25 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8966/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Матковської З.М..,
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,
з участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі № 813/2077/17 за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові до Колективного виробничого підприємства "Енергомонтаж" про стягнення заборгованості,-
В червні 2017 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові звернулося в суд з позовом до Колективного виробничого підприємства "Енергомонтаж" у якому просить стягнути з Колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж” на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 12 993 грн. 51 коп.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Апелянт повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, явки представника в судове засідання не забезпечив.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 2.1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року №31 “Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України” (далі - Постанова) встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція), затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року №36.
Пунктом 2.2 вищезазначеної Постанови страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.
Нараховані страхові внески, інші платежі, як це встановлено пунктом 4.13. Інструкції, сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
Пунктом 5.1. Інструкції встановлено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.
Звертаючись з даним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові зазначало, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати страхових внесків перед позивачем становить у сумі 12 993,51 грн. 00 коп. Окрім цього, позивач зазначає у позовній заяві, що Відділенням ВД ФССНВ та ПЗ в м. Львові було скеровано відповідачеві претензію про погашення заборгованості зі сплати страхових внесків від 30.05.2017року № 1417/05, однак відповідь на претензію не отримано.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що КВП “Енергомонтаж” вчинив всі необхідні дії для перерахування сум страхових внесків на рахунок відповідача, що підтверджується відмітками банку на платіжних дорученнях, і суми, вказані в таких платіжних документах не сплачені не з вини підприємства не можуть вважатися його недоїмкою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.06.2017 року згідно журналу вхідної кореспонденції за №96 КВП “Енергомонтаж” було отримано претензію про погашення заборгованості зі сплати страхових внесків від 30.05.2017 року №1417/05. На дану претензію відповідачем надано відповідь позивачу, яка отримана позивачем наручно 14.06.2017 року.
Як вбачається із матеріалів справи, КВП “Енергомонтаж” 09 квітня 2009 року сплачено страхові внески в розмірі 12 993,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.04.2009 року №1976 на суму 4 641,56 грн., 1977 на суму 4 307,78 грн., 1078 на суму 4 044, 17 грн, поданими до ВАТ СКВ “Дністер”.
Згодом, 13.11.2009 року відповідачем було скеровано звернення до ВАТ СКБ “Дністер” щодо виконання вищезазначених платіжних доручень. Листом від 15.11.2009 року №302-6532/9а банк повідомив КВП “Епергомонтаж”, що відповідно до нормативних вимог НБУ кошти, згідно вищезазначених платіжних доручень від 09.04.2009 року, обліковано у ВАТ СКБ “Дністер” на рахунку 9804 “Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку” та підлягають перерахуванню за призначенням після закінчення мораторію та/або відновлення платоспроможності банку.
Як вірно зазначено судом першої інстанції у розумінні Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, переказ грошей - це рух певної суми грошей, з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей, шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. Відповідно до п.22.4 cm.22 зазначеного Закону, ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому, банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Відтак, проведення самого переказу грошей, є обов'язковою функцією, яку мас виконувати платіжна система (п.1.29 ст.1 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст.32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Із змісту положень п.22.4 ст.22 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” вбачається, що саме з моментом подання розрахункового документа, а не датою фактичного зарахування суми до бюджету, пов'язуються погашення (сплата) страхувальником сум страхових внесків.
Крім цього, рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2009 року у справі №2/100 за позовом КВП “Енергомонтаж” до ВАТ “Селянський комерційний банк “Дністер” про спонукання до виконання договору - задоволено позовні вимоги КВП “Енергомоптаж” та зобов'язано ВАТ “Селянський комерційний банк “Дністер”, в тому числі, здійснити перерахування коштів в сумі 12 993,51 грн. на рахунок управління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Личаківському районі м.Львова згідно платіжних доручень від 09.04.2009 року №1978 на суму 4 044,17 грн., №1977 на суму 4 307,78 грн., №1976 на суму 4 641, 56 грн. Зазначене рішення Господарського суду Львівської області набрало законної сили 11.07.2009 року.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ВАТ “Селянський комерційний банк “Дністер” мав перерахувати з рахунку КВП “Енергомонтаж” на користь одержувача 12 993,51 грн. Зазначені вище платіжні доручення були прийняті банком до виконання і виконані в частині списання зазначених в них сум з належного КВП “Енергомонтаж” рахунку, що підтверджується відміткою банку на платіжних дорученнях від 09.04.2009 року.
Відповідно до п.2.3.2. договору банківського рахунку, ВАТ “Селянський комерційний банк “Дністер” брав на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства. Так, пунктом 2.3.5. договору передбачено, що ВАТ “Селянський комерційний банк “Дністер” зобов'язаний виконувати належним чином оформлені розрахункові документи клієнта в день їх надходження, якщо вони надійшли в операційний час.
Апееляційний суд зазначає, що 30.03.2010 року, у зв'язку із введенням Національним банком України у ВАТ СКБ “Дністер” тимчасової адміністрації, КВП “Енергомонтаж” звернулось з вимогою про визнання кредитором на суму 309 214,60 грн., в числі яких і спірна сума.
ВАТ СКБ “Дністер” листом від 19.07.2010 року №309-3719/1к повідомило КВП “Енергомонтаж” про те, що відповідно до ст.93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” дана вимога отримана банком, зареєстрована за №72, акцентована на всю суму та віднесена до сьомої черги погашення.
Постановою правління НБУ №229 від 13.03.2010 року №128 у ВАТ СКБ “Дністер” відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації, а також призначено ліквідатора.
Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається порядок обчислення та сплата єдиного внеску (затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року №449).
Відповідно до ч.3 п.2 Р.ІV вказаної інструкції: днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника па відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органом Казначейства суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів
Крім цього матеріалами справи підтверджено, що платіжні доручення від 09.04.2009 року №1978 на суму 4 044,17 грн., №1977 на суму 4 307,78 грн., №1976 на суму 4 641,56 грн. надані КВП “Енергомонтаж” до ВАТ СКБ “Дністер”, були прийняті банком до виконання і виконані в частині списання зазначених сум з рахунку відповідача.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи, що КВП “Енергомонтаж” надано банку необхідні платіжні документи для перерахування сум страхових внесків, що підтверджується відмітками банку па платіжних дорученнях, суми, вказані в таких платіжних документах і не сплачені не з вини підприємства не можуть вважатися недоїмкою, відтак в задоволенні позовних вимог підставно відмовлено.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі № 813/2077/17 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст ухвали складено 02.10.2017р.