповідно вважає таку причину пропуску поважною, враховуючи наведені ним обставини.
Відповідно до положень частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву (про поновлення строку на апеляційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Суд, ознайомившись з змістом доводів клопотання позивача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважає їх необгрунтованими та такими, що суперечать матеріалами справи. Так, оглянувши матеріали справи, судом встановлено, що позивач подав до суду першої інстанції клопотання про здійснення розгляду справи без його участі. Покликання позивача на відсутність інформування його судом щодо стану розгяду справи суд вважає необгрунтованим, оскільки судом першої інстанції неодноразово направлялись процесуальні документи, які містили інформацію щодо рзгляду справи. Однак, слід зазначити, що таку кореспонденція позивач не отримав, а поштові відправлення були повернуті до суду першої інстанції, хоча надсилались на ту поштову адресу, яка була вказана позивачем у його адміністративному позові. Водночас, суд зазначає, що така поштова адреса позивача не відповідає адресі, вказаній у апеляційній скарзі.
Щодо неотримання позивачем копії оскарженого судового рішення, то суд зазначає наступне. Так, з матеріалів справи судом встановлено, що після закінчення розгляду справи судом першої інстанції скеровано позивачу копію прийнятого судового рішення, що стверджується супровідним листом від 22 грудня 2016 року. Надалі, представник позивача декілька разів звертався до суду з заявами про надання інформації щодо стану розгляду справи, надання матеріалів справи для ознайомлення та видачі судового рішення (заяви від 17 січня 2017 року, 18 березня 2017 року, 12 червня 2017 року та 12 липня 2017 року). На заявах представника позивача щодо надання копії судового рішення, починаючи з 18 березня 2017 року, наявні резолюції про видачу копії такого судового рішення після сплати судового збору за повторну видачу процесуальних документів, згідно вимог Закону України "Про судовий збір", чого представником позивача, чи безпосередньо позивачем, зроблено не було. Водночас, як свідчить інтервал подання заяв представником позивача, такий впродовж тривалого часу не з'являвся до суду для отримання копії судового рішення.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у справі "Пономарьов проти України" - Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що несвоєчасність отримання судового рішення суду першої інстанції, відтак і пропуск строку на апеляційне оскарження, зумовлені не порушенням судом першої інстанції норм Кодексу адміністративного судочинства України, а зволіканнями та пасивною процесуальною поведінкою позивача, а тому причини пропуску такого строку, на які покликається позивач, не можуть бути визнані судом поважними з наведених вище мотивів
Таким чином, підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року у справі № 308/10156/16-а відсутні.
Керуючись статтями 160, 165, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року у справі № 308/10156/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві лейтенант поліції Ковача Володимира Володимировича про визнання протиправною і скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
СуддяО. І. Довга