28 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/9163/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;
за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, інспектора Волинської митниці ДФС Ракович Наталії Петрівни про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
15 червня 2017 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, інспектора Волинської митниці ДФС Ракович Наталії Петрівни про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205110/2017/000008/2 від 01 червня 2017 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом), при цьому, відповідачами письмово не повідомлено підстави для витребування додаткових документів, не зазначено, які саме складові частини митної вартості необхідно підтвердити та якими саме документами, передбаченими МК України, крім того, не проведено процедуру консультацій в письмовій формі, не дотримано послідовності застосування методів визначення митної вартості із письмовим повідомленням про це декларанта, а також не надано декларанту письмової інформації про причини невизнання митної вартості та письмового обґрунтування розрахунку числового значення скоригованої митної вартості.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA205110/2017/000008/2 від 01 червня 2017 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Волинською митницею ДФС, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також зазначено, що у зв'язку з невиконанням декларантом у повному обсязі законних вимог митниці про надання додаткових документів, митну вартість товару правомірно було визначено за резервним методом.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що 22.05.2017 для митного оформлення товару - бувшого у використанні автомобіля Volkswagen Passat CC, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску, декларантом (ПП "Еліт Брок") на митний пост "Луцьк" було подано МД № UA205090/2017/014912 (а. с. 106-107) та комплект документів (а. с. 12-23, 28-30). Вказаний товар надійшов на адресу ОСОБА_1 згідно з фактурою № VF1\01\17 від 24.01.2017, від компанії "SASCHA SP.Z О.О." (а. с. 29-30). При цьому, як вбачається із графи 43 зазначеної МД № UA205090/2017/014912, вказаний товар був задекларований за першим методом, тобто за ціною договору.
Мотивуючи тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відповідно до фактури VF1\01\17 від 24.01.2017 покупець зобов'язаний провести оплату на протязі 55 днів до 20.03.2017 на банківський рахунок продавця, у висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 43 від 21.05.2017 та у додатку цінових прайсів 3/3 наявний витяг про оцінюваний товар з аукціону Copart, відповідно до даного лоту № 43071005 фінальна ціна за якою оплачено та перераховано кошти становить 4500,00 доларів США, проте, декларантом не надано платіжних документів, що підтверджують оплату за товар; відповідно до фактури продавцем товару є польська фірма SASCHA Sp.z.o.o, а згідно наданої довідки про транспортні витрати № 305 від 05.16.2017 відправником товару є третя особа - компанія Atlantic ExpressCorp, проте подані товаро-супровідні документи не містять інформації щодо відправника), 22.05.2017 посадовою особою митного органу декларанту було підготовлено та направлено електронне повідомлення та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: банківські платіжні документи з відміткою банку, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; товаророзпорядчий документ - коносамент; договір з третіми особами пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки на здійснення платежів третіми особам на користь продавця (а. с. 127).
У відповідь на вказане повідомлення позивачем було надіслано лист від 31.05.2017 (а. с. 121), в якому зазначено прохання про чітке зазначення митницею, які саме складові частини митної вартості потрібно підтвердити та якими саме документами передбаченими відповідною частиною статті 53 МК України, оскільки із отриманого повідомлення такої інформації не вбачається, декларантом надано усі обов'язкові документи передбачені частиною другою статті 53 МК України, а також зазначено прохання проводити консультації виключно в письмовій формі, дотримуватись послідовності застосування методів визначення митної вартості із письмовим повідомленням про це декларанта, надавати декларанту письмову інформацію про причини невизнання митної вартості, в разі коригування митної вартості надати письмове обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості.
31.05.2017 посадовою особою митниці у відповідь на лист позивача від 31.05.2017 було підготовлено та направлено електронне повідомлення (а. с. 128), в якому було зазначено, під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що відповідно до фактури VF1\01\17 від 24.01.2017 покупець зобов'язаний провести оплату на протязі 55 днів до 20.03.2017 на банківський рахунок продавця, тобто відповідно до фактури на момент митного оформлення зобов'язання по сплаті рахунку має бути виконане покупцем, а також зазначено, що відповідно до фактури продавцем товару є польська фірма SASCHA Sp.z.o.o, а згідно наданої довідки про транспортні витрати № 305 від 05.16.2017 відправником товару є третя особа - компанія Atlantic ExpressCorp, проте подані товаро-супровідні документи не містять інформації щодо відправника, в ДМВ б/н від 22.05.2017 декларантом включено до митної вартості транспортні витрати в сумі 10547,86 грн. Крім того, у висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 43 від 21.05.2017 у додатку цінових прайсів наявний витяг про оцінюваний товар з аукціону Copart. Відповідно до даного лоту № 43071005 фінальна ціна за якою оплачено та перераховано кошти становить 4500 доларів США, проте декларантом не надано жодних платіжних документів, що підтверджують оплату за товар. У зв'язку з чим митницею надіслано вимогу декларанту про надання: банківських платіжних документів з відміткою банку, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; товаророзпорядчий документ - коносамент; договір з третіми особами пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця.
На повідомлення митниці ОСОБА_1 листом від 01.06.2017 (а. с. 124) надіслано коносамент та документи, що підтверджують оплату за товар, а також зазначено, що інші витребовувані митним органом документи декларант не може надати, оскільки ними не володіє.
01.06.2017 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205090/2017/00071. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п "Луцьк" повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв'язку з прийняттям рішення про визначення митної вартості № UA205110/2017/000008/2 від 01.06.2017. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № UA205110/2017/000008/2 від 01.06.2017 (а. с. 10-11).
Також 01.06.2017 Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товару № UA205110/2017/000008/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару "автомобіль легковий бувший у використанні марки Volkswagen Passat CC, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року виготовлення" за ціною 8825,00 доларів США (замість 5550,00 доларів США, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 49 МК України від 13.03.2012 № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.
На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Крім того, МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджувати розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2017/000008/2 від 01.06.2017 вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, суд звертає увагу, що, як уже зазначалося вище, розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Крім того, суд також враховує, що декларант виконав вимоги митниці в частині подання документів щодо оплати товару та коносаменту, а витребувані митницею інші документи (договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця) не були подані у зв'язку з їх відсутністю, та, на думку суду, їх неподання декларантом з об'єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, подана довідка про витрати на транспортування товару в сумі 400 доларів США (а. с. 22) є, на думку суду, належним доказом, що підтверджує розмір витрат на перевезення товару.
При вирішенні спору суд також враховує, що відповідачем були порушені вимоги частин п'ятої, шостої статті 55 МК України, оскільки відповідач не надав доказів проведення письмових консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, незважаючи на письмову вимогу декларанта, викладену у листі від 31.05.2017 (а. с. 121), безпідставно вказавши в оскаржуваному рішенні про проведення письмових консультацій.
На думку колегії суддів, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 21.05.2017 № 43 з додатками (а. с. 138-147), яким визначено вартість спірного автомобіля у розмірі 101091,76 грн. (з урахуванням вартості відновлювального ремонту), відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з довідника NADA Official used car guide, не врахувавши належним чином при цьому, що наявність ушкоджень автомобіля після ДТП, що підтверджується актом про проведення митного огляду від 18.05.2017, матеріалами фотозйомки висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 21.05.2017 № 43 (а. с. 118-119, 141-143) та необхідність проведення його відновлювального ремонту впливають на митну вартість вказаного товару.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року в справі № 803/718/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Повний текст судового рішення виготовлено 02 жовтня 2017 року.