Справа: № 826/10971/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
27 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Желтобрюх І.Л.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:
визнати протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України щодо ненадання Tовариству з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки рідкіснометалево-нефелін-польовошпатових руд Північно-східної ділянки Мазурівського родовища, що знаходиться у Волноваському районі Донецької області, за результатами розгляду заяви від 30 березня 2016 року;
зобов'язати Державну службу геології та надр України надати Tовариству з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки рідкіснометалево-нефелін-польовошпатових руд Північно-східної ділянки Мазурівського родовища, що знаходиться у Волноваському районі Донецької області, відповідно до пп.8 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року та прийняти нову, якою у позовні вимоги - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги - задовольнити частково.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі з дослідно-промислової розробки Північно-східної ділянки Мазурівського родовища рідкіснометалево-нефелін-польовоштампових руд для отримання польовоштампових матеріалів з вилученням супутніх корисних компонентів терміном на 2 роки 11 місяців, до меж якого в якості його невід'ємної частини належить Північно-східна ділянка, що знаходиться на території Волноваського району Донецької області, в 0,5-2,0 км до заходу від південно-західної частини смт. Донське, географічно розташоване на південному сході Приазовської височини вх. №5676/13/12-16 з повним переліком документів, які додаються до заяви на отримання спеціального дозволу на право користування надрами, на 1 аркуші та відповідними документами.
Державна служба геології та надр України за наслідками розгляду вищезазначеної заяви листом №9696/13/12-16 від 30 травня 2016 року повернула заяву позивачу у зв'язку з тим що:
- у заяві відсутня підстава надання відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615;
- у пояснювальній записці з обґрунтування необхідності проведення геолого-розвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення не вказана потужність підприємства;
- у каталозі координат кутові точки ділянки надр зазначені з десятими долями секунд, а не з точністю до секунди, як передбачено Порядком.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано порядку заповнення пояснювальної записки, що додається до відповідної заяви.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Станом на 30 березня 2016 року, тобто на дату звернення позивача до відповідача із заявою, Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі 0 Порядок №615) діяв у редакції від 11 лютого 2016 року.
Відповідно до п. 8 Порядку №615 (у редакції від 11 лютого 2016 року) без проведення аукціону дозвіл надається у разі:
1) видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п'яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу;
2) розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування;
3) геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення. Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, орган з питань надання дозволу або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень (далі - орган з питань надання дозволу) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті "Урядовий кур'єр" та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу. У разі надходження до органу з питань надання дозволу в установлений строк заяв разом із зазначеними у додатку 1 документами щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону;
4) геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету;
5) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних питних і технічних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства;
6) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу;
7) геологічного вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;
8) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку);
9) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
10) створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;
11) експлуатації підземних споруд, пов'язаної із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;
12) видобування корисних копалин з родовищ, що містять затверджені або апробовані ДКЗ незначні запаси за критеріями, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2000 №1257 "Про затвердження критеріїв, за якими визначаються незначні запаси корисних копалин" (Офіційний вісник України, 2000 р., №33, ст.1405);
13) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин суб'єктами господарювання державного сектора економіки та господарськими товариствами, у статутному (складеному) капіталі яких не менш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі;
14) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування торфу, а також бурштиноносних порід на ділянках проявів бурштину, які не мають промислового значення, розмір яких не перевищує один гектар;
15) виконання угод про розподіл продукції.
Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, а також підстава надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
Реєстрація документів, що надійшли для надання дозволу, здійснюється у визначеному органом з питань надання дозволу порядку.
Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові.
Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.
Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.
Згідно Додатку 1 (перелік документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціон) до Порядку №615 для геологічного вивчення; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки; геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) визначено наступний перелік документів:
копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою);
пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства;
каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки підземних вод, - каталог географічних координат водозабірних споруд;
оглядова карта (масштаб 1:200000);
ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки підземних вод, - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами;
оглядова геологічна карта (масштаб 1:200000 - 1:50000) з лініями проектних геологічних розрізів;
гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод);
геологічні розрізи;
До зазначеного переліку додаються:
у разі проведення геологічного вивчення за рахунок коштів державного бюджету - засвідчена в установленому порядку виписка з пооб'єктного плану;
у разі розширення меж ділянки надр, наданої для геологічного вивчення: результати проведення геологорозвідувальних робіт, які підтверджують факт, що родовище (площа) виходить за межі ділянки надр, наданої в користування для геологічного вивчення родовища (площі); для власника (орендаря, концесіонера) цілісного майнового комплексу - засвідчені копії документів, що підтверджують право власності (оренди, концесії) на цілісний майновий комплекс; разі продовження строку, поновлення дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.
