28 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8886/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;
за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Забожчук О. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-
19 червня 2017 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів № 99 о/с «По особовому складу» від 16 травня 2017 року в частині звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції, № 400/в від 14 квітня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Ківерцівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області», поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані є накази протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, а відтак підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на раніше займаній посаді.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також вказано, що службове розслідування по факту порушення позивачем транспортної дисципліни проведено неповно, не об'єктивно та упереджено, у висновку службового розслідування не відображені всі факти, які виключають його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення. Крім того, зазначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення начальником ГУ НП у Волинській області не враховано неповне дослідження обставин адміністративного правопорушення, відсутність можливості подальшого оскарження рішень судів, заподіяна шкода, попередня поведінка та ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації та інше.
Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в задоволенні такої.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що наказом начальника ГУ НП у Волинській області від 16 травня 2017 року № 99 о/с ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Підставою для звільнення зі служби став наказ ГУ НП у Волинській області № 400/в від 14 квітня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області», який був виданий на підставі висновку службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області майором поліції ОСОБА_3, затвердженого начальником ГУ НП у Волинській області 12 квітня 2017 року.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закон України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно із пунктом 9 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до пунктів 8.1 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного (пункт 8.3 Інструкції).
Встановлено, що 07 листопада 2016 року на підставі повідомлення командира роти № 2 управління патрульної поліції у м. Луцьку ДПП лейтенанта поліції Гірдвіліс Ю.В. т.в.о. начальника ГУ НП у Волинській області видано наказ № 1261 про призначення та проведення службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області майором поліції ОСОБА_3
Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУ НП у Волинській області 06 січня 2017 року, комісією встановлено, що в ніч на 06 листопада 2016 року оперуповноважений сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області майор поліції ОСОБА_3, будучи поза службою без однострою та вогнепальної зброї, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснював керування транспортним засобом, чим грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, керівництва Національної поліції України та ГУ НП у Волинській області щодо дотримання належної транспортної дисципліни працівниками поліції.
За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку про те, що оперуповноважений сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області майор поліції ОСОБА_3 підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з поліції, але зважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 452086 за частиною першою статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_3 розглядається в суді, остаточне рішення рекомендовано прийняти за результатами його розгляду.
Постановою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 січня 2017 року встановлено факт керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
Позивач оскаржив дану постанову до Апеляційного суду Волинської області, однак судом апеляційної інстанції ухвалою від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.01.2017 року без змін.
03 квітня 2017 року до УЗК ГУ НП у Волинській області надійшла ухвала апеляційного суду Волинської області від 22 березня 2017 року, у зв'язку з чим начальником ГУ НП у Волинській області 04 квітня 2017 року видано наказ № 549 про призначення та проведення службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області майором поліції ОСОБА_3
Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУ НП у Волинській області 12 квітня 2017 року, комісією встановлено, що в ніч на 06 листопада 2016 року оперуповноважений сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області майор поліції ОСОБА_3, будучи поза службою без однострою та вогнепальної зброї, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік стаціонарного посту поліції «Цумань», що знаходиться в смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області, здійснював керування вантажно-пасажирським мікроавтобусом марки Мерседес-308, д.н.з. НОМЕР_1, чим грубо порушив Правила дорожнього руху України, вимоги пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 23, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частину першу Розділу 2 (Основні вимоги до поведінки поліцейського) Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що позивач вчинив дії, які відповідно до Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, утворюють склад дисциплінарного проступку, а тому він підлягає звільненню зі служби в поліції.
Отже, відповідачем було визначено дисциплінарним проступком керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, про що зазначено в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, даний факт було встановлено постановою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22 березня 2017 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадження, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Згідно із частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
За змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Таким чином, оскільки в діях оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області майора поліції ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а відповідно і факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що встановлено судом, а дані обставини були підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів вважає, що рішення про звільнення позивача із займаної посади прийнято відповідачем обґрунтовано.
Суд відхиляє посилання позивача та його представника про те, що дисциплінарне стягнення накладено в строк більше одного місяця, оскільки висновок службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Ківерцівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області майором поліції ОСОБА_3 затверджений начальником ГУ НП у Волинській області 12 квітня 2017 року, а наказом від 14 квітня 2017 року № 400/6 позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності, тобто в межах місячного терміну накладення дисциплінарного стягнення. Факт винесення наказу про звільнення позивача зі служби в поліції 16.05.2017 року свідчить не про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності шляхом винесення такого наказу, а лише про реалізацію повноважень начальником ГУ НП у Волинській області вже після притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року в справі № 803/729/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Повний текст судового рішення виготовлено 02 жовтня 2017 року.