Справа: № 826/16633/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
25 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроресурс», Приватний нотаріус Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Надія Сергіївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, Щуріков Микола Олександрович, Блошко Вадим Миколайович, про визнання протиправним та скасування наказу від 27.09.2016 №2810/5, скасування записів,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 27.09.2016 №2810/5; скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.07.2016 №30364578, прийняте приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н.С.; скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2016 №30453637, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення №130 від 19 листопада 2007 року, загальною площею 438,80 м2, що знаходиться по вулиці Володимиро-Либідській, будинок 16 у м. Києві; вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №4144.
На підставі вказаного договору купівлі-продажу, рішенням приватного нотаріуса Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 липня 2016 року (індексний номер рішення 30364578;) зареєстровано право приватної власності на об'єкт нерухомого майна: нежиле приміщення №130 загальною площею 438,80 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7.; номер запису про право власності 15295425.
В подальшому рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року (індексний №30453637) зареєстровано право приватної власності на об'єкт нерухомого майна вказане нежиле приміщення за ТОВ «НІРА», яке передано останньому від ОСОБА_7., в якості внеску до статутного капіталу на підставі статуту ТОВ «НІРА» від 12 липня 2016 року, затвердженого загальними зборами учасників товариства від 12 липня 2016 року №12/07/16, та акта приймання-передачі майна від 12 липня 2016 року №1.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями щодо проведення державної реєстрації ТОВ «Євроресурс» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргами:
- від 29.08.2016 №С/М/01 (зареєстровано 30.08.2016 за №25369-0-33-16), в якій просило прийняти рішення про скасування рішення про державну реєстрацію, вчинене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., від 14.07.2016 (індексний номер 30453637);
- від 05.09.2016 №С/М/07 (зареєстровано 06.09.2016 за №26445-0-33-16), в якій просило прийняти скаргу до розгляду та розглянути її в комплексі разом із поданою раніше скаргою ТОВ «Євроресурс»; прийняти рішення про скасування рішення про державну реєстрацію, вчинене приватним нотаріусом Малинського міського нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н.С., від 07.07.2016; за результатами розгляду скарг скасувати весь відкритий розділ, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 969862780000.
26 вересня 2016 року комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України складено висновок про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» від 29 серпня 2016 №С/М/01 та від 05 вересня 2016 року №С/М/07 з доповненнями до них від 16 вересня 2016 року.
Так, згідно висновку, на момент проведення приватним нотаріусом Тимошенко Н.С. державної реєстрації права власності за ОСОБА_8 на групу нежилих приміщень №130, які розташовані за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містилися обмеження - арешт нерухомого майна від 11 листопада 2009 року (реєстраційний номер обтяження 923649) та від 13 листопада 2009 року (реєстраційний номер обтяження 924417). Як зазначено у висновку, дані обстеження ідентифікувалися за адресою об'єкта нерухомого майна, однак приватним нотаріусом Тимошенко Н.С. всупереч вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, не були проведені пошуки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за адресою групи нежилих приміщень №130, і як наслідок не було здійснено перенесення записів про обтяження нерухомого майна до новоствореного розділу Державного реєстру прав НОМЕР_1.
Також, у висновку міститься посилання на надану скаржником належним чином завірену копію інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації від 24 червня 2016 року серії НОМЕР_2 про реєстрацію права власності за ТОВ «Євроресурс» на спірне приміщення на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 04.06.2009 №43/211; на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2013 року у справі №2-1108/12, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року у справі №22-2/796/10513/2013, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2013 року у справі №6-42890св13.
Наказом Міністерства юстиції України від 27.09.2016 №2810/5 скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» задоволені; скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 липня 2016 року №30364578, прийняте приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н.С.; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року №30453637, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М.
Не погоджуючись із зазначеним наказом Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 27.09.2016 №2810/5, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на нежиле приміщення №130 загальною площею 438,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7. зареєстровано з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому дійшов висновку про правомірне скасування відповідачем рішення приватного нотаріуса Тимошенко Н.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 липня 2016 року індексний №30364578, та рішення приватного нотаріуса Анохіної В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року індексний №30453637.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав (далі Закон №1952-IV).
У розумінні пунктів 1 та 2 частини першої статті 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Згідно статті 4 Закону №1952-IV, державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Частиною першою статті 11 Закону №1952-IV визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Статтею 37 Закону №1952-IV передбачений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (частина перша).
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України (частина друга).
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (частина третя).
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (абзац перший частини четвертої).
Частиною шостою статті передбачено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема про скасування рішення про державну реєстрацію прав або скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Згідно частини восьмої статті Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев'ята).
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (частина десята).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджений Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі Порядок №1128).
Згідно пунктів 9 та 10 вказаного Порядку під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Пунктом 11 Порядку №1128 визначено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.
Отже, з аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що Міністерство юстиції України має право розглядати скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, за результатами чого приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги або задоволення (повне чи часткове) скарги. При цьому Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги, зокрема якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується або наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.
Разом з тим, як вбачається з витягу з Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.08.2016 №66173950, який був доданий до скарги від 30.08.2016 та від 06.09.2016, 18 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав з відкриттям розділу (індексний номер 31003232) на об'єкт: група нежилих приміщень №130 загальною площею 436,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 (т.2 а.с.16, 105).
Відповідно, станом на час прийняття Міністерством юстиції України наказу від 27.09.2016 №2810/5 відбулася державна реєстрація права власності за іншою особою - ТОВ «Євроресурс», ніж зазначена у рішеннях державного реєстратора (приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної В.М. від 14.07.2016 та приватного нотаріуса Малинського міського нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н.С. від 07.07.2016), що оскаржувались ТОВ «Євроресурс», що є підставою для відмови у задоволенні скарги.
Крім цього, в запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на те, що позивача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України.
Водночас, відповідачем не надано доказів, які б відповідали вимогам статті 70 КАС України, та підтверджували факт належного повідомлення зацікавленої сторони про розгляд скарги, як це передбачено пунктом 9 Порядку №1128, чим позбавлено її можливості подати письмові пояснення по суті скарги.
Згідно пункту 3 розділу 3 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 року №37/5, секретар комісії завчасно повідомляє членів комісії, а також скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача щодо належного повідомлення заінтересованих шляхом публікації оголошення на веб-сайті, адже не зазначено конкретної дати такої публікації.
Також, суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання третьої особи ТОВ «Євроресурс» стосовно того, що формальні порушення процедурного характеру не можуть бути підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України, оскільки за правилами Кодексу адміністративного судочинства України суд перевіряє, чи прийнятий спірний наказ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом №1952 та у відповідності до Порядку №1128.
При цьому, судова колегія враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, та вказує на протиправність спірного наказу Міністерства юстиції України та необхідності його скасування, та, як наслідок скасування запису про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.07.2016 №30364578, прийняте приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Надією Сергіївною; скасування запису про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2016 №30453637, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено 5512,00 грн. за подання адміністративного позову (т.1 а.с.3), та 6063,20 грн. за подання апеляційної скарги на постанову суду (т.3 а.с.12). Відтак, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати в розмірі 11575,20 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА».
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» задовольнити.
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 27.09.2016 №2810/5.
Скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.07.2016 №30364578, прийняте приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Надією Сергіївною.
Скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2016 №30453637, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» судові витрати в розмірі 11575,20 (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 02.10.2017)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.