Справа: № 741/768/17 Головуючий у 1-й інстанції: Киреєв О.В.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
28 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Здоровиці Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент патрульної поліції про скасування постанови,-
У травні 2017 року, ОСОБА_2 звернувся до Носівського районного Чернігівської області з позовом до Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Здоровиці Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент патрульної поліції про скасування постанови.
Позов мотивує тим, що 21 травня 2017 року о 2 годині 35 хвилин він керував автомобілем «ГАЗ 3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, їхав з міста Носівка Чернігівської області в місто Київ. У Козелецькому районі Чернігівської області, біля повороту на с. Савин, його (позивача) зупинив патруль поліції. Після зупинки до нього підійшов інспектор патрульної поліції 6-ої роти 4 батальйону УПП в м. Києві Здоровиця М.М., який перевірив його (позивача) документи та технічний стан автомобіля. Після цього інспектор відійшов приблизно на 20 метрів від автомобіля, повідомив, що йому погано видно номерний знак, у зв'язку з чим виніс постанову про накладення на нього (позивача) адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Він (позивач) стверджував, що освітлення номерного знаку було встановлено заводом виробником, номерний знак освітлювався добре. Йому (позивачу) була вручена не якісна копія відповідної постанови, яку не можливо було прочитати.
ОСОБА_2 просив суд скасувати постанову серії АР № 446433 від 21 травня 2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. та справу закрити.
Постановою Носівського районного Чернігівської області від 04 липня 2017 року позов задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії АР № 446433 від 21 травня 2017 року про накладення на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. і справу закрито.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 серпня 2017 року об 12 год. 00 хв.
У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Положеннями ч. 3 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема: заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З метою дотримання процесуальних строків розгляду справи та з метою забезпечення апеляційного розгляду справи необхідно провести певні дії, а розгляд даної справи може перевищувати межі строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на постанову Носівського районного Чернігівської області від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції 6-ої роти 4 батальйону УПП в м. Києві Здоровиці Миколи Миколайовича про скасування постанови, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року було зупинено апеляційне провадження у справі за розглядом вищевказаної апеляційної скарги 28 вересня 2017 року до 10 год. 20 хв.
Відповідно до частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів протокольною ухвалою постановила, провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Здоровиці Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент патрульної поліції про скасування постанови, поновити та призначити до розгляду у судовому засіданні на 28 вересня 2017 року о 10 год. 20 хв.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії АР № 446433 від 21 травня 2017 року вбачається, що 21 травня 2017 року о 2 годині 35 хвилин ОСОБА_2 на 72 км автомобільній дороги Е 95 керував автомобілем «ГАЗ 3302», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, у якого державний реєстраційний номер був закритий іншим предметом, що не дає змоги чітко визначити символи з відстані 20 метрів, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Зазначеною постановою на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність, крім іншого, за керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Згідно до п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо посилання апелянта в апеляційній скарзі, письмових запереченнях на позов та безпосередньо відповідача у справі, у судовому засіданні, на рапорт про виявлене правопорушення інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Здоровиці Миколи Миколайовича від 20.06.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідачеві та апелянту у справі було надано час для надання достатньої кількості доказів щодо підтвердження обставин у справі про, що зазначено в ухвалі суду першої інстанції про відкриття та призначення справи до розгляду від 13 червня 2017 року, а саме запропоновано відповідачу подати до дня розгляду у справі письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.
Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем п. 2.9 «в» ПДР України, не доказав правомірності своїх дій, які виразилися у винесенні щодо ОСОБА_2 постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що постанова серії АР № 446433 винесена від 21.05.2017 року, а рапорт складено 20.06.2017 року.
Як вбачається з постанови серії АР № 446433 від 21 травня 2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. - «…водій керував т.з. у якого ДНЗ закритий іншим предметом, що не дає змоги визначити символи з відстані 20 м…», а відповідно до рапорту на який посилається відповідач - «Водій керував транспортним засобом у якого був неосвітлений державний номерний знак у темну пору доби, що не дає чітко визначити символи номерного знаку на відставі 20 м.».
Таким чином, відповідно до вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що рапорт суперечить постанові.
Також звертає увагу на те, що рапорт про виявлене правопорушення інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Здоровиці Миколи Миколайовича від 20.06.2017 року нічим не передбачено, а інших доказів у справі відповідачем та апелянтом надано не було.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії АР № 446433 від 21 травня 2017 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо позивача закриттю.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 03 жовтня 2017 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Троян Н.М.
Бужак Н.П.