Справа: № 825/802/17 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
Іменем України
02 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 22.03.2017 року №61тм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2.».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Судом першої інстанції встановлено, що спірний наказ про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани було видано 22 березня 2017 року. Ознайомлено позивача з оскаржуваним наказом було 23 березня 2017 року.
23 березня 2017 ОСОБА_2 на ім'я т.в.о. начальника УДСНС України у Чернігівській області написав рапорт з проханням провести службове розслідування щодо законності оголошення йому догани.
Відповідно до п. 100 Дисциплінарного стату служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068- VI (далі - Статут) про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис.
Пунктом 93 Статуту передбачено, що особа рядового або начальницького складу має право оскаржити накладене на неї дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його накладення старшому за підпорядкованістю начальнику або до суду.
Відповідно до п. 94 Статуту скарга на дії начальника, який наклав дисциплінарне стягнення, розглядається у строк не більш як один місяць з дня її одержання.
Крім того, розділом V Статуту визначено форми письмових звернень осіб рядового і начальницького складу - пропозиції, заяви та скарги.
З таких підстав суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не було подано скаргу до старшого за підпорядкованістю начальника щодо законності оголошення йому догани, у відповідності до процедури, передбаченої Статутом.
При цьому, до суду ОСОБА_2 звернувся лише 18.05.2017, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції, проставлений на першому аркуші адміністративного позову.
Беручи до уваги, що позивачем фактично не було оскаржено спірний наказ згідно вимог Статуту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду встановлений частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивача було ознайомлено з оскаржуваним наказом 23 березня 2017 року, а до суду ОСОБА_2 звернувся лише 18.05.2017.
Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Беручи до уваги, що позивачем не було надано пояснень та доказів, які б вказували на існування поважних причин пропуску строку до суду, а судом таких обставин та причин не встановлено, а також беручи до уваги, що позивачем пропущено строк звернення до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Чаку Є.В.
Файдюк В.В.