Справа: № 752/1287/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шкірай М.І.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
Іменем України
27 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Ісаєнко Ю.А.,
Оксененка О.М.,
при секретарі: Нікітіній А.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 24 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов»язати відповідача провести індексацію його пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з 01.01.2014 року.
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 24 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 30.03.2010 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 2065,01 грн. та продовжує працювати.
19.12.2016 року представник позивача звернувся до Правобережного УПФУ із заявою про проведення індексації його пенсії починаючи з 01.01.2014 року згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», до якої було додано лист Державної служби статистики України про індекси споживчих цін № 15.2-2-/1961ПІ від 09.12.2016 року.
Проте, УПФУ в цьому відмовило з посиланням на відсутність правових підстав.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій відповідача, однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Так, статтею першою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до статті 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № (далі - Порядок), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.
Згідно із пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.
При цьому, згідно із пунктом 9 Порядку працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, проводиться після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації.
Необхідно зазначити, що при зверненні до пенсійного органу позивачем відповідної довідки подано не було.
Крім того, у всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову, оскільки обов'язковими умовами проведення індексації є подання позивачем довідки підприємства, де він працює, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації, з урахуванням тих обставин, що заробітна плата працюючого пенсіонера не буде перевищувати прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 24 липня 2017 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Постанова в повному обсязі складена 02 жовтня 2017 року.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді Ю.А.Ісаєнко
О.М.Оксененко
Головуючий суддя Губська Л.В.
Судді: Оксененко О.М.
Ісаєнко Ю.А.