Так, у заяві від 30 березня 2016 року позивачем вказано підставу надання дозволу відповідно до п.8 Порядку №615, а саме: пп.8 п.8 Порядку №615 - геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку.
Позивачем долучено до заяви на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами від 30березня 2016 року Інформацію про ефективність можливого використання та очікувані техніко-економічні показники дослідно-промислової розробки родовища, яка є додатком до пояснювальної записки та у якій вказано потужність підприємства. Колегія суддів зазначає, що додатки до пояснювальної записки є її невід'ємною частиною та відображають інформацію, що передбачена вимогами порядку №615.
Відповідно до положень п.8 Порядку №615 у каталозі географічних координат кутових точок ділянки надр допустима похибка - менш як 1 секунда із зазначенням її площі.
Так, позивачем зазначено координати кутових точок з похибкою до десятих долей секунди, тобто менше як 1 секунда.
Отже, позивачем дотримано вимоги Порядку №615 при оформленні заяви та документів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами.
27 вересня 2017 року у судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду з усних пояснень представника відповідача встановлено, що однією з причин повернення документів позивача було те, що станом на дату розгляду поданих позивачем документів, Порядок №615 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 277 від 06 квітня 2016 року, якою змінено процедуру подання документів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами позивачем подано 30 вересня 2016 року.
Відповідно до положень п. 8 Порядку №615, рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.
30 травня 2016 року відповідачем оформлено лист №9696/13/12-16 у якому зазначено про повернення документів позивачу внаслідок їх невідповідності вимогам Порядку №615.
Так, станом на дату винесення рішення про повернення документів позивачу, Порядок №615 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 277 від 06 квітня 2016 року, якою дійсно змінено подання документів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.19 Порядку 615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.
Натомість, підставами для повернення документів є їх невідповідність вимогам цього Порядку.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що документи, подані позивачем на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, відповідають вимогам Порядку №615, у відповідача були відсутні підстави для повернення таких документів заявнику.
Щодо доводів позивача про застосування принципу мовчазної згоди у спірних правовідносинах, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Відповідно до положень п. 8 Порядку №615, рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.
Буквальне тлумачення зазначених положень дає підстави для висновку, про те, що протягом 60 днів відповідач повинен прийняти рішення про надання дозволу. Так, у чинному законодавстві відсутні вимоги про надсилання такого рішення заявнику у межах зазначеного 60-денного строку.
Сторонами не заперечується, що за результатами розгляду заяви позивача, поданої 30 березня 2016 року, 30 травня 2016 року відповідачем оформлено лист №9696/13/12-16 у якому зазначено про повернення заяви та документів позивачу внаслідок їх невідповідності вимогам Порядку №615.
Позивач зазначає, що 60-денний строк, визначений у п. Порядку №615 сплинув 29 травня 2016 року, а тому, в силу реалізації принципу мовчазної згоди, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» набуло право на користування корисними копалинами.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Колегією суддів встановлено, що 29 травня 2016 року, як останній день 60-денного строку, визначеного для розгляду заяви та документів, поданих позивачем, припадає на неділю - вихідний день. Отже, днем закінчення строку розгляду заяви та документів, поданих позивачем, є понеділок - 30 травня 2016 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем дотримано строк розгляду заяви та документів, поданих позивачем, а тому принцип мовчазної згоди не застосовується у спірних правовідносинах.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Із змісту ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
Отже, підставою для скасування рішення відповідача є попереднє визнання його протиправним.
З огляду на таке та враховуючи суть спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності виходу за межі позовних вимог застосування такого способу захисту порушеного права позивача, як визнання протиправним та скасування рішення Держеонадра України про повернення документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка», поданих 30 березня 2016 року, оформлене листом від 30 травня 2016 року №9696/13/12-16.
Проте, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, з огляду на таке.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є - здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Отже вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді спірних правовідносин, суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про надання дозволу, що не належить до компетенції суду.
Більш того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем по суті не розглянуто питання про видачу дозволу, а документи повернено заявнику внаслідок їх невідповідності вимогам Порядку №615.
Так, прийняттю рішення про надання дозволу передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства. Суд не може зобов'язати відповідача видати дозвіл за обставин, коли достеменно не встановлено, що всі подані документи належним чином оформлені, а всі етапи їх перевірки - завершені.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні із ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, зобов'язання Держгеонадра України повторно розглянути документи, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» 30 березня 2016 року щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами та прийняти відповідне рішення.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Керуючись ст. 160, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Держеонадра України про повернення документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка», поданих 30 березня 2016 року, оформлене листом від 30 травня 2016 року №9696/13/12-16.
Зобов'язати Держгеонадра України повторно розглянути документи, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» 30 березня 2016 року щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку, передбаченому ст.. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст виготовлено 02.10.2017
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Безименна Н.В.
Желтобрюх І.Л.