Справа: № 750/4895/17 Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
02 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.07.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірною відмову, оформлену листом № 12925/06 від 05.05.2017 про відмову у призначенні позивачу трудової пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 10 років; зобов'язання призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно заяви від 16.01.2017 з дати звернення, а саме з 16.01.2017.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.07.2017 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до Управління із заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 10 років.
Листом № 12925/06 від 05.05.2017 (а.с. 21) відповідач повідомив позивача про те, що оскільки позивачем не відпрацьовано жодного 6-годинного робочого дня в зоні відчуження, право на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років у позивача відсутнє.
Відповідно до частини першої ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями ст. 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон) закріплено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно абз. 2 частини першої ст. 55 Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років.
Відповідно до абз. 7 пп. 7 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку було подано до Чернігівського ОУПФ, зокрема, такі документи:
- копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2);
- копію трудової книжки про роботу позивача з лютого 1986 року помічником машиніста локомотивного депо станції Чернігів;
- картку обліку дозиметричного контролю;
- довідки виробничого підрозділу моторвагонне депо Чернігів.
Тобто, наданими первинними документами підтверджується, що будучи помічником машиніста локомотивного депо станції Чернігів, 17, 22, 30 травня та 14 червня 1986 року позивач працював в 30 км зоні відчуження на станціях: Зимовище, Янов Чорнобильського району Київської області, а також Пересадочна та Посудово Брагинського району Гомельської області, при цьому брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У період з травня по червень 1986 року позивач сумарно відпрацював 9.2 години при тому, що згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС № 153/10-43 від 07.05.1986 для працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінення, був встановлений 6-годинний робочий день. Таким чином, сумарно в цей період позивач відпрацював у зоні радіоактивного випромінення 1,5 робочих дня.
Поряд з іншим, судом апеляційної інстанції враховується, що наказом локомотивного депо “Чернігів” № 170 від 29.10.1992 (а.с. 28) було проведено доплату працівникам локомотивного депо за роботу у 30-ти кілометровій зоні у 1986 році згідно карток дозиметричного контролю, виходячи з розрахунку тарифних ставок та окладів, що діяли у 1986 році, у розмірі 100%.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем подано достатню кількість документів для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років, передбачених п. 2.1 Порядку.
Посилання апелянта на відображення у довідці виробничого підрозділу моторвагонного депо “Чернігів” Регіональної філії “Південно-Західна залізниця” ПАТ “Українська залізниця” № 1565 від 28.12.2016 інформації, яка не підтверджена первинними документами, колегією суддів оцінюється критично, оскільки, відсутність даних про табелі обліку робочого часу за період роботи за період роботи в зоні, посвідчення про відрядження, наряд-завдання та інші не можуть мати своїм наслідком позбавлення особи права на пенсію на умовах, визначених ст. 55 Закону.
Відповідно до ст. 65 Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України № 51 від 20.01.1997 року затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вказаним Порядком визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Порядком передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом є посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”.
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до статті 15 Закону є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За змісту наведених норм вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” або “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Зазначену позицію підтримує Верховний Суд України у постанові від 01.11.2006 року у справі № 21-1048во06 та ухвалі від 04.09.2015 року № 690/23/185-а.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.07.2017 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Аліменко В.О.